Підтримайте Вільне Радіо
За десять років Україна має відійти від використання вугілля — відповідний документ підписали у 2021 році. Аби зменшити шкідливий вплив на довкілля та закрити збиткові шахти, в уряді пропонують переходити на альтернативні джерела, використовувати метан з вугільних родовищ та створювати парки й музеї промисловості на місці колишніх підприємств.
Такі пункти прописали у програмі справедливої трансформації вугільних регіонів України. Втім, в екологів до документа є зауваження: за їхніми словами, він не прописаний детально, а деякі пункти суперечать вимогам ЄС. Розповідаємо, як Україна планує відмовлятися від вугілля.
На міжнародній кліматичній конференції у Глазго у 2021 році Україна зобов’язалася припинити використання вугілля на державних теплових електростанціях до 2035 року.
Для цього розробили проєкт програми справедливої трансформації вугільних регіонів України до 2030 року. В ній представники міністерств та громадських організацій прописали, які кроки зробити для відмови від вугілля в електрогенерації, чим замінити копалину, що робити з закриттям шахт.
Справедлива трансформація (Just Transition) — це модель розвитку регіону, що передбачає гідне життя та чесний заробіток для усіх працівників та спільнот, на які вплине процес відмови від викопного палива (ліквідація виробничих потужностей, вугледобувних та суміжних підприємств тощо).
Коли вугілля перестануть використовувати для електрогенерації, в Україні можуть виникнуть проблеми з працевлаштуванням і перекваліфікацією звільнених працівників. На глобальнішому рівні постане питання майбутнього вугільних громад. Тому важливо, аби держава ухвалила програму, яка визначала б, як саме має відбуватися справедлива трансформація вугільних регіонів.
Після публікації попередньої програми низка громадських організацій (ГО “Екодія”, Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”, ГО “Стоїмо Разом” (Razom We Stand), ГО “Центр антикризових досліджень”, ГО Покровська правозахисна організація “Щит”, ГО “Добропільський центр молоді “ДОБРО”, ГО Екоклуб) зібрали свої пропозиції до урядовців. Активісти кажуть, що документ треба узгодити з європейськими стандартами й вилучити звідти пункт про інвестиції у викопне паливо (газ, вугілля тощо).
“Це вже частинка мене”: як переселенка з Донеччини працює на вугільній шахті (ФОТО)
Зміни у вугільній галузі необхідні через збитковість шахт і шкоду видобутку для екології. Крім того, це дасть змогу залучати шахтарів до роботи в інших сферах і розвивати економіку. У проєкті трансформації також вказують на проблеми в регіонах: неефективну держполітику в освіті, медицині, культурі та сфері зайнятості, слабку інфраструктуру та соціальну напругу серед населення.
До повномасштабного вторгнення у вугільних регіонах України проживали близько 850 тис. мешканців. Це близько 20 територіальних громад Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Волинської та Львівської областей.
Нині добробут громад у вугільних регіонах залежить від шахт і підприємств вугільної теплогенерації, у деяких із них вугілля залишається єдиним доступним енергоносієм.
Шахти Донеччини — в топі боржників із зарплати по Україні: скільки недоплатили гірникам
Розв’язувати ці проблеми планують, серед іншого, переходом на альтернативні джерела енергії та підвищенням рівня енергоефективності у ЖКГ, модернізацією систем централізованого теплопостачання, зокрема — використанням скидного тепла вугільних підприємств.
За даними авторів програми, державні шахти здатні видобувати до 32,6 мільйона тонн вугілля на рік, але у 2020-му фактично видобули лише 4,7 мільйона тонн необробленого вугілля. Собівартість однієї тонни готової продукції на таких шахтах — понад 4000 гривень, тоді як на ринку вона коштує лише 1350. Через це державні шахти є збитковими й потребують постійної підтримки з бюджету.
Також у програмі зазначили ревіталізацію колишніх промислових об’єктів — на їхньому місці можна створювати культурно-спортивні простори, музеї української промисловості тощо.
Однак, на думку фахівчині з енергетичної політики громадської організації ГО “Екодія” Анастасії Бушовської, у програмі немає чіткого розуміння, як це має відбуватися. За її словами, в документі бракує механізму ліквідації шахт і передачі прав власності на ці території.
“[Потрібно узгодити, як діяти] щодо інвентаризації закритих шахт, щодо того, як відбувається процес ліквідації підприємства, як потім передаються права власності на територію і чи може громада впливати на те, як саме використовувати територію. Це важливо для того, щоб громади могли планувати, як саме вони бачать розвиток цих територій. Наприклад, у Німеччині такі території переорієнтовують на використання під культурні центри, під офісні приміщення, територія використовується як парки тощо.
Це приклади, як цю територію можна використовувати, але це, по суті, не зовсім уможливлюється в нашому контексті”, — розповідає Анастасія Бушовська в коментарі Вільному Радіо.
Символ області чи гори небезпечної породи? Яку історію зберігають у собі терикони Донеччини
Також у програмі записане ефективне використання шахтних вод, їхнє очищення та ефективне використання метану з вугільних родовищ, зокрема для виробництва тепла та електричної енергії. Анастасія Бущовська розповідає, що використання газу суперечить нормам ЄС, а зміни у вугільну галузь мають вносити відповідно до моделі справедливої трансформації.
“Ми орієнтуємося на те, як відбувається справедлива трансформація в Євросоюзі. І там, зокрема, є перелік критеріїв, яким мають відповідати проєкти справедливої трансформації.
Серед цих критеріїв є те, що недоцільно інвестувати у викопне паливо, у його використання, спалювання, транспортування і так далі. А в програмі ми бачимо, що, навпаки, пропонується використовувати когенерацію, а це газ — також викопне паливо. Доречніше було б більше інвестувати в відновлювані джерела енергії, адже це якраз допоможе в контексті справи трансформації, тому що програма мала б допомогти громадам в енергетичному переході.
Зараз програма не визначає жодних критеріїв, незрозуміло, як саме відбиралися проєкти й чи дійсно вони відповідають справедливій трансформації”, — каже екологиня.
Експертка наголошує, що зараз у програмі зовсім не йдеться про тимчасово окуповані території, проте більшість шахт на Донеччині знаходиться саме там.
“Пропонуємо додати безпекові заходи: напрямок гуманітарного розмінування вугільних громад Донеччини та Луганщини, залучення міжнародних та національних організацій – операторів протимінної діяльності, нетехнічне та технічне обстеження забруднених територій”, — констатує екологиня.
Ці та інші пропозиції від ГО мають опрацювати в Міністерстві розвитку громад та територій України. Після цього програму має затвердити Кабмін у червні 2025 року.
Зауважимо, що до 2035 року відмовитись від використання вугілля мають державні електростанції, тоді як, наприклад, приватна компанія ДТЕК, якій належать близько 75% генерувальних потужностей, планує відмовитися від добутку вугілля до 2040 року.
Нагадаємо, у 2024 році напередодні Дня шахтаря в окупованому Донецьку закрили останні шахти, де ще видобували вугілля. Закриття відбувається на тлі заяв Дениса Пушиліна та Володимира Путіна про розвиток промисловості, який чекає на регіон.