Жужелиця, тормозок і “лямпа-бахмутка”: про що розповідає заборонений в СРСР “Словник Донецького гірника” 1930-х років

Що робили у шахті мудотьор та вітродуй? Що таке глазоїжка, лимонадка та мандро? І як це — забуритись чи придушити кемаря? Краєзнавець із Донеччини знайшов раритетне видання забороненого свого часу “Словника Донецького гірника”. Цю книжку назвали шкідливою та вилучили з бібліотек. Адже шахтарі Донбасу в ньому постають як прийшлі з Росії “блатні”, яких зневажають місцеві українські селяни. Розповідаємо, що там за слова та які з них вживають шахтарі й зараз. 

Оцифровану копію раритетного “Словника Донецького гірника” знайшов та показав Вільному радіо краєзнавець з українського Нью-Йорка на псевдо Etnografo Donetz.

“Цей словник був заборонений. А все, що заборонене — цікаве. Чому заборонили? Треба шукати. Кожна бібліотека, куди ми звертались, казала: “Немає”. Етнографічний збірник №10 був вилучений через критику цього словника Олексія Міртова: сказали, що “Словник Донецького гірника” є “неприхованою класово-ворожою вихваткою” і що Міртов намагається “подати шахтарів як прийшлий російський блатний елемент, до якого з презирством ставляться селяни”, — розповідає знавець історії краю. 

Словник заборонили до поширення просто перед його друком, тож тираж був маленьким. Краєзнавці довго шукали екземпляр та знайшли у бібліотеці Львівського національного університету у відділі рукописів та рідкісної книги.

Краєзнавці виклали словник у блозі “Шахти та рудники Донбасу”. “Щоб він був доступний, щоб його більше ніхто не шукав”, — каже Etnografo Donetz.

“Словник Донецького гірника”, який приховувала радянська влада, цікавий та важливий перш за все своєю передмовою. 

Корінні мешканці українського сходу, українські селяни, не хотіли працювати на шахтах

У передмові укладачі шахтарського словника констатували: корінними мешканцями Донеччини та Луганщини є українці.

“Людність цієї території (Донецького кам’яновугільного  басейну, тобто Донбасу, — ред.) двояка мовою, походженням та побутом. Давніша селянська людність — українська походженням. Це стосується до всього цього району”, — йдеться у передмові. 

До індустріалізації краю місцеві працювали на землі та до шахт іти не хотіли. 

“Селяни тут живуть із хліборобства, до останнього часу вони ставилися до шахтарської праці з неприхованим презирством і до шахт працювати не йшли, хіба в поодиноких випадках. Останнього часу можна спостерігати в шахтах, особливо серед “поверхностных” робітників і місцевих, що тут народилися, селян та селянок”,  —  написали у словнику. 

На підприємства Донбасу з другої половини ХІХ століття йшли селяни з російських та білоруських губерній 

Отже, для шахт Донбасу довелося шукати робочу силу серед сусідніх народів. 

“У посілках при шахтах людність є зайшла, що не живе на цьому місці навіть ста років, а здебільшого й зовсім нова. Ця зайшла людність на Донбасі — російська походженням, з невеличким відсотком татар. <…> Селяни Орловської, Курської, Калузької, Смоленської, рідше Могилівської губернії потяглися сюди на роботу. Це основне ядро теперішніх з діда-прадіда гірників”, — йдеться в опальному словнику. 

Невдовзі прийшлий з півночі та сходу люд змішався з корінним населенням українського сходу. 

“Сюди прибували юрби пересельців-робітників і з інших місць, <…> і скоро вони асимілювалися з основним ядром людності”, — писали лінгвісти близько століття тому. 

Словник Міртова цікавий ще й тим, що зафіксував говірку робітників Донеччини та Луганщини кінця 1920-х-початку 1930-х.  

Як розмовляли шахтарі Донеччини та Луганщини майже століття тому

Спробуймо проаналізувати “Словник Донецького шахтаря”. У ньому — близько 600 слів, поданих в алфавітному порядку українською та російською мовами. 

