Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Європейський суд з прав людини визнав неприйнятною скаргу мешканки Донецька, яка стверджувала, що артилерійський обстріл українських військових у серпні 2014 року знищив її квартиру. Комітет із трьох суддів постановив, що заявниця не вичерпала національних засобів юридичного захисту, аби звертатися в ЄСПЛ.
Про це повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
У справі “Маслова проти України” (заява № 62947/14), яку відкрили ще у 2018 році, заявниця заявляла, що 9 серпня 2014 року її квартиру в Донецьку зруйнував артилерійський обстріл з боку ЗСУ. На підтвердження своєї позиції вона надала копії паспорта, свідоцтва про спадщину, документа про право власності, довідку про пошкодження та фотографії.
Заявниця скаржилася за статтями 6 § 1 і 13 Європейської конвенції з прав людини на неможливість реалізувати свої права через призупинення роботи державних установ на сході, а також за статтею 8 та статтею 1 Першого протоколу, адже вона нібито була вимушена змінити місце проживання.
“При цьому вона не вказала, куди саме переселилася, і не надала жодних доказів переселення. Окрема деталь, яка проговорює контекст цих заяв: інтереси заявниці представляв адвокат, що практикує у Москві”, — уточнила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
Втім, суд відхилив всі скарги.на підставі статті 35 §§ 1 і 4 Конвенції через невичерпання національних засобів захисту. Одним з основоположних принципів Європейського суду з прав людини є субсидіарність: вимога, згідно з якою заявник повинен спершу дати національним органам можливість відреагувати на стверджуване порушення, перш ніж звертатися до Страсбурга.
Суд, посилаючись на висновки зі справи “Ряшенцева та інші проти України”, підтвердив, що Україна створила правові механізми та спеціалізовані підрозділи для розслідування таких обстрілів, а заявниця неодноразово виїздила з Донецька на підконтрольну територію. Втім, там до релокованих судів жодного разу не зверталася.
Окрім цього, ЄСПЛ з’ясував, що українські слідчі органи відкрили кримінальне провадження за цим обстрілом ще 10 листопада 2018 року, однак заявниця з ними не співпрацювала та не надала йому жодних корисних матеріалів. Тому, як вважає ЄСПЛ, неефективність розслідування пов’язана з власною бездіяльністю позивачки. Скаргу на вимушене переселення також відхилили як необґрунтовану.
“Чому ніби стандартне ніби рутинне рішення важливе для України? Ця ухвала — ще один розвиток у підтвердження лінії, вибудуваної через Tsezar → Ryashentseva, що релоковані суди визнаються ефективним засобом захисту. Тягар звернення до наявних національних засобів лежить на заявнику — і Україна цей засіб забезпечила. Там, де держава з власної ініціативи розслідує, а заявник ухиляється від співпраці, відповідальність за “неефективність” лягає не на державу”, — підкреслила Маргарита Сокоренко.
Нагадаємо, російський суд виніс вирок у “справі” жителя Маріуполя Євгена Карпенка, якому окупанти закидали “сприяння тероризму” та “державну зраду”. Його засудили до 25 років увʼязнення.