“Зможу гучніше заявляти про проблеми дітей”. Чому начальниця служби у справах дітей з Бахмута балотується

Я народилася в місті Костянтинівка, а з 2007 року живу в Бахмуті.

За сімейними обставинами. У зв'язку із заміжжям.

В мене економічна освіта. Закінчила Донецький національний університет. Ще юридична освіта у Донецькому університеті економіки і права, який тут у нас в Бахмуті. І на даний час ось вже в грудні, дай боже, диплом напишу і захищу, і отримую освіту адміністративного керування, в УІПА.

Я начальник служби у справи дітей управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради. У 2009 році в березні я прийшла працювати в службу у справах дітей спеціалістом 2-ї категорії. Потім я була спеціалістом 1-ї категорії, провідним спеціалістом. А з червня 2017 року я працюю начальником служби. Тобто пройшла абсолютно всі стадії саме в цьому управлінні. 11 років в мене досвіду роботи в місцевому самоврядуванні.

Ні, я ніколи не була ні в яких партіях, і політичного досвіду в мене немає.

— Розкажіть про момент, коли й чому Ви вирішили спробувати себе не виборах?


За 11 років я готувала дуже багато рішень виконкому, рішення сесій, розпоряджень, я розумію структуру роботи, я розумію бюджетні процеси, чудово розумію програмні процеси, з чого складається бюджет, як готуються програми, який потрібно пройти шлях. Як залучають гроші в місто я теж знаю, і як це важко. Ті ж грантові кошти та проєктові програми. І коли вони заходять на область, і чого варто переконати дати гроші саме нашій громаді.

Крім того, мої знання та мій досвід роботи може знадобитися. Це не просто діти, як діти. Я захищаю їхні права. Зважаючи на свою роботу, я зіштовхуюся з правоохоронними органами, і медичними працівникам, і освітянами. Доводиться торкатися структур як державних, так і не державних. Ми так само ходимо в суди, захищаємо інтереси дітей, ми подаємо позови. І ось виходячи зі свого досвіду в мене виникло таке бажання.

Звісно. Просто в мене з'явиться можливість доносити гучніше проблеми дітей сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування. І ймовірно вони будуть озвучені не просто в нас в місцевій раді, не лише на цьому все закінчується. Це дасть право звертатися не просто як начальник служби, чий лист могли просто прибрати, а як депутат міської ради звертатися вище, у Київ. Ми часто пишемо листи в міністерства юстиції за роз'ясненнями законодавчих актів, коли не завжди вони зрозумілі, або взагалі суперечать один одному.
Це мені дасть можливість гучніше говорити про проблеми дітей і пропонувати шляхи їхнього вирішення.

— Від якої партії балотуєтеся і чому обрали саме її?

Я йду на вибори від партії Слуга народу. Чому?Тому що це нова партія, це абсолютно нові люди, принаймні як показують це по телевізору, люди з абсолютно різних сфер. І не обов'язково бути дуже-дуже багато років в політиці, щоб почати нею займатися. На території міста партія не працювала, вона нова, і туди пішли люди молоді, в яких є своє бачення вирішення проблем, а головне — розвитку громади. Тому саме ця партія і ніякої іншої. Тому що вона нова, в неї немає негативного минулого і хотілося, щоб і не було.

З родичів нікого немає. Ні найближчі, ні дальні родичі ніякого відношення не мали, ні до законодавства, ні до судів, ні до політики. Батьки звичайні: батько на залізній дорозі працював, мама на кондитерській фабриці товарознавцем.

Ні, таких питань мені не ставили. Ні в плані гендерного показника, нічого.

Розподілення бюджету, прийняття бюджету, затвердження комплексних програм, комунальні послуги вони не встановлюють. І звісно донести проблеми округу. Кожний депутат закріплений за округом і депутат зобов'язаний представляти інтереси людей, які йому довірилися, доносити їхні проблеми і аргументовано розповісти, що вони пріорітетні.

Депутат один ні. Якщо в принципі проголосувати за те, щоб виділити гроші, на окрему ділянку дорогу, то в принципі так, депутатський корпус може це зробити.

Ні, не може.

Депутат може звернутися з ініціативним листом або з кількома депутатами. Але тарифи ж встановлюються вище, в Києві. Наскільки я знаю в цілому, тарифи встановлює не міська рада. Якщо є в бюджеті гроші на компенсацію і закласти їх, мовляв "ми беремо з людей стільки то до прикладу, а бюджетом компенсуємо і виповняємо вимоги", то, ймовірно, так можна.

Ну, мабуть, на комунальну сферу. Тому що старе, потребує заміни. Зараз це робить водоканал. Але ж багато й інших проблем. Дороги теж в цілому можна до комунальної сфери донести. Ну ось дороги в приватному секторі. Там не просто проблема відсутності асфальту, а проблема в тому, що розмиває, і потрібно засипати, щоб коли дощ йде, щоб не розмивав дорогу.

Пріорітет буде направлений у сферу соціального захисту дітей. Головне донести проблеми і заявляти про це вище.

Ні. За таку велику працю ще не сідала.

Дороги я вже сказала, у приватному секторі. Освітлення приватного сектору, тому що центр чудово освітлений, а ось віддалені райони міста, в них все гірше з освітленням. Це те, з чим я стикнулася. Безумовно заміна водоводів при участі місцевих мешканців. Я би зверталася до людей з посилом "робімо разом". Місцева влада не відмовляється, але враховуючи бюджет вона не може раз і замінити всі труби. Я просто живу на "забахмутці"(східний мікрорайон міста — ред.), і для мене все це знайоме. Що там в нас ще у комунальників… Сміття вивозять, з цим все добре. Завод сортувальний нехай добудовують.

У медичній сфері в нас чудово робляться ремонти, закупляють коштовне обладнання, з цим все чудово. Але потрібно залучати молодих спеціалістів-професіоналів. Але наскільки я знаю, з цим в нас теж в місті працюють. Адже все добре: ремонт є, обладнання є, аби було кому за цим працювати.

Напевно потрібно залучати спеціалістів в школи саме тих територій, які до нас приєдналися.. Хочеться, щоб приєднані території громади розвивалися, щоб зберегти там і школи, та туди звісно направити хороших спеціалістів. А щоб туди їх відправити, потрібно запропонувати їм хорошу роботу, хоча б житло і хорошу зарплату. Можливо бюджет підшукав якісь гроші для доплат тим, хто працює в селах, селищах.

Так, достатньо, досвіду і знань. Я дуже багато їжджу у відрядження. Наше місто, з моєї позиції, абсолютно в усіх обласних, всеукраїнських програмах, в ЮНІСЕФ бере участь. Якщо немає можливості залучити кошти, то хоча б є можливість перейняти досвід. Ми запрошуємо сюди експертів, вони аналізують нашу роботу, вказують на якісь наші слабкі сторони, де посилити роботу, де на щось більше звернути увагу.