Підтримайте Вільне Радіо
Олександрівська громада — одна з небагатьох на Донеччині, де сума цьогорічного бюджету перевищила показники минулого року. Завдяки цьому тут вдалося закласти додаткові кошти на соціальні програми. Та гроші у громади є не лише на щорічні потреби, а й впровадження нових ініціатив, бо, крім бюджету, у неї зібрався мільйонний резерв. Коли є можливість, власні гроші там економлять завдяки донорам.
Якими коштами Олександрівська громада розпоряджається у 2026 році, і на що їх наразі розподілили, Вільному Радіо розповіла начальниця Олександрівської селищної ВА Людмила Борисевич.
Бюджет Олександрівської громади на 2026 рік наразі складає 140,2 мільйона гривень.
В порівнянні з минулим роком він зріс — на 4,4 мільйона гривень більше надходжень стало за рахунок єдиного податку з фізичних осіб, зросла дотація з державного бюджету на 7,9 мільйона, і субвенцію на доплату педагогічним працівникам збільшили на 1,1 мільйона.
У багатьох громадах Донеччини спостерігається тенденція до зменшення власних надходжень. У вас же вийшло навпаки, і цьогоріч у громаді вони складають 70,4 мільйона гривень. Із чим це пов’язано?
Я хочу сказати, що виконання бюджету — це кропітка щоденна робота. У нас є відповідальні відділи, є старостати. Кожен працівник селищної ради відповідає за сплату податків за вулицю, за село, [вони] закріплені за кожним підприємцем, закріплені за кожним користувачем земельної ділянки. І з першого дня ми ведемо облік, як виконуємо бюджет.
Я хочу подякувати, по-перше, усім своїм землекористувачам. Ми до цього сіяли, збирали врожаї і сплачували податки. Хоча було дуже важко, тому що через погодні умови врожаї були низькими, і наші сільгоспвиробники не отримали тих доходів, про які вони мріяли.
Також я сьогодні вдячна тим людям, хто приїхав до нас у громаду. Тільки з листопада по грудень 2025 року кількість підприємців у нас збільшилась на 40 осіб. Це дуже великий плюс. З усіма, хто прибуває до нас, ми працюємо. Кажемо: “Ми вам надамо можливість працювати, допоможемо оформити земельні ділянки. Будь ласка, реєструйте своїх [юридичних] осіб і своєчасно сплачуйте податки”. Тому збільшення мешканців, які прибули, — це, звичайно, плюс.
І оця планова робота кожного місяця, оформлення всіх людей, які працюють на нашій території, а це сплата єдиного податку і сплата ПДФО, і допомогли нам в 2025 році збільшити власні надходження на 2026 рік. У нас єдине в цьому році багато віддано на будівництво фортифікаційних споруд, і тому є багато земельних ділянок, які мають навіть 100% пільги на сплату ПДФО. Тому подивимося, як ми впораємося в цьому році.
У 2025 році в бюджеті Олександрівської громади, крім освітньої субвенції, була субвенція з місцевого бюджету на здійснення переданих видатків у сфері освіти. У першій редакції бюджету на 2026 рік її не було. Цю субвенцію ви теж отримали разом із тими, що дозволили збільшити розмір бюджету наприкінці грудня?
У минулому році в нас була субвенція з обласного бюджету, а цього року нам достатньо коштів з державного бюджету, і тому та субвенція не передбачена. А чому достатньо? Коли ми прийшли в громаду, це був 2018 рік, у нас було 12 закладів освіти. А на сьогоднішній день ми провели реформування, оптимізацію мережі, тому що не було дітей в школах, і маємо 5 закладів освіти. Тому тих коштів, які делегує держава, достатньо.
Крім коштів від держави, ви також отримуєте дотацію від Новодонецької громади. Цьогоріч вона становить понад 306,5 тисяч гривень. На що вам передають ці кошти?
Це гроші передбачені на медицину, на первинну ланку.