У словнику шахтаря 1930-х років чітко виокремлюються такі групи слів:

• слова, які є у вжитку в шахтарів й донині;
• “блатні” слова та жаргонізми, притаманні сучасному кримінальному світу;
• українізми чи русизми;
• слова та словосполучення оригінального утворення або значення;
• запозичені з англійської та німецької мов шахтні терміни, часто перекручені;
• слова, які позначають архаїчні шахтарські професії, які зникли після механізації елементів шахтарської праці.

Наведемо приклади до кожної групи слів. Вибірка прикладів не є вичерпною — ми обрали слова зі словника на власний розсуд. У словах подаємо наголошені голосні жирним шрифтом, зберігаючи стиль та орфографію оригінального видання. Тлумачення слів подаємо, як вони записані у словнику, з незначними правками.

 Слова, які є у вжитку і зараз

Ми показали словник сучасному шахтарю, який працює у вугільній шахті. Це соледарець Сергій Петров, який до вторгнення росіян працював на соляній шахті ДП “Артемсіль”.

Чоловік помітив у словнику багато слів, які шахтарі використовують і досі. 

“Є ключові слова, такі як “видати на-гора”  —  бо все, чим займаємось  —  це видача “на-гора”, видача корисних копалин для перероблювання на поверхню. Забій  —  це та ділянка, на який йде руйнування гірничої породи та видача корисної копалини, тобто вугілля. Забутити — закласти будь-яку порожнечу”, — розповідає шахтар.

Термін “забучувати” походить від слова “бут”, що означає “пуста порода”. Аби не видавати це непотрібне каміння на-гора, його забивають у порожні місця, які утворюються після того, як звідти дістають вугілля. 

Забутчики  —  робітники на забутке. 

Балда  — великий молоток на довгому держалні.

Верхняки — горішні перекладки цямриння (тобто верхній елемент шахтного кріплення,  —  ред.) 

“Зараз на вуглях я кріплю “ноги” та “верхняк”. Ми йдемо та ставимо аркове кріплення, яке складається з трьох компонентів: “ноги” зліва та справа (як плавна літера “Г”), а зверху ставиться арковий “верхняк”,  — розповідає шахтар Сергій Петров. 

Забой  — вибій, місце, де розробляють вугілля в шахті. 

Забойщик — вибійник, робітник, що робить выемку (вирубування вугілля).  

Забуриться — звалитися. “Забурить вагон”, “Забурился штрек”, тобто стався завал.

“Це слово стосується рухомого складу (вагонеток та електровозів), а ще до  шахтної покрівлі”, — підтверджує вжиток цього слова і шахтарями сучасності Сергій Петров. 

Жужелица  —  ніздраті грудочки шлака, жужелиця. 

Камерон  — толковий смок (двигун, — ред.) [щоб] викачувати воду. Спочатку — це смок системи Камерона.

Камеронщик  —  робітник, що обслуговує камерон (тобто водовідливну машину,  —  ред.)

“У нас камеронщиком називають людину, яка відкачує воду, слідкує за наповненням водяного резервуару”,  — каже Сергій Петров.

Капёж  —  просочування води зверху. 

“Так, це подкапування у певних місцях, наприклад ґрунтові води можуть підкапувати. Так і кажуть, “капьож”, — пояснює Сергій Петров. 

Квершлаг  —  проходи від ствола крізь породу до покладів.

Кровля  —  у вибірках верхня верства породи, що під неї підводять крепь.

Лава — широкий вибірний вибій. 

Ламповая — 1) лямпівня, кімната, де видають шахтарям заправлені, запалені та запльомбовані шахтарські лампочки. 2) те саме, що ламповщица. 

“Лампова — це там, де ми отримуємо світильники, “рятувальники”. Лампи, звісно, змінилися, вони пройшли свою вікову історію від керосинок (навіть у нас у соляних шахтах була у музеї, ми знаходили) до світлодіодних”,  — зазначає Сергій Петров. 

Обушок — шахтарський прилад, подібний до великого молотка з клинуватим лезом з одного боку. Сталевий клинок — вправляється в затилкову частину головки молотка. 

“У нас (на соляних шахтах Соледара, — ред.) такого не було, я тільки тут дізнався, що таке обушок. Це такий спеціалізований дуже цікавий інструмент — його так і не купиш. Він з одного боку як путейський молоток, щоб ним можна було забивати. А з іншого боку  —  він як кірка, тільки не загнута, а пряма. І виходить універсальний інструмент, яким ми підбиваємо і раптом що — перегортаєш його та цим клином розгрібаєш породу. І тоді лопатою її можна підчепити”, — пояснює шахтар.  

