Прострілена каска, затертий “Кобзар”, “коктейлі Молотова” й порожні каністри. Ці речі належали людям, яких зараз називають Небесною Сотнею. 10 років тому, взимку 2014-го, їх розстріляли під час Революції Гідності у центрі столиці. До роковин трагічних подій у Музеї історії Києва запрацювала виставка “Земні шляхи Небесної Сотні”. Розповідаємо, які експонати на ній представлені та до якого часу вона працюватиме.
У просторій залі Музею історії Києва в центрі міста зібрали історії та особисті речі близько 50 загиблих на Євромайдані. Ідея створення такої експозиції зародилася ще два роки тому. За цей час вдалося розробити концепцію, а на десяті роковини масових розстрілів її втілили у життя, розповідає Вільному радіо генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.
“Тут дуже багато речей, які розповідають про становлення, про земні шляхи Небесної Сотні до подій Майдану і під час Майдану. І речі, які були з ними в останню мить, в останній день [життя]. Це їхні захисні обладунки, предмети одягу”, — каже Ігор Пошивайло.
Серед представлених експонатів бачимо каски, одяг, білі пов’язки з написом “Голодую”, рюкзаки, а також чимало речей, які розповідають про захоплення загиблих до подій Євромайдану. Це книжки, комп’ютерна клавіатура, навушники, вудки, бандура та багато іншого.
“Тут представлені абсолютно різні речі, починаючи від якихось родинних простих побутових речей. Скажімо, топографічні карти Юрія Вербицького, бандура Олександра Капіноса, біблії, книжки, портрети Шевченка, Франка. Є дуже драматичні особисті речі, як, наприклад, каска Анатолія Жаловаги. Каска прострелена саме 20 лютого”, — говорить директор музею.
Поміж усіх цих речей є прапор львів’янина Андрія Дигдаловича, який загинув від снайперської кулі 20 лютого, розповідає його донька Анастасія.
“Він весь час повторював одну фразу, що ці всі люди стоять за моє майбутнє. Він був на Майдані з перших днів після побиття студентів. Для нього це було надзвичайно важливо. Тато загинув 20 лютого: хотів врятувати молодого хлопця. Коли підбіг до нього, зрозумів, що ніяк не зможе допомогти йому на місці. Покликав своїх побратимів, які були трішки далі і саме в цей момент загинув. Це була куля. Слідство ще триває”, — каже Анастасія Дигдалович.
Виставку “Землі шляхи Небесної Сотні” організували співробітники Музею історії Києва разом із колегами з Національного музею Революції гідності.
“Ми хотіли окреслити кожну людину і показати, що саме привело цю людину на Майдан: яким було її життя, якими були її цінності, прагнення, про що вона мріяла. Всі речі надані нам на експозицію родинами героїв Небесної Сотні, або це предмети з колекції музею Революції Гідності”, — говорить директорка Музею історії Києва Діана Попова.
В одній частині зали музейники зібрали понад сотню чорно-білих портретів учасників Революції Гідності. Вони прикріплені до маленьких паперових будиночків, які висять у повітрі.
Крім того, на виставці зібрані історії “майданівців”, які пішли захищати Україну після російського вторгнення.
“Окрема частина експозиції присвячена тим людям, які, пройшовши Майдан, не відступили від своїх цінностей, прагнень, мрій і сподівань. Тим людям, які стали першими в стрій у російсько-українській війні. І багато хто з них вже загинув, їх ми будемо згадувати. А багато хто з них досі тримає щити й боронить нашу землю”, — зазначає директорка Музею історії Києва Діана Попова.
Один із тих, хто був на Майдані й загинув на фронті — кримчанин Геннадій Афанасьєв.
“Майдан перевернув його життя. Тому що ми жили в Криму, там достатньо “ватне” (проросійське, — ред.) населення, і воно не дуже стежило за Майданом. Він приїхав [на Майдан], вдихнув цей дух, який заразив його на все життя”, — каже мати Геннадія Ольга Афанасьєва.
Чоловік загинув 18 грудня 2022-го під Білогорівкою на Луганщині. До того понад 2 роки він провів у російській тюрмі за те, що виступав проти окупації Кримського півострову та проукраїнські погляди.
Виставка “Земні шляхи Небесної Сотні” працюватиме до 25 лютого.
“Але в нас є надія, що ми створимо на основі цієї виставки мандрівний варіант. І вона ще мандруватиме іншими містами і музеями України. Ми сподіваємося, що частина експонатів, які надані на цю виставку, стане власністю колекції музею Революції Гідності, й ми матимемо змогу їх вивчати, науково дбати за них, бо багато предметів потребують певної уваги, догляду і реставрації. А також можливості показувати їх в інших проєктах. Частина, звичайно, повернеться до родин, бо насправді тут дуже багато речей, які є для них дуже дорогими. Треба, щоб ми цінували можливість побачити ці предмети, відчути їхню енергетику. І за цими предметами побачити історію і долю конкретних людей”, — зауважує директор Національного музею Революції гідності Ігор Пошивайло.
Музей історії Києва знаходиться за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 7. Виставка працює з середи по неділю з 12 до 19 години. Вихідні дні — понеділок і вівторок. Вхідний квиток до музею коштує 120 грн, а для людей із пільгових категорій — 60 грн.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як просувається розслідування справ Майдану та що заважає покарати винних у розстрілах.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
