Виїхала недарма: розповідь бахмутянки, яка покинула рідне місто та дізналася, що в її будинок влучив снаряд
Тисячі мешканців прифронтових районів досі не виїжджають, бо хвилюються за своє житло або не хочуть покидати рідний край. Бахмутянка Ірада Гасимова стала однією з тих, хто виїхав “в нікуди”, аби врятувати дітей. А через місяць в її оселю прилетів російський снаряд.
Свою історію Ірада Гасимова розповідає від першої особи.
Я жила в гуртожитку по вулиці Привокзальній, в одній кімнаті. Там спільний душ, туалет і кухня. Це житло на 95% моє і на 5% державне. Воно вважається тимчасовим, поки я стою в черзі на квартиру. Я виховую двох дітей: старшого сина 9 років, який має інвалідність, і доньку 6 років.
Жила я там з 2014 року, тобто 8 років. За цей час там зробили капітальний ремонт будинку. Нам зробили все — для гарячої води поставили по 5 бойлерів на поверх, відремонтували фасад будівлі. Я в кімнаті нашій зробила косметичний ремонт — поклеїла шпалери, постелила лінолеум. За державні кошти вставили пластикові вікна.
На початку квітня ми виїхали з Бахмута разом з ще однією мамою дитини з інвалідністю Альбіною Гребенюк. І відтоді я у своєму житлі не була.
“Подзвонили сусіди й сказали “в тебе вибило двері”
18 травня через пів години після обстрілу мені зателефонували сусіди. Вони думали, що я в місті, і сказали “в тебе вибиті двері”, все валяється, попадали каструлі, сковорідки, все, що було на поличках.
Мені ще пощастило: мої вікна виходять в бік центру, а снаряд впав перед гуртожитком з іншого боку — там, де вокзал. У людей повибивало вікна. Жодного цілого не залишилося. Через обстріл посипався й фасад з утепленням. Лише торік закінчили фасадні роботи, внутрішні роботи — все нанівець.
Масштаби руйнувань у моїй квартирі я не знаю. Прийшла сестра подивитися, і в цей час поблизу десь почався обстріл. Тож вона швиденько закрутила двері на саморізи й побігла звідти. Тепер щоб зайти туди, треба зривати двері.
Деякі сусіди продовжують жити в гуртожитку, тільки заклеїли вибиті вікна.
Після обстрілу будинок може бути непридатним для життя
В принципі мені є куди повертатися, і будемо сподіватися, що це буде скоро. Але через обстріл фундамент будівлі пошкоджений. Тому ще невідомо, чи витримає він, коли всі люди повернуться жити далі.
Я не шкодую, що виїхала, але дуже сумую за рідним домом. Тих, хто не хоче виїжджати, я закликаю виїхати хоча б тимчасово. Так ви дасте нашим хлопцям військовим можливість працювати, захищати, щоб вони не хвилювалися, що снаряд може влучити в будинок, де живуть люди. Треба розуміти, що рано чи пізно ми повернемося додому, а місто заново відбудуємо.
Фото: Вікторія Курилюк
***
Фотографії з наслідками удару по гуртожитку виклала бахмутянка Раїса Шматко.
На знімках видно кількаметрову вирву, яка утворилася від влучання снаряда перед будівлею. У коридорах — завали через руйнування стін, а там, де стіни збереглися — тріщини в кілька сантиметрів. В одну з частин будівлі вибухом закинуло землю з вулиці.
У кімнатах на верхніх поверхах вибухова хвиля буквально перегорнула усі речі догори дригом. Майно жильців лежить вперемішку з вибитим склом.
Безпекова ситуація в Донецькій області не стає кращою. Росіяни досі обстрілюють більшість міст області. Кілька днів поспіль під приціл окупантів потрапляє й Бахмут. Людей закликають евакуюватися в більш безпечні місця. Для цього щодня о 16:30 з Покровська їде безкоштовний евакуаційний потяг “Покровськ — Дніпро — Львів”. А тих, хто вже виїхав і хоче повернутися додому, закликають не поспішати, адже в регіоні ще неспокійно. До того ж через відсутність газу та стабільного водо- та електропостачання можуть бути складнощі з опалювальним періодом.
Також радимо прочитати інтерв’ю з психологом, який розповів, чому люди не хочуть виїжджати з-під обстрілів або повертаються в небезпечні регіони, та 5 аргументів мешканців сходу евакуюватися подалі від бойових дій.
Читайте також:
145Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
