В Донецькій області видатних українських діячів культури, об’єкти спадщини та визначні дати історії зібрали в єдиний каталог, який планували видати до кінця цього року. Але каталог залишили на доопрацювання. Що пішло не так — в матеріалі.
Ілюстрований макет каталогу “Донеччина: люди, культура, спадщина” виклало на широкий загал Управління культури і туризму на сайті Донецької облдержадміністрації 11 грудня. Здобутки української Донеччини спробував показати у 112 слайдах обласний краєзнавчий музей.
Вже до кінця року каталог в такому вигляді планували видати державним коштом. Але у деяких активних представників громадськості та краєзнавців виникли питання щодо принципів відбору постатей культури та пам’яток для цього видання. Вони долучилися до обговорення та редагування. Управління культури вирішило доопрацювати каталог та видати його вже у 2021.
https://www.slideshare.net/ssuser0d57a7/ss-240002327
“В цьому каталозі — і культурні діячі, і туристичні об’єкти, і привабливі місця та цікаві історичні події Донеччини. Він має стати “біблією” не тільки для працівників культури та освіти, а й для тих, хто хоче знати все про свій рідний край. Каталог може спонукати людей з інших територій приїхати сюди, побачити, відчути дух Донеччини. Щоб самим зрозуміти, що таке східна частина України”, — розповідає в коментарі Вільному радіо начальниця управління культури Донецької ОДА Аліна Певна.
Вона каже: створити такий каталог хотіли вже давно, пропонували це краєзнавці та громадські діячі. За основу взяли “культурний календар” краєзнавців.
У збірці три розділи: «Персоналії», «Об’єкти культурної та природної спадщини» та «Календар пам’ятних дат».
У перший розділ помістили біографії відомих людей, які народились або тривалий час працювали на Донеччині, впливали на духовний та культурний розвиток мешканців, а також прославили Донеччину як в Україні, так і за її межами.
У другий внесли унікальні об’єкти культури та природи. Щоправда, обмежились лише тими, які розташовані на підконтрольній уряду території Донецької області. В перших двох розділах матеріали розмістили в алфавітному порядку.
А в календарі пам’ятних дат окремо подають по місяцях дати, пов’язані з видатними діячами Донеччини, і окремо по роках — створення об’єктів спадщини. Дати вказані за новим стилем.
Готовий каталог розповсюдять по закладах культури, освіти, охорони культурної спадщини, туризму та соціальної сфери. Також він буде цікавий та корисний мешканцям інших регіонів України та зарубіжжя.
“Це не каталог ㅡ ганьба! Ніяких чітких критеріїв потрапляння до нього, абсолютно. Чому немає Лариси Шепітько, Майї Булгакової, Нонни Мордюкової, а менш відомі кінематографісти є? Чому є Багатіков, а немає Євгена Мартинова? Чому немає Галини Гордасевич ㅡ совісті Донеччини? Немає Людмили Огнєвої ㅡ це взагалі!
А чому по заповідних об’єктах дали Дендрологічний парк дослідної станції садівництва (в селищі Опитному Бахмутської ОТГ, — ред.), якого давно не існує, готується його офіційна ліквідація. Але немає дивовижної крейдової Мар’їної гори (Серебрянка Сіверської ОТГ, — ред.)? Не можна таке друкувати! А скількох неймовірних особистостей немає ㅡ Данила Шумука з Покровського (дисидент, три книги написав), Сергія Кримського з Бахмута? Той, хто складав, не розумів, що робить”, — пише журналіст та краєзнавець Володимир Березін, аналізуючи макет каталогу.
В об’єкти культури, на його думку, забули включити музей писанки в Бахмуті, діяльність художниці-шістдесятниці та правозахисниці Алли Горської на Донеччині та ще кілька десятків імен зокрема літераторів сучасності та минулого, істориків.
“Це не громадська ініціатива, а офіційне державне видання, за народні гроші, на яке повинні рівнятися всі місцеві структури. Натомість цей “каталог” маргіналізує Донеччину, як якусь забиту губернію”, — зазначає Євген Шаповалов.
В Управлінні культури кажуть: компроміс знайшли.
“Ми спочатку запропонували зробити 2-ге видання. Але краєзнавці і громадськість не погодилися з цим. Тому зараз каталог допрацюють разом з цими краєзнавцями та громадськими діячами. Цього року каталог не вийде, ми не хотіли б марно витрачати бюджетні кошти. Тому бюджет на це буде передбачений наступного року”, — розповідає очільниця управління культури Донеччини.
Вона додає: головна умова включення людини чи події до каталогу — це внесок в український розвиток Донбасу та вклад у розвиток державності.
Тому, принаймні, двох діячів культури, запропонованих громадськістю, все одно не включать до каталогу.
“Акторка Нонна Мордюкова завжди вважала себе росіянкою, не вважала себе українкою, казала, що вона кубанська козачка, руська. Навіть якщо в музеї Костянтинівки є її свідоцтво про народження (акторка народилася у Костянтинівці, — ред.)… Це ㅡ спірне питання, і мене підтримують в цьому історики, тому що її вклад в українську культуру не дуже переконливий”, — пояснює Аліна Певна.
Внесення до каталогу лише об’єктів культури та природи на підконтрольній українській владі території вона пояснює тим, що не хочуть наражати на небезпеку людей, які б захотіли побачити такі пам’ятки вживу.
“Це не тому, що ми розділяємо нашу Донеччину. Це тому, що люди, які побачать каталог, — захочуть потрапити до цих об’єктів. Люди приїдуть та можуть потрапити в незручну або небезпечну ситуацію”, — каже голова управління культури Донеччини.
Вона обіцяє, що в 2-му виданні включать об’єкти на тимчасово непідконтрольній частині області.
“Вона є, вона наша, вона Донецька. Прийде час, коли ця спадщина повернеться в Україну. Це буде інше, 2-ге видання. І там буде це прописано: “Є такі прекрасні об’єкти, але зараз вони знаходяться поза зоною доступу українців”, — каже Аліна Певна.
Читайте також: