Жужелиця, тормозок і “лямпа-бахмутка”: про що розповідає заборонений в СРСР “Словник Донецького гірника” 1930-х років

Що робили у шахті мудотьор та вітродуй? Що таке глазоїжка, лимонадка та мандро? І як це — забуритись чи придушити кемаря? Краєзнавець із Донеччини знайшов раритетне видання забороненого свого часу “Словника Донецького гірника”. Цю книжку назвали шкідливою та вилучили з бібліотек. Адже шахтарі Донбасу в ньому постають як прийшлі з Росії “блатні”, яких зневажають місцеві українські селяни. Розповідаємо, що там за слова та які з них вживають шахтарі й зараз.
Оцифровану копію раритетного “Словника Донецького гірника” знайшов та показав Вільному радіо краєзнавець з українського Нью-Йорка на псевдо Etnografo Donetz.
“Цей словник був заборонений. А все, що заборонене — цікаве. Чому заборонили? Треба шукати. Кожна бібліотека, куди ми звертались, казала: “Немає”. Етнографічний збірник №10 був вилучений через критику цього словника Олексія Міртова: сказали, що “Словник Донецького гірника” є “неприхованою класово-ворожою вихваткою” і що Міртов намагається “подати шахтарів як прийшлий російський блатний елемент, до якого з презирством ставляться селяни”, — розповідає знавець історії краю.

Слова і вирази збирали серед гірників Макіївки, Сталіного (тодішня назва Донецька, — ред.) та шахтарських поселень Смолянки, Рутченкового — нині це райони Донецька. Також частина слів у словнику — з шахт Горлівки та Луганщини.

Словник заборонили до поширення просто перед його друком, тож тираж був маленьким. Краєзнавці довго шукали екземпляр та знайшли у бібліотеці Львівського національного університету у відділі рукописів та рідкісної книги.
Краєзнавці виклали словник у блозі “Шахти та рудники Донбасу”. “Щоб він був доступний, щоб його більше ніхто не шукав”, — каже Etnografo Donetz.
“Словник Донецького гірника”, який приховувала радянська влада, цікавий та важливий перш за все своєю передмовою.
Корінні мешканці українського сходу, українські селяни, не хотіли працювати на шахтах
У передмові укладачі шахтарського словника констатували: корінними мешканцями Донеччини та Луганщини є українці.

“Людність цієї території (Донецького кам’яновугільного басейну, тобто Донбасу, — ред.) двояка мовою, походженням та побутом. Давніша селянська людність — українська походженням. Це стосується до всього цього району”, — йдеться у передмові.
До індустріалізації краю місцеві працювали на землі та до шахт іти не хотіли.
“Селяни тут живуть із хліборобства, до останнього часу вони ставилися до шахтарської праці з неприхованим презирством і до шахт працювати не йшли, хіба в поодиноких випадках. Останнього часу можна спостерігати в шахтах, особливо серед “поверхностных” робітників і місцевих, що тут народилися, селян та селянок”, — написали у словнику.
На підприємства Донбасу з другої половини ХІХ століття йшли селяни з російських та білоруських губерній
Отже, для шахт Донбасу довелося шукати робочу силу серед сусідніх народів.
“У посілках при шахтах людність є зайшла, що не живе на цьому місці навіть ста років, а здебільшого й зовсім нова. Ця зайшла людність на Донбасі — російська походженням, з невеличким відсотком татар. <…> Селяни Орловської, Курської, Калузької, Смоленської, рідше Могилівської губернії потяглися сюди на роботу. Це основне ядро теперішніх з діда-прадіда гірників”, — йдеться в опальному словнику.