Порода  — глина, пісок, лупак (сланець, — ред.) тощо  —  усе те, що треба пройти, щоб дістатися вугілля.  

Порожняк  —  порожні ваґонети.

Проходка  —  вибирання породи або вугілля. 

Проходчики  —  робітники, що роблять проходку, заглиблюють шахти. 

Рудник — посілок при шахті, хоча б вугляний. “Живут на руднике”. Підземна частина копальні називається шахтою.

Ствол  —  самий шахтовий колодязь, спуск донизу. 

Тараконик, териконик — глей. Покидище породи. Має форму конуса. Франц.: terril conique

Тараконщики  —  робітники, що відвалюють породу, глей. 

Тормозок  —  шматок хліба.

Целик — незаймане вугілля над штреком або навколо ствола; його не займають, щоб шахта держалася міцно.

Штрек — вибірка, що використовується на те, щоб вивозити, приставляти (і провітрювати); його проведено вздовж верстви.

“Блатні слова”

Бандист  —  бандит.

Барахло  —  різні хатні речі, переважно вбрання (верхній одяг).

Бубни выбить, бубновать  —  дуже когось побити. “Набити морду”.

На бугая работать — робити задурно. Також: на халтая, на гудок.

Буфер, буфера —  жіночі груди. 

Бухой — п’яний. Бухой в диму — дуже п’яний. На Донщині ми чули “пьяный в дым”.

Грубо  —  дуже гарно, фасонисто. 

Кандибобер  —  задерикуватисть, франтівство. Парень с кандибобером.

Кемаря придушить  — див. кемать.

Кемать  —  спати.  

Кислород  —  гроші (жартома).

Кича — в’язниця, під арештом.

Пахан, паханша  —  батько, мати. 

Перо  —  ніж.

Раклый, ракло  —  нахаба, негідник, пройдисвіт.

Стибрил  —  вкрав.

Шамать  —  їсти.

Шкет  —  маленький. 

Шпингалет  —  малий.

Русизми

Стрелись  —  зустрілися. 

Судою  —  сюди.

Тудою  —  туди. 

Чуни  —  сплетені з мотузки постоли для роботи. 

Чуники  —  спеціяльні майстри, що плетуть чуни. 

Українізми

Слово “глей” у цьому словнику позначене як українізм, тобто слово з української мови.

Глей  —  вибрана з шахти пустая порода (У.: глина).

Глейщицы  —  робітниці, що відбивають грудочки ґлею (породи) з піднятого на поверхню вугілля. 

“Глей, глейщиці” — таких слів сучасні шахтарі Донеччини не використовують, каже Сергій Петров.

Разбешака  — задьорливий, відважний. 

Цікаві звороти

Бог помочь — 1) револьвер 2) шахтарська олійна лямпочка, де на ручці раніше писали “бог в помощь”.

Выволочка — “взбучка”, немилосердне биття. Старі шахтарі посилають новака “за виволочкой” до кузні, до вибою або ще куди. Той йде і прохає “дати йому виволочку”. Дають дуже радо. Звичайний жарт із новаками. 

Глазоедка, глазоежка  —  газ, що його виділяє вугілля. Звичайно H2S або SO2.

На дикофте — сидим на дикофте — голодуємо. Від аптекарського терміну: декокт — відвар, настоянка на травах.  

Динамент  —  динаміт. 

Дурачкин, те саме, що мадамист. Також: дурачкин сполюбовник. 

Мадам, мадама  —  повія. 

Мадамист  —  той, що живе з мадамою. 

Лимонадка  —  нижня частина спини. “Бери на лимонадку!” “Лимонадь”.

Лимонадить  —  працювати нижньою частиною спини. В низьких шахтах, коли хочуть підняти перекинуту ваґонетку, штовхають нижньою частиною спини (“лимонадкой”). Іноді називають лимонадкой взагалі ту частину спини, що “нижче поясниці”.

Кривошейные работы — роботи в дуже низьких выработках, де доводиться працювати зігнувшись.

