Втратили все, але не натхнення: як майстрині з Бахмута творять в евакуації і просувають Україну за кордоном (ФОТО)

Рушники, близько 30 повних народних строїв і 80 вишитих сорочок, прикраси, писанки, взірці петриківського розпису, понад 300 екземплярів ляльок і чимало іншого. Майже все це через повномасштабну війну довелося втратити бахмутській творчій майстерні “Оберіг”. Тепер митці звикають до життя в евакуації, але продовжують творити та просувають українську культуру Донеччини за кордоном, зокрема у США та Німеччині. 

Бахмутські майстри змогли побороти творчу кризу

На початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну учасники творчої майстерні “Оберіг” декілька місяців залишались у Бахмуті та волонтерили. Та російські атаки змусили їх покинути рідне місто. 

“Ми весь цей час допомагали обороні міста, теробороні, військовим, яких одразу стало багато в нашому місті. Взагалі ми з 2014 року не переставали волонтерити, але хвилі такі були, коли це було більш необхідно, а коли менш. [У 2022-му] кожен із нас виїжджав, як правило, після “прильоту” поряд чи дуже близько, це було сигналом, що вже треба виїжджати”, — розповідає Вільному радіо засновниця та керівниця бахмутської творчої майстерні “Оберіг”, членкиня Національної спілки народних майстрів України Світлана Кравченко. 

Звикнути до змін після евакуації, каже Світлана, їм було доволі складно. 

“Дуже важко перенесли переїзд. Сподівалися на швидке повернення. Майже рік практично нічого не робили, лише трохи ляльки на подарунки військовим і волонтерам. Я трохи підтримувала нашу сторінку в фейсбуці”, — згадує Світлана. 

За її словами, для більшості майстринь “Оберега” продаж їхніх робіт — єдиний заробіток. Та у місяці творчої кризи в евакуації їх підтримали інші бахмутяни. 

“Влаштуватися на роботу, навіть якщо ти не пенсійного віку, в чужому місті дуже важко. Наші роботи через фейсбук купували наші друзі. Роботи недорогі завжди у нас, але було дуже приємно, що нас підтримують”, — говорить співрозмовниця. 

Переселенці втратили майже всі колекції виробів, але почали з нуля

Сотні кілометрів тепер між п’ятьма митцями бахмутської творчої майстерні “Оберіг”. Але й на відстані всі вони прагнуть затвердити українську культуру Донеччини. 

“Не відродити, не показати, а просто затверджувати, бо українська культура на Донеччині завжди була. Це важливо для мене та для наших майстринь. Серед нас із 2014-го є й один чоловік, Роман Зуб, який виробляє чудові бісерні прикраси. І його майстерність весь час зростає, і технічні навички він напрацьовує. Це йому подобається”, — ділиться Світлана. 

Через відкриту війну “Оберіг” створює свою творчу колекцію ледь не з нуля: митці втратили майже всі особисті колекції робіт і дві, які зберігались в музеях. Дещо вдалося зберегти. 

“Наша одна майстриня ще не вийшла повністю з такого депресивного стану. У неї важкі обставини, ми підтримуємо її. Вона ще робила такі невеличкі наукові дослідження по наших колекціях — опис, символізм. Одна наша колекція згоріла повністю, вона була на експонуванні в Лиманському музеї. Ще у нас була на експонуванні теж велика колекція наших робіт в Бахмуті”, — каже співрозмовниця. 

Колекцію, яка згоріла в Лимані, мисткиня називає унікальною. 

“Вона була єдина у своєму роді. Це взори, присвячені Чорнобильській зоні. Там було вишиття, бісероплетіння, живописні роботи. Ми не мали доступу до неї, її не евакуювали, не дали нам вивезти її. Я маю претензії до колективу музею”, — зазначає керівниця бахмутської творчої майстерні “Оберіг”. 