До нашого Центру первинної медико-санітарної допомоги входять три амбулаторії, п’ять ФАПів, шість пунктів здоров’я в Олександрівській громаді та дві амбулаторії і три фельдшерських пункти на території Новодонецької громади. Тобто наша первинна ланка обслуговує мешканців обох громад. І ми з Новодонецькою громадою плануємо кошти на фінансування фельдшерських пунктів, тому що НСЗУ їх не передбачає.
Новодонецька громада фінансує свої три ФАПи та дві амбулаторії. Вона перераховує нам дотацію, а ми віддаємо її на заробітну плату фельдшерам Новодонецької громади. І ця сума складає 306 575 гривень.
Насправді охорона здоров’я — одна з небагатьох галузей, на які в першій версії затвердженого бюджету передбачили менше коштів, ніж минулого року. Чи додавалося фінансування на неї після змін?
У 2026 році на медицину заплановані кошти в сумі 2,4 мільйона гривень. На первинну ланку заплановано 1,3 мільйона. Та з метою зекономити бюджетні кошти, але все одно надавати якісні послуги, були залучені до співпраці міжнародні партнери — такі організації, як: EMERGENCY, Міжнародний медичний корпус, Червоний хрест, Бюро Всесвітньої організації здоров’я в Україні, UNICEF.
[За весь 2025 рік] допомоги від усіх партнерів ми отримали на суму 12 мільйонів 746 тисяч гривень у вигляді мобільних пунктів здоров’я, автомобіля, генераторів, медичного обладнання, меблів, медикаментів. А також EMERGENCY, яка працює з нами з 2024 року, взяла на себе видатки по заробітній платі фельдшерів. Ми 0,5 [ставки фінансуємо], і вони взяли на себе 0,5 [ставки].
Я хочу сказати особливі слова подяки EMERGENCY, які нам подарували автомобіль, і взяли на себе заправку автомобіля, технічне обслуговування, заробітну плату водія. У нас сьогодні з’явилася можливість, щоб кожен сімейний лікар приїжджав і за окремим графіком надавав послуги не тільки в Олександрівці, а у всіх фельдшерських пунктах, які є на нашій території. Крім цього, EMERGENCY утримують ще 11 громадських працівників, які є помічниками для фельдшерів. У їхнє завдання входить зустріч з населенням, аби дізнатися, які проблемні питання є. Вони цю інформацію доводять до фельдшера, а фельдшер доводить до сімейного лікаря. І тому з такою допомогою ми зекономили свої бюджетні кошти.
У 2026 році EMERGENCY з нами працює, залишається ця програма в повному обсязі: вони сплачують заробітну плату, надають нам ліки, сплачують ще за енергоносії на всіх закладах.
Первинну ланку медицини ви фінансуєте власним коштом і коштом Новодонецької громади на 1,3 мільйона гривень. За логікою, решта 1,1 мільйона має піти на вторинну ланку. Як їх розподілили?
Для Олександрівської лікарні планового лікування, яка також функціонує за кошти НСЗУ, передбачено фінансування з місцевого бюджету. За 2025 рік наших коштів було заплановано 1,4 мільйона на комунальні витрати й придбання портативного ендоскопу з екраном для ЛОР-лікаря. Але ми використали 1,2 мільйона. Було придбано два електрокардіографа, оскільки в цьому була необхідність, і був придбаний портативний ендоскоп з екраном для ЛОР-лікаря. А вже на 2026 рік у нас є сума тільки на 1 мільйон 100 тисяч гривень, яка повністю забезпечує оплату енергоносіїв та потреби лікарні, бо заявок на купівлю обладнання немає.
Щодо лікарні планового лікування. У вересні 2025 року її керівник повідомив нам, що лікарня почала готуватися до релокації в Кіровоградську область. Проте у відповідь на запит, який ми надіслали на початку цього року, ви відповіли, що вона досі працює в громаді. Чи означає це, що плани щодо релокації лікарні змінилися?