Невдовзі прийшлий з півночі та сходу люд змішався з корінним населенням українського сходу.
“Сюди прибували юрби пересельців-робітників і з інших місць, <…> і скоро вони асимілювалися з основним ядром людності”, — писали лінгвісти близько століття тому.
Словник Міртова цікавий ще й тим, що зафіксував говірку робітників Донеччини та Луганщини кінця 1920-х-початку 1930-х.
Як розмовляли шахтарі Донеччини та Луганщини майже століття тому
Спробуймо проаналізувати “Словник Донецького шахтаря”. У ньому — близько 600 слів, поданих в алфавітному порядку українською та російською мовами.
У словнику шахтаря 1930-х років чітко виокремлюються такі групи слів:
- слова, які є у вжитку в шахтарів й донині;
- “блатні” слова та жаргонізми, притаманні сучасному кримінальному світу;
- українізми чи русизми;
- слова та словосполучення оригінального утворення або значення;
- запозичені з англійської та німецької мов шахтні терміни, часто перекручені;
- слова, які позначають архаїчні шахтарські професії, які зникли після механізації елементів шахтарської праці.
Наведемо приклади до кожної групи слів. Вибірка прикладів не є вичерпною — ми обрали слова зі словника на власний розсуд. У словах подаємо наголошені голосні жирним шрифтом, зберігаючи стиль та орфографію оригінального видання. Тлумачення слів подаємо, як вони записані у словнику, з незначними правками.
Слова, які є у вжитку і зараз
Ми показали словник сучасному шахтарю, який працює у вугільній шахті. Це соледарець Сергій Петров, який до вторгнення росіян працював на соляній шахті ДП “Артемсіль”.
Чоловік помітив у словнику багато слів, які шахтарі використовують і досі.
“Є ключові слова, такі як “видати на-гора” — бо все, чим займаємось — це видача “на-гора”, видача корисних копалин для перероблювання на поверхню. Забій — це та ділянка, на який йде руйнування гірничої породи та видача корисної копалини, тобто вугілля. Забутити — закласти будь-яку порожнечу”, — розповідає шахтар.

Термін “забучувати” походить від слова “бут”, що означає “пуста порода”. Аби не видавати це непотрібне каміння на-гора, його забивають у порожні місця, які утворюються після того, як звідти дістають вугілля.
Забутчики — робітники на забутке.
Балда — великий молоток на довгому держалні.
Верхняки — горішні перекладки цямриння (тобто верхній елемент шахтного кріплення, — ред.)
“Зараз на вуглях я кріплю “ноги” та “верхняк”. Ми йдемо та ставимо аркове кріплення, яке складається з трьох компонентів: “ноги” зліва та справа (як плавна літера “Г”), а зверху ставиться арковий “верхняк”, — розповідає шахтар Сергій Петров.
Забой — вибій, місце, де розробляють вугілля в шахті.
Забойщик — вибійник, робітник, що робить выемку (вирубування вугілля).
Забуриться — звалитися. “Забурить вагон”, “Забурился штрек”, тобто стався завал.
“Це слово стосується рухомого складу (вагонеток та електровозів), а ще до шахтної покрівлі”, — підтверджує вжиток цього слова і шахтарями сучасності Сергій Петров.
Жужелица — ніздраті грудочки шлака, жужелиця.

Камерон — толковий смок (двигун, — ред.) [щоб] викачувати воду. Спочатку — це смок системи Камерона.
Камеронщик — робітник, що обслуговує камерон (тобто водовідливну машину, — ред.)
“У нас камеронщиком називають людину, яка відкачує воду, слідкує за наповненням водяного резервуару”, — каже Сергій Петров.
Капёж — просочування води зверху.
“Так, це подкапування у певних місцях, наприклад ґрунтові води можуть підкапувати. Так і кажуть, “капьож”, — пояснює Сергій Петров.
Квершлаг — проходи від ствола крізь породу до покладів.

