Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Тисячі тварин залишаються у прифронтових громадах Донеччини після евакуації місцевих. Дехто сподівається повернутися по них пізніше, хтось передає сусідам або військовим. Нерідко буває й так, що улюбленці лишаються самі серед вибухів і руїн. На допомогу їм приходять волонтери.
Ми поговорили з командою UAnimals про те, як вони знаходять покинутих тварин і дають їм шанс на нове життя. А також поспілкувалися з новою господаркою одного з врятованих чотирилапих.
У прифронтовому Очеретиному на одному з подвір’їв залишився пес на ланцюгу. Його господарі виїхали, а будинок передали військовим. Деякий час бійці доглядали за твариною, але згодом і вони мусили залишити позицію.
Перед від’їздом військові спробували зв’язатися з власниками собаки, щоб вирішити, що робити далі. У відповідь вони почули, що собака господарям не потрібен і його слід застрелити.
Замість цього бійці вирішили врятувати тварину та звернулися по допомогу до волонтерів організації UAnimals. Зрештою пса вдалося вивезти до родичів одного з оборонців у Хмельницькій області.
Подібні історії на Донеччині — не поодинокі.
Кожен день зооволонтерам надходять десятки повідомлень про тварин, яких потрібно рятувати з прифронтових громад Донеччини. Хтось евакуювався і не зміг забрати кота, хтось пише за сусіда, який уже не повернеться. Іноді самі військові просять забрати тварину, яку місяцями підгодовували на позиції.
“Щодня ми можемо отримувати від 50 до 70 звернень — це заявки в чат-боті, повідомлення і телефонні дзвінки від людей, які просять допомогти врятувати тварин”, — розповідає PR-директорка UAnimals Ксенія Шепеленко.
Коли заявок накопичується достатньо, команда починає обдумувати маршрут. Зазвичай у рейс вирушають двоє людей на автомобілі з РЕБом. Така поїздка може тривати три-чотири дні.
Маршрути часто пролягають через Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку та сусідні села, але обстріли росіян роблять рух дедалі складнішим.
“Намагаємося їхати насамперед у ті населені пункти, де ситуація найкритичніша і куди вже найближчим часом може бути неможливо дістатися. За останній рік наші евакуаційні автомобілі двічі потрапляли під обстріл. Один із них відновити вже не вдалося”, — говорить представниця організації.
У кожної евакуйованої тварини — своя історія. Наприклад, кота Майкла вивезли з Родинського наприкінці січня разом із трьома іншими котами. У пухнастого була травма шиї, тож його одразу доправили до ветклініки у Києві. Нещодавно Майкл знайшов новий дім — тепер він живе у родині в Кривому Розі.
Собаку Вікі знайшли біля траси у Добропіллі з майже відірваною лапою — ймовірно, після аварії. Тварину доправили до ветеринарної клініки у Дніпрі. Лапу довелось ампутувати, а обстеження показало ще й травму шийних хребців. Тож зараз Вікі носить спеціальний корсет і проходить тривале лікування, аби жити без постійного болю.
Ще одного собаку волонтери назвали Ромою — на честь військового, який ним опікувався. Боєць попросив передати кількох собак друзям у Чортків на Тернопільщині. Ті забрали всіх тварин, а молодому псу Ромі згодом знайшли нову родину.
Собака на ім’я Бусінка, або просто Буся, з’явилась у житті своєї нової господарки Дарини в серпні 2023 року. Тоді дівчина забрала її з притулку у Сумах.
“Волонтери нам сказали тільки, що вона з Донецького напрямку. Не знаємо, звідки саме”, — розповідає Дарина журналістам Вільного Радіо.
Коли собаку віддавали в нову родину, її називали Лією. Але Дарина вирішила перевірити, на яке ім’я тварина відгукується найкраще.
“Я перебирала різні імена, різні клички. Мені було цікаво, як її звали до цього. І вона відгукувалася на Бусю — так і залишилося. Тепер це Бусінка”, — каже дівчина.
У перші тижні тварина поводилася тривожно навіть удома.
“Вона просто намотувала кола по кімнаті. Ходила так монотонно, ніби в неї були якісь свої процеси. Було видно, що вона пережила щось складне”, — каже дівчина.
Поступово Бусінка почала звикати до нового дому. Приблизно за місяць стала спокійнішою, почала більше гуляти й поводитися впевненіше. Та деякі страхи залишилися.
“На вибухи вона реагує дуже сильно. Ховається. Це, мабуть, єдине, що досі не змінилося”, — говорить Дарина.
Зараз Бусінка живе разом із господаркою у Львові. За словами дівчини, собака добре пристосувалася до нового життя і її вже навіть брали у походи.
Історії Майкла, Роми, Вікі та Бусінки — лише кілька прикладів серед тисяч подібних. Від початку повномасштабного вторгнення волонтерам організації UAnimals вдалося вивезти з прифронтових територій майже 10 тисяч тварин.
Поки триває війна, такі евакуаційні рейси для багатьох чотирилапих залишаються чи не єдиним шансом вибратися з небезпечних місць.
Підтримати команду можна, купивши “віртуальний квиток” у зону евакуації. Один такий квиток коштує 100 грн, придбати їх можна й кілька.
Раніше ми розповідали історію фітнес-тренерки Євгенії Нікончук, яка створила благодійний фонд “Янголи хвостиків” та разом із командою надає їжу, ліки та вакцини чотирилапим біля фронту.