На сьогоднішній день лікарня працює на території громади й надає медичні послуги населенню Олександрівської, Новодонецької, Білозерської та Добропільської громад у зв’язку з тим, що перестала працювати Добропільська лікарня. Ми сьогодні залишилися єдиною лікарнею для цих громад, де можна отримати стаціонарну кваліфіковану медичну допомогу.
На сьогоднішній день у нас відсутня потреба релокації закладу охорони здоров’я, оскільки лікарня функціонує у штатному режимі та має умови для надання медичної допомоги. Слава Богу, споруди лікарні не зазнали пошкоджень, інженерні мережі всі перебувають у робочому стані, лікарня оснащена медичним обладнанням, має кадрове забезпечення.
Але в нас передбачена евакуація майна — це обов’язково і медичні документи, архівні документи, це те медичне обладнання, яке ми сьогодні не використовуємо. Ми вже все цінне майно евакуювали як первинної ланки, так і частково вторинної ланки. Тому, напевно, у розмові з головним лікарем вийшло непорозуміння. Бо в нас на евакуацію майна в кожному закладі також передбачені суми. І сума в громаді на евакуацію майна в цьому році складає 600 тисяч. Не дай Боже, буде погіршуватися ситуація, і ми будемо продовжувати евакуацію майна з нашої громади.
Якщо порівняти видатки на соціальний захист Олександрівської громади на 2025 і 2026 роки, можна помітити, що цьогоріч вони зросли на понад 2,5 мільйона гривень і тепер складають 7,5 мільйона. За рахунок чого вдалося виділити додаткові кошти на галузь?
Це пов’язано з виконанням нашої доходної частини — ми розподілили ці кошти за рахунок власних надходжень. Щоб ви розуміли, те місцеве населення, яке у нас проживає, це переважно люди від 60 років, які мають невеликі пенсії й потребують від нас особливої уваги. Є такі випадки, що діти виїхали, а батьки залишилися самі, тому що вони не хочуть залишати територію. До нас приїхали переміщені особи, і ми бачимо, що ці люди мають різний достаток. І ми вирішили, оскільки кількість людей у нас збільшилася, соціальному захисту приділити більшу увагу.
Це, по-перше, матеріальна допомога вразливим верствам населення. Це ВПО в першу чергу, постраждалі від Чорнобильської катастрофи, сім’ї загиблих захисників. Ми планували [кошти для сімей] 29 загиблих і зниклих безвісти, а на сьогоднішній день їх уже 35. Це вже з початку цього року є нові зниклі безвісті і троє загиблих. А нам треба підтримувати їхні родини, і ми на це передбачили 400 тисяч — по 10 тисяч на родину.
Також збройна агресія продовжується. Кожного дня є постраждалі: загиблі, поранені — і нам цих осіб також треба підтримати. Треба когось ховати, тому що ні рідних, нікого нема. І на ці цілі ми виділили 400 тисяч гривень.
Для військовополонених, яких ми дуже чекаємо, передбачили суму в розмірі 200 тисяч гривень. Ще ми заклали 250 тисяч на організацію заходів щодо увічнення пам’яті та встановлення меморіальних конструкцій. Поховання загиблих воїнів, наших земляків ми проводимо за кошти громади. Ми ховаємо самі, бо розуміємо, що рідним зараз не до цього.
Велику увагу ми приділяємо оздоровленню дітей — на 2026 рік у нас виділено 532 тисячі гривень. Крім цього, ми беремо участь у програмі “Пліч-о-Пліч”, і громада-партнер, Яремчанська громада, також виділяє кошти на оздоровлення наших дітей. І на цей рік вона передбачає на це близько 2 мільйонів. Яремчанська громада планує оздоровити 50 наших дітей за дві зміни по 25 осіб кожна.
“Пліч-о-Пліч: Згуртовані громади” — це національний проєкт для об’єднання громад-партнерів серед прифронтових і тилових громад. Заходи проєкту передбачають співфінансування проєктів, надання гуманітарної допомоги, послуг із ремонту, підтримку дітей тощо.
Скількох дітей ви плануєте оздоровити власним коштом?
За наші кошти сьогодні передбачено 13 путівок. Тобто власні кошти, будуть кошти ще обласного бюджету і також від нашої громади-партнера.
Сьогодні є проблема набрати цих дітей. Батьки не зовсім хочуть відпускати їх від себе, тому що бачать, що сьогодні летить всюди. Тому ми провели анкетування батьків, вони вже написали заяви, хто надає дозвіл на оздоровлення, і в зв’язку з цими заявами ми виділили кошти. Якщо у нас хтось з’явиться, а були такі випадки, ми за рахунок вільних коштів можемо переглянути свій бюджет і додати ці кошти на оздоровлення.
А чи з’явилися в Олександрівській громаді нові програми підтримки населення у зв’язку з рішенням уніфікувати соціальну допомогу в усіх громадах Донеччини?
У 2026 році на Донеччині планували запровадити однакові програми соціального захисту по всіх громадах. Виплати за ними теж анонсували рівні незалежно від ресурсів місцевих бюджетів. Якщо громада не зможе покрити ці видатки самостійно, їй мають спрямувати додаткову дотацію.
Майже всі програми, які були прийняті й уніфіковані по нашій області, у нас були. Наприклад, ми у своїй громаді шануємо найстарших людей. Це люди, яким виповнилося 85 років. І коли їм виповнюється 85, 90, 95, 100 років, ми виділяємо по 2 тисячі гривень. Вітаємо кожного: вручаємо квіти, оці 2 тисячі гривень, торт. І ми передбачили на цю категорію 164 тисячі гривень, тому що ці заходи ми порахували на 82 особи.
Переміщені особи — у нас була раніше ця програма, і тому вона продовжується. На підтримку учасників бойових дій, ветеранів війни, захисників у 2025 році передбачалися видатки в сумі 592 тисячі гривень. Але в цьому році ми їх трохи збільшили, і ця сума складає 1,4 мільйона гривень. Зараз з’являється більше людей, тому ми ці кошти заклали.
Також на лікування важкохворих ми передбачили гроші. У нас раніше на це було по 5 тисяч, а сьогодні ми трошки збільшили суму — тепер це 7 тисяч. Якщо у нас була раніше матеріальна допомога на ліквідацію наслідків стихійного лиха 7 тисяч, ми її зараз збільшили до 10 тисяч.
Тобто в нас ці програми були — ми просто збільшили суми. Зараз велику увагу звернули на наших хлопців-воїнів, ветеранів. У нас для ветеранів з інвалідністю є одноразова грошова допомога в розмірі 10 тисяч гривень. Тим, кого повернули з полону, даємо 50 тисяч на особу. Важкопораненим нашим землякам надаємо одноразову допомогу в 25 тисяч. Тобто ця сума зросла, бо, знаєте, коли наші хлопці повертаються, соромно їм дати ці 5 тисяч, які ми пропонували, — їм цих грошей не вистачить на лікування.
Відповідно до вашої Програми економічного і соціального розвитку на цей рік у розрізі соцзахисту запланували придбати соціальний автобус для пільгового перевезення людей із вразливих верств. На це заклали 2,3 мільйона гривень. Наскільки зараз громада відчуває потребу в соціальному перевезенні, що ви ухвалили таке рішення?
Олександрівська громада — це 42 населені пункти. Це одна із найбільших громад після Лиманської на Донеччині. Ми входимо в десятки найбільших громад України. Але сьогодні, на жаль, у нас зупинене транспортне сполучення, і для того, щоб приїхати до лікарні, приїхати в ЦНАП отримати адміністративні послуги, треба від села до центру подолати до 40 кілометрів. І тому у нас є дуже велика необхідність придбати соціальний транспорт. Нам таких одиниць треба 5, щоб запустити 5 маршрутів.