Мандро — хліб. 

Mudotör  (вимовляється як “мудотьор”, — ред.) — те саме, що саночник. В низьких ходах вугілля відвозять до головного ходу в ящиках (“саночках”). Вивозять їх рачки, а лямка проходить через плече і між ногами, звідси й “mudotör”. 

Кто за кайло, кто за лом, 

А забойщик под забой, 

А санюшник- mudotör

Схватил санки да й попёр. (Макіївка)

Настрополить  —  намовити, підучити, підбурити. Вы нас настрополили. 

Орла пустить  —  пустити (ненароком) з уклона ваґон без причіпку. 

Раскардаш  —  розгардіяш. Такой у нас раскардаш.

Сранка — прошарування лупаку (сланцю, — ред.) серед вугляних верств. Звичайно м’яке (глина) дає сміття; занечищає вугілля; сиплеться на робітників зверху, бруднить їх. 

Тилеге — інелеґентний. Довжанськ. район. 

Хозяин  — щось подібне до підземного домового. Нечиста сила, що живе в шахтах.  

Шахтёрка  —  

• шахтарева жіжнка;
• жінка, що працює в шахті (перед революцією 1917 р. жінок зовсім не спускали до шахт; 
• шахтарське вбрання, брезентова сорочка; 
• ручна лямпочка, що з нею працюють у шахти. 

 Шубин — злий дух шахт; про нього розказують силу леґенд і всіляких “страхів”. Переказують, що це душа інженера, що загинув у шахті в Сибіру. Вона обертається на півня, індика, козла, людину тощо. 

 Запозичення з англійської мови та німецької

Бремсберг (брезберг, бремза) —  хід у шахті, що йде вгору. Здобуте вугілля скочується по бремсберґу в ваґонетках до штреку. Бремсберґ треба протиставити уклону, де здобуте вугілля доводиться тягати догори ліфтом.

Ватерба, вытерба — уклон. Перекручене німецьке слово Unterbau (Unterwerksbau). 

Эстокат, тобто естокада-поміст (на поверхні)  —  пересувні вагонетки з вугіллям. Частіше “верстокат”. 

Застарілі професії

Ветрогонщик — робітник, що крутить у шахті ручний вітрогін (ручний вентилятор,  —  ред.)

Ветродуй — теж.

“У нас забоїв багато та відгалужень від головної виробки теж. І ставлять спеціальні вентилятори та тягнуть рукави. У нас майже скрізь ці рукави, у верхній частині, збоку за правилами, які заводять свіже повітря у забій”, — розповідає шахтар Сергій Петров.

Водосмотрители — робітники, що доглядають за розставлюванням питної води. 

“Такого теж немає точно. Ти сам собі береш з собою воду, без неї не можна в шахті — у мене в забої зараз температура понад 30 градусів. Буває, по дві баклажки береш. Уявляєте, шахта розсипана на кілометри, на десятки кілометрів. Хто там буде возити? Це така система  —  перед ламповою, коли ти отримуєш лампу, є пункт набирання води”, — пояснює Петров. 

Выгребальщики пыли (штыба) — робітники, що забирають порох від зарубної машини. 

Дверовой — робітник у шахті, що зачиняє та відчиняє двері, зроблені в перегородці штрека, щоб провітрювати. 

Десятники  —  молодший догляд. 

Заправщики ламп  —  робітники в ламповой.

Кайло — двобічний сталевий дзьобак [щоб] розбивати породу.

Коногон — погонич коней у шахті, на підземній кінній залізниці.

Коногони визначаються молодецтвом і спритністю. Коней поганяють зі свистом, криком, гіканням. Головні герої шахтарських частушок. 

Коптелка  —  лямпи “бахмутки”. 

***

120 років тому молодий вчитель Спиридон Черкасенко приїхав на Донеччину навчати дітей гірників. Побачене у шахтарських селищах він змалював у своїх оповіданнях. Деякі тодішні реалії настільки далекі від сучасних, що просто шокують. Більше про літературну спадщину Черкасенка, пов’язану с шахтарським краєм, читайте в матеріалі “Яким побачив життя та працю шахтарів Донеччини століття тому український класик Спиридон Черкасенко”.