Роботи бахмутських майстрів презентували в Україні та за кордоном під час відкритої війни

За півтора року повномасштабної війни митці майстерні “Оберіг” провели декілька виставок в Україні. Зараз готуються до ще однієї в Києві. 

“Ми за 2014 рік провели більше 30 виставок по Україні. Виключно за власні кошти, нас ніхто не підтримував, крім нашого натхнення та любові до своїй землі. У липні 2014 року, коли вже нас [Бахмут] звільнили, у нас пріоритети змінилися — почали виключно волонтерством займатися. Тепер, розповідаючи вам, усвідомлюю, що всі наші виставки проходили в моменти окупації нашого міста. Так і зараз. І тоді, і зараз для нас дуже важливо показати традиції української культури з Бахмута”, — говорить Світлана. 

Вироби бахмутських митців побачили й за кордоном. Це, за словами майстрині, надихнуло їх не зупинятись. 

“Художнику важливо, щоб його річ пішла у світ. А якщо її купили, то це ще вища відзнака його майстерності”, — зізнається співрозмовниця. 

• Роботи майстрів та митців з Бахмута виставили на благодійному ярмарку в Нью-Йорку, їх розібрали за кілька годин (ФОТО, ВІДЕО) 

Також ляльки бахмутської майстерні з’являться й у німецькому музеї. 

“Я зараз буду повертатися з міжнародного симпозіуму, присвяченого міграції, який відбувся в Аугсбургу. У мене був виступ і майстер-клас на пленарному засіданні та майстер-клас для спільноти, яка там була. Музею передала ляльки та календар”, — ділиться мисткиня. 

• Бахмутські активісти створили календар із традиційним вбранням Донеччини

Сувенірні ляльки майстерні “Оберіг” продаються у США 

Днями ляльки майстерні “Оберіг” з’явились у продажі магазину Українського музею у Нью-Йорку. У цьому бахмутянам допомогли іноземні волонтери. 

“Наташа Ванчек домовлялась з музеєм. І їй допомогла ще одна наша знайома Емма Матео з Великої Британії, вона волонтерка. Завдяки енергії цих двох жінок все вийшло. Це сувенірні ляльки, вони більш яскраві, але ми використовували українські традиційні методи створення народних ляльок. На цих сувенірах одяг народний. Ще ми відправили не сувенірні ляльки, а традиційні народні, як експонати [для виставочної зали], це подарунок музею від наших майстрів. Вони ще у дорозі”, — розповідає керівниця бахмутської творчої майстерні “Оберіг”. 

“У мене було п’ять волонтерів, які з ентузіазмом допомагали на ярмарку в Українському інституті Америки, там теж продавалися ці вироби майстрів. А волонтерка Емма Матео познайомила нас із менеджером магазину музею. Це командна робота”, — додає Наташа Ванчек.

Чи вдасться співпрацювати з американським музеєм постійно, бахмутські митці поки що не знаю. 

“Ми все будемо робити для цього, бо це важливо. Звісно, й матеріальна сторона, а й українська культура у світі. Ми відчуваємо велику гордість”, — зізнається Світлана.

Частину коштів, яку вдасться отримати від продажів у музейній лавці у Нью-Йорку, митці планують передати на підтримку ЗСУ. Так, додає майстриня, вони робили й раніше.

“Дуже велика вдячність захисникам. Я вважаю, що наші роботи за кордоном ще раз нагадують про Україну та її воїнів, які стоять не за Україну, а за кордони демократичного світу. Вони просто стримують оцю всю нечисть, яка хоче все порушити. А наші ляльки — це як промінчик світла, яке далі йде та освітлює нашу країну”, — каже Світлана. 

Раніше ми розповідали про Тетяну Гольц із творчої майстерні “Оберіг”, яка виготовляє сувенірних ляльок з листя кукурудзи. В евакуації бахмутянка проводить майстер-класи для дітей та вже влаштувала персональну виставку.