Наше комунальне підприємство “Віднова” має ліцензію на транспортне перевезення. Тому ми хочемо в цьому році закупити ось цей автобус, щоб його випробувати й зрозуміти, чи доцільно це, чи він виправдає себе. І в подальшому ми запустимо ці соціальні рейси, щоб люди могли приїхати до лікарні, до банку, скористатися послугами податкової.
У нас сьогодні працюють всі: поліція, банки, Нова пошта — але отримати якісну і своєчасну послугу немає можливості. І тому 2,3 мільйони ми передбачили з бюджету на цей соціальний транспорт. А щодо його доцільності ми хочемо провести експеримент. Це буде мікроавтобус до 18 сидячих місць, ми проведемо випробування. А потім ми собі написали програму в DREAM про цей соціальний транспорт. Може, ми знайдемо десь і міжнародних партнерів, але у нас у цьому є дуже велика потреба.
Якщо ви протестуєте цей автобус і зрозумієте, що він справляється із задачею, ці 5 соціальних рейсів у громаді запустять уже в 2026 році?
Ми будемо дивитися по безпековій ситуації. Якщо вона не буде погіршуватися, ми обов’язково тоді хоча б ще один або два автобуси купимо за власні кошти. Резерв у нас є — нам тільки треба провести тестування, щоб не просто витратити гроші, а щоб ми побачили, що люди задоволені цією послугою.
А взагалі на території громади наразі є соціальні маршрути?
Ми сьогодні працюємо з міжнародною організацією “Проліска”, і вони пустили пробний рейс. Ми їх дуже про це просили, тому що людям, щоб дістатися до банка, треба найняти таксі й заплатити 800 гривень. Але не може “Проліска” охопити всю громаду, хоч ми їм дуже вдячні. Тому от є в них один рейс, зараз, дай Боже, ми купимо цей транспорт, і вже буде два. А потім протестуємо, чи доцільно продовжувати роботу над цією програмою.
Ви вже сказали, що реалізація проєкту із соціальними маршрутами буде багато в чому залежати від безпекової ситуації. У межах галузі цивільного захисту в 2026 році в Олександрівській громаді передбачили 900 тисяч гривень на облаштування й утримання фонду захисних споруд. На скільки укриттів передбачені ці кошти?
На жаль, наша громада обмежена в укриттях. У нас вони повинні бути у всіх 42 населених пунктах, але ми їх маємо сьогодні 7. Але минулого року ми витратили кошти на два модульні укриття. І на цей рік ми передбачили кошти на їхнє облаштування: нам треба придбати стільці, зарядні станції, додати ліжок. Ми б могли купити ще кілька укриттів, але не можемо запланувати й не виконати Програму економічного і соціального розвитку. Тому, можливо, будемо вносити зміни відповідно до безпекової ситуації.
У 2025 році Олександрівська громада замовила два швидкомонтованих модульних залізобетонних укриття за 10,5 мільйона гривень. Встановити їх вирішили в селах Новоолександрівка й Петрівка Друга. Кожне укриття має вміщувати до 104 людей й витримувати ударну хвилю до 100 кілопаскаль. Згідно з тендерною документацією, це має захистити від дії стрілецької зброї, уламків ручних гранат, артилерійських боєприпасів та авіабомб.
Також у нас на території громади відкрився збірний пункт для евакуації населення. Перед нами було поставлене завдання і ми, хочу сказати, своїми силами провели дуже серйозну роботу. Колись була котельня в школі, в підвальному приміщенні, ми її викинули й зробили там найпростіше укриття. І нам ще треба буде за оці кошти докупити туди все необхідне, бо через цей збірний пункт пройшли вже до 10 тисяч населення.
А коли ви його відкрили?