Кровля — у вибірках верхня верства породи, що під неї підводять крепь.
Лава — широкий вибірний вибій.
Ламповая — 1) лямпівня, кімната, де видають шахтарям заправлені, запалені та запльомбовані шахтарські лампочки. 2) те саме, що ламповщица.
“Лампова — це там, де ми отримуємо світильники, “рятувальники”. Лампи, звісно, змінилися, вони пройшли свою вікову історію від керосинок (навіть у нас у соляних шахтах була у музеї, ми знаходили) до світлодіодних”, — зазначає Сергій Петров.
Обушок — шахтарський прилад, подібний до великого молотка з клинуватим лезом з одного боку. Сталевий клинок — вправляється в затилкову частину головки молотка.
“У нас (на соляних шахтах Соледара, — ред.) такого не було, я тільки тут дізнався, що таке обушок. Це такий спеціалізований дуже цікавий інструмент — його так і не купиш. Він з одного боку як путейський молоток, щоб ним можна було забивати. А з іншого боку — він як кірка, тільки не загнута, а пряма. І виходить універсальний інструмент, яким ми підбиваємо і раптом що — перегортаєш його та цим клином розгрібаєш породу. І тоді лопатою її можна підчепити”, — пояснює шахтар.
Порода — глина, пісок, лупак (сланець, — ред.) тощо — усе те, що треба пройти, щоб дістатися вугілля.
Порожняк — порожні ваґонети.
Проходка — вибирання породи або вугілля.
Проходчики — робітники, що роблять проходку, заглиблюють шахти.
Рудник — посілок при шахті, хоча б вугляний. “Живут на руднике”. Підземна частина копальні називається шахтою.
Ствол — самий шахтовий колодязь, спуск донизу.
Тараконик, териконик — глей. Покидище породи. Має форму конуса. Франц.: terril conique
Тараконщики — робітники, що відвалюють породу, глей.
Тормозок — шматок хліба.
Целик — незаймане вугілля над штреком або навколо ствола; його не займають, щоб шахта держалася міцно.
Штрек — вибірка, що використовується на те, щоб вивозити, приставляти (і провітрювати); його проведено вздовж верстви.
“Блатні слова”
Бандист — бандит.
Барахло — різні хатні речі, переважно вбрання (верхній одяг).
Бубни выбить, бубновать — дуже когось побити. “Набити морду”.
На бугая работать — робити задурно. Також: на халтая, на гудок.
Буфер, буфера — жіночі груди.
Бухой — п’яний. Бухой в диму — дуже п’яний. На Донщині ми чули “пьяный в дым”.
Грубо — дуже гарно, фасонисто.
Кандибобер — задерикуватисть, франтівство. Парень с кандибобером.
Кемаря придушить — див. кемать.
Кемать — спати.
Кислород — гроші (жартома).
Кича — в’язниця, під арештом.
Пахан, паханша — батько, мати.
Перо — ніж.
Раклый, ракло — нахаба, негідник, пройдисвіт.
Стибрил — вкрав.
Шамать — їсти.
Шкет — маленький.
Шпингалет — малий.
Русизми
Стрелись — зустрілися.
Судою — сюди.
Тудою — туди.
Чуни — сплетені з мотузки постоли для роботи.
Чуники — спеціяльні майстри, що плетуть чуни.
Українізми
Слово “глей” у цьому словнику позначене як українізм, тобто слово з української мови.
Глей — вибрана з шахти пустая порода (У.: глина).
Глейщицы — робітниці, що відбивають грудочки ґлею (породи) з піднятого на поверхню вугілля.
“Глей, глейщиці” — таких слів сучасні шахтарі Донеччини не використовують, каже Сергій Петров.
Разбешака — задьорливий, відважний.
Цікаві звороти
Бог помочь — 1) револьвер 2) шахтарська олійна лямпочка, де на ручці раніше писали “бог в помощь”.
Выволочка — “взбучка”, немилосердне биття. Старі шахтарі посилають новака “за виволочкой” до кузні, до вибою або ще куди. Той йде і прохає “дати йому виволочку”. Дають дуже радо. Звичайний жарт із новаками.
Глазоедка, глазоежка — газ, що його виділяє вугілля. Звичайно H2S або SO2.
На дикофте — сидим на дикофте — голодуємо. Від аптекарського терміну: декокт — відвар, настоянка на травах.
Динамент — динаміт.
Дурачкин, те саме, що мадамист. Також: дурачкин сполюбовник.
Мадам, мадама — повія.
Мадамист — той, що живе з мадамою.
Лимонадка — нижня частина спини. “Бери на лимонадку!” “Лимонадь”.
Лимонадить — працювати нижньою частиною спини. В низьких шахтах, коли хочуть підняти перекинуту ваґонетку, штовхають нижньою частиною спини (“лимонадкой”). Іноді називають лимонадкой взагалі ту частину спини, що “нижче поясниці”.
Кривошейные работы — роботи в дуже низьких выработках, де доводиться працювати зігнувшись.
Мандро — хліб.
Mudotör (вимовляється як “мудотьор”, — ред.) — те саме, що саночник. В низьких ходах вугілля відвозять до головного ходу в ящиках (“саночках”). Вивозять їх рачки, а лямка проходить через плече і між ногами, звідси й “mudotör”.
Кто за кайло, кто за лом,
А забойщик под забой,
А санюшник- mudotör
Схватил санки да й попёр. (Макіївка)
Настрополить — намовити, підучити, підбурити. Вы нас настрополили.
Орла пустить — пустити (ненароком) з уклона ваґон без причіпку.
Раскардаш — розгардіяш. Такой у нас раскардаш.
Сранка — прошарування лупаку (сланцю, — ред.) серед вугляних верств. Звичайно м’яке (глина) дає сміття; занечищає вугілля; сиплеться на робітників зверху, бруднить їх.
Тилеге — інелеґентний. Довжанськ. район.
Хозяин — щось подібне до підземного домового. Нечиста сила, що живе в шахтах.
Шахтёрка —
- шахтарева жіжнка;
- жінка, що працює в шахті (перед революцією 1917 р. жінок зовсім не спускали до шахт;
- шахтарське вбрання, брезентова сорочка;
- ручна лямпочка, що з нею працюють у шахти.
Шубин — злий дух шахт; про нього розказують силу леґенд і всіляких “страхів”. Переказують, що це душа інженера, що загинув у шахті в Сибіру. Вона обертається на півня, індика, козла, людину тощо.
Запозичення з англійської мови та німецької
Бремсберг (брезберг, бремза) — хід у шахті, що йде вгору. Здобуте вугілля скочується по бремсберґу в ваґонетках до штреку. Бремсберґ треба протиставити уклону, де здобуте вугілля доводиться тягати догори ліфтом.
Ватерба, вытерба — уклон. Перекручене німецьке слово Unterbau (Unterwerksbau).
Эстокат, тобто естокада-поміст (на поверхні) — пересувні вагонетки з вугіллям. Частіше “верстокат”.
Застарілі професії
Ветрогонщик — робітник, що крутить у шахті ручний вітрогін (ручний вентилятор, — ред.)
Ветродуй — теж.
“У нас забоїв багато та відгалужень від головної виробки теж. І ставлять спеціальні вентилятори та тягнуть рукави. У нас майже скрізь ці рукави, у верхній частині, збоку за правилами, які заводять свіже повітря у забій”, — розповідає шахтар Сергій Петров.
Водосмотрители — робітники, що доглядають за розставлюванням питної води.
“Такого теж немає точно. Ти сам собі береш з собою воду, без неї не можна в шахті — у мене в забої зараз температура понад 30 градусів. Буває, по дві баклажки береш. Уявляєте, шахта розсипана на кілометри, на десятки кілометрів. Хто там буде возити? Це така система — перед ламповою, коли ти отримуєш лампу, є пункт набирання води”, — пояснює Петров.
Выгребальщики пыли (штыба) — робітники, що забирають порох від зарубної машини.
Дверовой — робітник у шахті, що зачиняє та відчиняє двері, зроблені в перегородці штрека, щоб провітрювати.
Десятники — молодший догляд.
Заправщики ламп — робітники в ламповой.
Кайло — двобічний сталевий дзьобак [щоб] розбивати породу.
Коногон — погонич коней у шахті, на підземній кінній залізниці.
Коногони визначаються молодецтвом і спритністю. Коней поганяють зі свистом, криком, гіканням. Головні герої шахтарських частушок.
Коптелка — лямпи “бахмутки”.

***
120 років тому молодий вчитель Спиридон Черкасенко приїхав на Донеччину навчати дітей гірників. Побачене у шахтарських селищах він змалював у своїх оповіданнях. Деякі тодішні реалії настільки далекі від сучасних, що просто шокують. Більше про літературну спадщину Черкасенка, пов’язану с шахтарським краєм, читайте в матеріалі “Яким побачив життя та працю шахтарів Донеччини століття тому український класик Спиридон Черкасенко”.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
