Чимало людей постійно відчувають напруженість, борються з панічними атаками або страждають депресією, навіть не усвідомлюючи цього. Ще більше факторів впливу на психологічне здоров’я людини з’явилось під час пандемії COVID-19. У матеріалі розкажемо, чому мовчати про свої проблеми шкідливо, та порадимо, як звернутися анонімно і безкоштовно за консультацією до психолога.
В Україні з’явилася безкоштовна всеукраїнська гаряча лінія психологічної допомоги від Міжнародної організації з міграції. Завдання лінії — надати психологічну допомогу людям, які через пандемію COVID-19 бояться захворіти, втратити роботу, переживають через свій економічний стан тощо. Але група досвідчених психологів, які працюють на цій гарячій лінії, готові допомогти будь-кому і з іншими психологічними переживаннями.
Проходить все у 2 етапи: якщо вам треба виговоритися, то допоможе психолог-оператор на лінії. Якщо ж знадобиться кілька консультацій, то перенаправлять до іншого спеціаліста.
Журналісти Вільного радіо розпитали одну з психологинь, яка працює на гарячій лінії, Аліну Ілліну, чому під час пандемії важливо казати про свої думки, чому не можна закриватися в собі та чим це шкідливо.
Психологиня розділяє зараз людей, які звертаються за психологічною допомогою, на кілька категорій. Серед них ті, хто хворіє на COVID-19.
“На них все впливає. Починаючи зі звичної зміни життя, продовжуючи внутрішнім станом: можуть бути панічні стани, страхи, пов’язані зі станом свого здоров’я або через відсутність можливості підтримувати зв’язки особисто. Тобто повністю змінюється звичайний внутрішній ритм людей”, — розповідає Вільному радіо психологиня Аліна Ілліна.
Але переживання, тривожні емоції та навіть панічні атаки бувають не лише в тих, хто хворіє.
“Якщо ми візьмемо глобально, для всіх людей, хто хворів і не хворів, то пандемія все одно має психологічні наслідки. І самоізоляція, і просто ізоляція, коли люди стикаються з новими робочими питаннями, зі зміною свого звичного режиму чи графіку. Це все впливає на загальний стан. Плюс забагато інформації з усіх боків. Не завжди розумієш, де правда, а де міфи. І коли людина читає (новини, – ред.), це все її оточує. І такі думки, звісно, можуть заважати потім”, — каже Аліна Ілліна.
У деяких людей бувають і додаткові фактори, які можуть впливати на психологічне здоров’я. Наприклад, у мешканців Донбасу.
“Якщо взяти схід України, то тут одна стресова ситуація, глобальна, наклалася на іншу. Тобто військові дії, лінія розмежування, неможливість тепер потрапити до близьких, так ще й пандемія”, — розповідає психологиня.
У кожної людини з тривожними емоціями є думки, які ці відчуття створюють. І якщо людина не знає, що саме її тривожить, то це шкодить психологічному здоров’ю.
“Процес, який відбувається в голові, там думки крутяться, варяться, розсуди, вони мають більш отруйний ефект на організм, ніж ті ж, які б були озвучені. Тобто, коли людина починає озвучувати ті моменти, які її турбують, то вони переходять в іншу площину. Людина вже зараз про це говорить і починає вирішувати все. Поки все не буде словами озвучене і проговорено, не буде зрозуміло, яка саме думка має отруйний ефект. Тобто створює важкі емоції, тривогу або агресію”, — пояснює Аліна Ілліна.
Тож навіть якщо людина знає, які думки впливають на її тривожний стан, відчути полегшення вона може лише сказавши це вголос і після обговорення проблеми.
За психологічною підтримкою ви можете звернутися на гарячу лінію МОМ за номером телефону 0800 211 444. Лінія працює в робочі дні з 09:00 до 18:00, а також з 10:00 до 17:00 у вихідні.
Звернутися до психолога телефоном може будь-хто. Всі розмови анонімні, а все, про що ви можете розповісти, — це конфіденційна інформація, яку психологи нікому не розголошуватимуть.
Організатором гарячої лінії психологічної підтримки є Міжнародна організація з міграції (МОМ), а фінансує роботу лінії Бюро у справах населення, біженців та міграції Держдепартаменту США. МОМ працює в Україні з 1996 року: допомагає Уряду України в управлінні міграційними процесами, протидіє торгівлі людьми, надає допомогу внутрішньо переміщеним особам (ВПО) та людям, які зазнали наслідків конфлікту.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.