Ми відкрили його 22 вересня 2025 року. Сьогодні там є індивідуальне опалення, надаються послуги харчування (ми працюємо з міжнародними партнерами), працюють наші працівники медицини, тому що люди приїжджають дуже різні. Працівники із громади, міжнародні партнери надають консультації і послуги психологів, правову допомогу, тому що люди виїжджають без документів, приїжджають поранені. Сьогодні наша громада збірному цьому пункту приділяє дуже велику увагу. І тому ми передбачили оці кошти на облаштування наших укриттів.
Крім укриттів, у бюджеті громади передбачили ще якісь видатки на цивільний захист і ліквідацію надзвичайних ситуацій?
На заходи запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха у нас в бюджеті передбачено 1 мільйон 900 тисяч гривень.
Це на матеріальний резерв: OSB-плити, деревину, цвяхи, плівку, шифер. Ми вже будемо оголошувати тендери й проводити закупівлі, тому що за минулий рік у нас було десь до 2000 OSB-листів, і ми їх усі використали. Нам допомагають міжнародні партнери, але цього не вистачає. Потреба є, тому що ми допомагаємо нашому населенню в вирішенні цих проблем.
Ще у нас є завдання будувати фортифікаційні споруди — деякі співробітники вже до цього задіяні. Ми передбачили 1,5 мільйона гривень у бюджеті й будемо виконувати завдання військового командування.
А гроші на допомогу військовим у громаді передбачили?
Усі звернення військових ми обслуговуємо за запитом. Ось минулого року ми витратили 5 мільйонів 431 тисячі гривень. У нас є вільні залишки, і до нас звертаються військові частини з листом. Ми відправляємо це на погодження з командуванням, і якщо командування погоджує, ми віддаємо субвенцію державному бюджету. Якщо область звертається до нас, щоб ми також виділили якусь суму, ми можемо виділити суму й обласному бюджету саме для наших військових частин.
Тобто всі кошти на оборону йдуть із залишків. Але на якусь приблизну суму ви орієнтуєтеся в цьому питанні?
Усе робиться за зверненням. На сьогоднішній день в мене вже є дві заявки на розгляді. Звернулася одна частина, щоб ми їй виділили 1,5 мільйона, а друга частина — 500 тисяч. Зараз чекаємо, чи погодить командування їхнє, тому що не всім, хто до нас звертався, ми отримували погодження.
Протягом розмови ви неодноразово згадували про вільні залишки, які можуть спрямувати не тільки на оборону, а й на додаткові витрати соцзахисту. Скільки таких коштів у громаді є наразі?
Вільних залишків у нас сьогодні 50 мільйонів. Ми їх збираємо на відновлення, у нас є проекти, зареєстровані в DREAM. Але зараз ми не можемо навіть робити проєктно-кошторисну документацію, адже не знаємо, як буде розвиватися ситуація на Донбасі. Тому зараз ці кошти йдуть на допомогу військовим і на співфінансування якихось потреб.
Але 50 мільйонів — це велика частина бюджету громади. Вона ж, певно, не за рік тоді сформувалася?
Це з 2022 року. І як тільки треба буде, у нас будуть ці 50 мільйонів на співфінансування проєктів для відновлення. З 2023 року ми працюємо з урядом Канади. Ми були обрані за програмою відновлення CLIR із 300 громад і зараз працюємо з ними — готуємо програми, які допоможуть вибрати пріоритетні напрямки в нашому відновленні.
Також ми працюємо з Polaris. Ми оновили стратегію розвитку нашої громади й сьогодні пишемо концепцію інтегрованого розвитку на 10 років. І тому у нас повинен бути запас власних коштів на співфінансування, які ми кожного року збираємо. Але за потреби ми можемо віддавати їх на нагальні питання. І цей залишок нам завжди буде підтримкою, щоб громада могла працювати в повному режимі сьогодні за кошти бюджету 2026 року.
Раніше ми розповідали, чи готова молодь долучатися до повоєнного відновлення Донеччини й повертатися туди після завершення війни.