За час повномасштабної війни Донеччина втратила сотні архітектурних та історичних пам’яток. Ми зібрали інформацію про 7 таких будівель, які росіяни перетворили на руїни в різних містах Донеччини.
18 квітня в Україні відзначають День пам’яток історії та культури. Цей день покликаний нагадати українцям про багату спадщину, яку створювали упродовж поколінь.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії щомісяця десятки культурних пам’яток та історичних будівель горять від обстрілів і перетворюються на руїни.
Так, станом на кінець червня 2022 року, коли повномасштабна війна тривала менш ніж пів року, на Донеччині окупанти знищили мінімум 88 культових споруд та історичних об’єктів. Частково або повністю зруйновані церкви, історичні будинки, музеї та пам’ятники у різних куточках регіону.
За понад рік відкритого вторгнення окупанти зруйнували на Донеччині 553 культурних пам’ятки.
Вільне радіо зібрало інформацію про 7 культурних та історичних пам’яток, які втратила Донеччина за понад рік повномасштабного вторгнення.
На початку червня стало відомо, що від російського обстрілу вщент згорів Дерев’яний Всіхсвятський скит Свято-Успенської Святогірської лаври.
Скит складався з двох храмів: перший з них освятили 2004 року, другий — 2009-го. Тут приймали вірян аж до початку відкритої війни.
Через те, що обидві церкви були побудовані з дерева, від них не залишилось майже нічого.
Ще одна релігійна будівля, яку окупанти зруйнували дощенту під час боїв за Святогірськ — Храм ікони Божої Матері “Всіх скорботних Радість” у Богородичному.
Будівлю церкви у цьому селі побудували ще у другій половині 19 століття. За часів радянської влади церкву знесли, а 2005 року її заново побудували й розпочали там служіння.
За словами місцевих служителів, скит доведеться відбудовувати заново.
Будівля коледжу транспортної інфраструктури палала в Бахмуті в ніч проти 14 жовтня 2022 року після чергового російського обстрілу.
Цю будівлю звели ще позаминулого століття, 1898 року. А після проголошення УНР 1917 року над нею вперше на Донеччині підняли синьо-жовтий український прапор. Тут у різні епохи була повітова земська управа, управління Північно-Донецької залізниці й вугільної промисловості, а згодом — коледж залізничників.
Ця будівля мала статус історичної пам’ятки місцевого значення, який згодом втратила за часів декомунізації. Департамент культури Донецької ОДА та міська влада Бахмута мали поновити цей статус, проте не встигли через початок повномасштабної війни.
Про пожежу у ще одній історичній будівлі Бахмута стало відомо наприкінці березня 2023 року. Через те, що у фронтовому місті вже давно немає пожежників, історичний будинок вигорів або щонайменше серйозно постраждав.
Будівлю Азовсько-Донського банку побудували ще на початку 20 століття. В ній до та після Другої світової війни працювали різні банківські установи. Але на початку 21 століття будівля стала занепадати та потребувала капітальної реставрації. За даними місцевої влади, громада не могла цього зробити, адже пам’яткою формально володіло Міністерство внутрішніх справ.
Наприкінці 2020-го міськрада Бахмута планувала внести цю будівлю до державного реєстру нерухомих пам’яток України місцевого значення, але початок повномасштабної війни завадив цим планам.
У вересні в центрі Бахмута від обстрілу росіян вщент вигорів Палац культури ім. Є. Мартинова. Ця будівля вже переживала пожежу під час Другої світової війни, коли місто окупували нацисти.
Нині район, у якому розташований Палац культури, перебуває під окупацією росіян.
Музей відкрили у старому маєтку, який побудували ще 1902 року. Сам музей розпочав роботу 2010 року. Він мав два поверхи: на першому була постійна експозиція “Історія життя та творчості Архипа Куїнджі”, на другому — шість виставкових зал. 25 лютого 2022 року тут мали відкрити дві нові виставки.
Будівля художнього музею двічі потерпала від російських обстрілів. Під час обстрілу 2 березня 2022-го окупанти зруйнували там стіну. Вдруге у будівлю влучили наприкінці того ж місяця. Після бомбової атаки музей залишився без даху, постраждали стіни, вікна, двері. Але будівля музею не згоріла, і заховані експонати вцілили. Після окупації Маріуполя вцілілі картини потрапили до рук окупантів.
Мозаїки “Боривітер” та “Дерево життя” прикрашали 4 поверх колишнього ресторану “Україна” в Маріуполі. Їх створили наприкінці 60-х років 20 століття бригада українських художників під керівництвом відомої художниці Алли Горської.
Внаслідок обстрілів центру Маріуполя мозаїки втратили до 30% полотна, мають наскрізні отвори та тріщини. На думку співавтора книги “Усі відтінки маріупольських мозаїк” Станіслава Іванова, ці роботи вже неможливо відновити, бо немає матеріалів, які тоді використовували.
***
Нагадаємо, ввечері 17 квітня в Бахмуті пролунав вибух, хмару від якого бачили за десятки кілометрів. З’ясувалося, що підірвали будівлю Народного дому в районі “Алеї троянд”. Вона горіла ще на початку квітня, а тепер, судячи з кадрів, зруйнована вщент.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
