Що робили у шахті мудотьор та вітродуй? Що таке глазоїжка, лимонадка та мандро? І як це — забуритись чи придушити кемаря? Краєзнавець із Донеччини знайшов раритетне видання забороненого свого часу “Словника Донецького гірника”. Цю книжку назвали шкідливою та вилучили з бібліотек. Адже шахтарі Донбасу в ньому постають як прийшлі з Росії “блатні”, яких зневажають місцеві українські селяни. Розповідаємо, що там за слова та які з них вживають шахтарі й зараз.
Оцифровану копію раритетного “Словника Донецького гірника” знайшов та показав Вільному радіо краєзнавець з українського Нью-Йорка на псевдо Etnografo Donetz.
“Цей словник був заборонений. А все, що заборонене — цікаве. Чому заборонили? Треба шукати. Кожна бібліотека, куди ми звертались, казала: “Немає”. Етнографічний збірник №10 був вилучений через критику цього словника Олексія Міртова: сказали, що “Словник Донецького гірника” є “неприхованою класово-ворожою вихваткою” і що Міртов намагається “подати шахтарів як прийшлий російський блатний елемент, до якого з презирством ставляться селяни”, — розповідає знавець історії краю.
Слова і вирази збирали серед гірників Макіївки, Сталіного (тодішня назва Донецька, — ред.) та шахтарських поселень Смолянки, Рутченкового — нині це райони Донецька. Також частина слів у словнику — з шахт Горлівки та Луганщини.
Словник заборонили до поширення просто перед його друком, тож тираж був маленьким. Краєзнавці довго шукали екземпляр та знайшли у бібліотеці Львівського національного університету у відділі рукописів та рідкісної книги.
Краєзнавці виклали словник у блозі “Шахти та рудники Донбасу”. “Щоб він був доступний, щоб його більше ніхто не шукав”, — каже Etnografo Donetz.
“Словник Донецького гірника”, який приховувала радянська влада, цікавий та важливий перш за все своєю передмовою.
У передмові укладачі шахтарського словника констатували: корінними мешканцями Донеччини та Луганщини є українці.
“Людність цієї території (Донецького кам’яновугільного басейну, тобто Донбасу, — ред.) двояка мовою, походженням та побутом. Давніша селянська людність — українська походженням. Це стосується до всього цього району”, — йдеться у передмові.
До індустріалізації краю місцеві працювали на землі та до шахт іти не хотіли.
“Селяни тут живуть із хліборобства, до останнього часу вони ставилися до шахтарської праці з неприхованим презирством і до шахт працювати не йшли, хіба в поодиноких випадках. Останнього часу можна спостерігати в шахтах, особливо серед “поверхностных” робітників і місцевих, що тут народилися, селян та селянок”, — написали у словнику.
Отже, для шахт Донбасу довелося шукати робочу силу серед сусідніх народів.
“У посілках при шахтах людність є зайшла, що не живе на цьому місці навіть ста років, а здебільшого й зовсім нова. Ця зайшла людність на Донбасі — російська походженням, з невеличким відсотком татар. <…> Селяни Орловської, Курської, Калузької, Смоленської, рідше Могилівської губернії потяглися сюди на роботу. Це основне ядро теперішніх з діда-прадіда гірників”, — йдеться в опальному словнику.
Невдовзі прийшлий з півночі та сходу люд змішався з корінним населенням українського сходу.
“Сюди прибували юрби пересельців-робітників і з інших місць, <…> і скоро вони асимілювалися з основним ядром людності”, — писали лінгвісти близько століття тому.
Словник Міртова цікавий ще й тим, що зафіксував говірку робітників Донеччини та Луганщини кінця 1920-х-початку 1930-х.
Спробуймо проаналізувати “Словник Донецького шахтаря”. У ньому — близько 600 слів, поданих в алфавітному порядку українською та російською мовами.
У словнику шахтаря 1930-х років чітко виокремлюються такі групи слів:
Наведемо приклади до кожної групи слів. Вибірка прикладів не є вичерпною — ми обрали слова зі словника на власний розсуд. У словах подаємо наголошені голосні жирним шрифтом, зберігаючи стиль та орфографію оригінального видання. Тлумачення слів подаємо, як вони записані у словнику, з незначними правками.
Ми показали словник сучасному шахтарю, який працює у вугільній шахті. Це соледарець Сергій Петров, який до вторгнення росіян працював на соляній шахті ДП “Артемсіль”.
Чоловік помітив у словнику багато слів, які шахтарі використовують і досі.
“Є ключові слова, такі як “видати на-гора” — бо все, чим займаємось — це видача “на-гора”, видача корисних копалин для перероблювання на поверхню. Забій — це та ділянка, на який йде руйнування гірничої породи та видача корисної копалини, тобто вугілля. Забутити — закласти будь-яку порожнечу”, — розповідає шахтар.
Термін “забучувати” походить від слова “бут”, що означає “пуста порода”. Аби не видавати це непотрібне каміння на-гора, його забивають у порожні місця, які утворюються після того, як звідти дістають вугілля.
Забутчики — робітники на забутке.
Балда — великий молоток на довгому держалні.
Верхняки — горішні перекладки цямриння (тобто верхній елемент шахтного кріплення, — ред.)
“Зараз на вуглях я кріплю “ноги” та “верхняк”. Ми йдемо та ставимо аркове кріплення, яке складається з трьох компонентів: “ноги” зліва та справа (як плавна літера “Г”), а зверху ставиться арковий “верхняк”, — розповідає шахтар Сергій Петров.
Забой — вибій, місце, де розробляють вугілля в шахті.
Забойщик — вибійник, робітник, що робить выемку (вирубування вугілля).
Забуриться — звалитися. “Забурить вагон”, “Забурился штрек”, тобто стався завал.
“Це слово стосується рухомого складу (вагонеток та електровозів), а ще до шахтної покрівлі”, — підтверджує вжиток цього слова і шахтарями сучасності Сергій Петров.
Жужелица — ніздраті грудочки шлака, жужелиця.
Камерон — толковий смок (двигун, — ред.) [щоб] викачувати воду. Спочатку — це смок системи Камерона.
Камеронщик — робітник, що обслуговує камерон (тобто водовідливну машину, — ред.)
“У нас камеронщиком називають людину, яка відкачує воду, слідкує за наповненням водяного резервуару”, — каже Сергій Петров.
Капёж — просочування води зверху.
“Так, це подкапування у певних місцях, наприклад ґрунтові води можуть підкапувати. Так і кажуть, “капьож”, — пояснює Сергій Петров.
Квершлаг — проходи від ствола крізь породу до покладів.
Кровля — у вибірках верхня верства породи, що під неї підводять крепь.
Лава — широкий вибірний вибій.
Ламповая — 1) лямпівня, кімната, де видають шахтарям заправлені, запалені та запльомбовані шахтарські лампочки. 2) те саме, що ламповщица.
“Лампова — це там, де ми отримуємо світильники, “рятувальники”. Лампи, звісно, змінилися, вони пройшли свою вікову історію від керосинок (навіть у нас у соляних шахтах була у музеї, ми знаходили) до світлодіодних”, — зазначає Сергій Петров.
Обушок — шахтарський прилад, подібний до великого молотка з клинуватим лезом з одного боку. Сталевий клинок — вправляється в затилкову частину головки молотка.
“У нас (на соляних шахтах Соледара, — ред.) такого не було, я тільки тут дізнався, що таке обушок. Це такий спеціалізований дуже цікавий інструмент — його так і не купиш. Він з одного боку як путейський молоток, щоб ним можна було забивати. А з іншого боку — він як кірка, тільки не загнута, а пряма. І виходить універсальний інструмент, яким ми підбиваємо і раптом що — перегортаєш його та цим клином розгрібаєш породу. І тоді лопатою її можна підчепити”, — пояснює шахтар.
Порода — глина, пісок, лупак (сланець, — ред.) тощо — усе те, що треба пройти, щоб дістатися вугілля.
Порожняк — порожні ваґонети.
Проходка — вибирання породи або вугілля.
Проходчики — робітники, що роблять проходку, заглиблюють шахти.
Рудник — посілок при шахті, хоча б вугляний. “Живут на руднике”. Підземна частина копальні називається шахтою.
Ствол — самий шахтовий колодязь, спуск донизу.
Тараконик, териконик — глей. Покидище породи. Має форму конуса. Франц.: terril conique
Тараконщики — робітники, що відвалюють породу, глей.
Тормозок — шматок хліба.
Целик — незаймане вугілля над штреком або навколо ствола; його не займають, щоб шахта держалася міцно.
Штрек — вибірка, що використовується на те, щоб вивозити, приставляти (і провітрювати); його проведено вздовж верстви.
Бандист — бандит.
Барахло — різні хатні речі, переважно вбрання (верхній одяг).
Бубни выбить, бубновать — дуже когось побити. “Набити морду”.
На бугая работать — робити задурно. Також: на халтая, на гудок.
Буфер, буфера — жіночі груди.
Бухой — п’яний. Бухой в диму — дуже п’яний. На Донщині ми чули “пьяный в дым”.
Грубо — дуже гарно, фасонисто.
Кандибобер — задерикуватисть, франтівство. Парень с кандибобером.
Кемаря придушить — див. кемать.
Кемать — спати.
Кислород — гроші (жартома).
Кича — в’язниця, під арештом.
Пахан, паханша — батько, мати.
Перо — ніж.
Раклый, ракло — нахаба, негідник, пройдисвіт.
Стибрил — вкрав.
Шамать — їсти.
Шкет — маленький.
Шпингалет — малий.
Стрелись — зустрілися.
Судою — сюди.
Тудою — туди.
Чуни — сплетені з мотузки постоли для роботи.
Чуники — спеціяльні майстри, що плетуть чуни.
Слово “глей” у цьому словнику позначене як українізм, тобто слово з української мови.
Глей — вибрана з шахти пустая порода (У.: глина).
Глейщицы — робітниці, що відбивають грудочки ґлею (породи) з піднятого на поверхню вугілля.
“Глей, глейщиці” — таких слів сучасні шахтарі Донеччини не використовують, каже Сергій Петров.
Разбешака — задьорливий, відважний.
Бог помочь — 1) револьвер 2) шахтарська олійна лямпочка, де на ручці раніше писали “бог в помощь”.
Выволочка — “взбучка”, немилосердне биття. Старі шахтарі посилають новака “за виволочкой” до кузні, до вибою або ще куди. Той йде і прохає “дати йому виволочку”. Дають дуже радо. Звичайний жарт із новаками.
Глазоедка, глазоежка — газ, що його виділяє вугілля. Звичайно H2S або SO2.
На дикофте — сидим на дикофте — голодуємо. Від аптекарського терміну: декокт — відвар, настоянка на травах.
Динамент — динаміт.
Дурачкин, те саме, що мадамист. Також: дурачкин сполюбовник.
Мадам, мадама — повія.
Мадамист — той, що живе з мадамою.
Лимонадка — нижня частина спини. “Бери на лимонадку!” “Лимонадь”.
Лимонадить — працювати нижньою частиною спини. В низьких шахтах, коли хочуть підняти перекинуту ваґонетку, штовхають нижньою частиною спини (“лимонадкой”). Іноді називають лимонадкой взагалі ту частину спини, що “нижче поясниці”.
Кривошейные работы — роботи в дуже низьких выработках, де доводиться працювати зігнувшись.
Мандро — хліб.
Mudotör (вимовляється як “мудотьор”, — ред.) — те саме, що саночник. В низьких ходах вугілля відвозять до головного ходу в ящиках (“саночках”). Вивозять їх рачки, а лямка проходить через плече і між ногами, звідси й “mudotör”.
Кто за кайло, кто за лом,
А забойщик под забой,
А санюшник- mudotör
Схватил санки да й попёр. (Макіївка)
Настрополить — намовити, підучити, підбурити. Вы нас настрополили.
Орла пустить — пустити (ненароком) з уклона ваґон без причіпку.
Раскардаш — розгардіяш. Такой у нас раскардаш.
Сранка — прошарування лупаку (сланцю, — ред.) серед вугляних верств. Звичайно м’яке (глина) дає сміття; занечищає вугілля; сиплеться на робітників зверху, бруднить їх.
Тилеге — інелеґентний. Довжанськ. район.
Хозяин — щось подібне до підземного домового. Нечиста сила, що живе в шахтах.
Шахтёрка —
Шубин — злий дух шахт; про нього розказують силу леґенд і всіляких “страхів”. Переказують, що це душа інженера, що загинув у шахті в Сибіру. Вона обертається на півня, індика, козла, людину тощо.
Бремсберг (брезберг, бремза) — хід у шахті, що йде вгору. Здобуте вугілля скочується по бремсберґу в ваґонетках до штреку. Бремсберґ треба протиставити уклону, де здобуте вугілля доводиться тягати догори ліфтом.
Ватерба, вытерба — уклон. Перекручене німецьке слово Unterbau (Unterwerksbau).
Эстокат, тобто естокада-поміст (на поверхні) — пересувні вагонетки з вугіллям. Частіше “верстокат”.
Ветрогонщик — робітник, що крутить у шахті ручний вітрогін (ручний вентилятор, — ред.)
Ветродуй — теж.
“У нас забоїв багато та відгалужень від головної виробки теж. І ставлять спеціальні вентилятори та тягнуть рукави. У нас майже скрізь ці рукави, у верхній частині, збоку за правилами, які заводять свіже повітря у забій”, — розповідає шахтар Сергій Петров.
Водосмотрители — робітники, що доглядають за розставлюванням питної води.
“Такого теж немає точно. Ти сам собі береш з собою воду, без неї не можна в шахті — у мене в забої зараз температура понад 30 градусів. Буває, по дві баклажки береш. Уявляєте, шахта розсипана на кілометри, на десятки кілометрів. Хто там буде возити? Це така система — перед ламповою, коли ти отримуєш лампу, є пункт набирання води”, — пояснює Петров.
Выгребальщики пыли (штыба) — робітники, що забирають порох від зарубної машини.
Дверовой — робітник у шахті, що зачиняє та відчиняє двері, зроблені в перегородці штрека, щоб провітрювати.
Десятники — молодший догляд.
Заправщики ламп — робітники в ламповой.
Кайло — двобічний сталевий дзьобак [щоб] розбивати породу.
Коногон — погонич коней у шахті, на підземній кінній залізниці.
Коногони визначаються молодецтвом і спритністю. Коней поганяють зі свистом, криком, гіканням. Головні герої шахтарських частушок.
Коптелка — лямпи “бахмутки”.
***
120 років тому молодий вчитель Спиридон Черкасенко приїхав на Донеччину навчати дітей гірників. Побачене у шахтарських селищах він змалював у своїх оповіданнях. Деякі тодішні реалії настільки далекі від сучасних, що просто шокують. Більше про літературну спадщину Черкасенка, пов’язану с шахтарським краєм, читайте в матеріалі “Яким побачив життя та працю шахтарів Донеччини століття тому український класик Спиридон Черкасенко”.