З 16 січня обслуговування людей в Україні переходить на державну мову. А отже з’явилась і скарга на обслуговування російською. Це стосується саме надавачів послуг, а не клієнтів. Мовний омбудсмен вже пояснив як виконання закону відслідковуватимуть та як скаржитись в разі порушень. А деякі ЗМІ опублікували інструкції “що робити, якщо вас почнуть кошмарити за російську”. Ми зібрали поради для людей з обох “мовних таборів”.
Спочатку розберемося, що передбачає закон.
Все це може бути продубльовано іншими мовами. Клієнта можуть обслуговувати й іншою мовою, прийнятної для обох сторін, якщо на цьому наполягає клієнт. До того ж дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Відтепер можуть притягнути до відповідальності за: — публічне приниження чи зневажання української мови; — навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах; — перешкоджання та обмеження в її застосуванні.
Якщо хтось порушує ваше право на отримання інформації чи послуги державною мовою, мовний омбудсмен Тарас Кремінь радить спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою. Зверніться до керівництва закладу або на “гарячу лінію” установи. Якщо вам знову відмовляють, алгоритм такий:
— зафіксуйте відмову в обслуговуванні державною мовою на аудіо —, відео — або письмовим свідченням очевидців;
— підготуйте скаргу до Уповноваженого із захисту державної мови, в якій вкажіть назву, місцезнаходження та контакти установи, де порушили мовний закон; свої ПІБ, місце проживання, та опишіть суть скарги (тобто, який саме працівник, коли, за якою адресою та яким чином порушив ваше право). Підпишіть скаргу, вкажіть дату та відправте поштою за адресою:
01001, м. Київ, провулок Музейний, 12
Це можна зробити й в цифровому вигляді. В електронній скарзі також вкажіть електронну адресу, на яку вам надішлють відповідь. Підписувати електронне звернення не потрібно. Скаргу з доказами відправляйте на електронну пошту мовного омбудсмена: [email protected]
Скаргу можна подати впродовж 6 місяців з дати порушення.
У разі виникнення запитань щодо механізмів захисту своїх прав на отримання інформації та послуг державною мовою, можна отримати роз’яснення за номером 044 293 11 79. Телефонна лінія для надання додаткової інформації та консультацій працюватиме у робочі дні з 9:00 до 17:00.
Віднині надавачі послуг в магазинах, лікарнях, на вокзалах тощо мають звертатися до вас українською мовою. Але це не значить, що від клієнта вимагають спілкування державною.
“Передбачено, що на прохання клієнта персональне обслуговування може здійснюватися також мовою, прийнятною для сторін. Відтак, якщо офіціант володіє тією мовою, що й ви, і ви продемонструєте йому бажання спілкуватися нею, у нього не буде законодавчих обмежень перейти на зручну клієнтові мову спілкування. До речі, це саме стосується і мови надання медичних послуг та обслуговування пасажирів на транспорті”, — роз’яснювали нові норми “мовного закону” у Мінкульті.
Отже, алгоритм для клієнта такий:
— якщо ви погано розумієте українську або вам незручно спілкуватися нею, просто скажіть про це людині, що вас обслуговує. Та запропонуйте спілкуватися тією мовою, яка зручна вам обом;
— якщо надавач послуги може перейти на зручну вам мову, продовжуйте спілкування. Якщо ж ні, то ви не можете вимагати від неї/нього говорити вашою мовою;
— спитайте чи є в закладі людина, яка обслужить вас вашою мовою. Ймовірно така знайдеться. Якщо ж ні, шукайте інший подібний заклад або перекладача.
Тут могло б бути коротке “ніяк”, але насправді все не зовсім так.
Ви маєте звернутися до клієнта та почати обслуговувати його державною мовою. Якщо ж він/вона попросить вас перейти на іншу прийнятну вам обом мову, то ви можете це зробити.
Але ви не маєте права нав’язувати клієнту російську мову спілкування (чи іншу, окрім державної).
Якщо ж будете, на вас можуть поскаржитись та притягнути до відповідальності за перешкоджання та обмеження в застосуванні державної мови.
Нагадаємо, на Донбасі працюють мовні гуртки, де можна неформально спілкуватися українською. Водночас є й активісти, які відслідковують: як в країні виконується мовний закон. В поле зору активістів неодноразово попадали чиновники місцевих рад, держслужбовці та чиновники різних рангів.
Читайте також: