Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Влада Краматорська розглядає релокацію ЗССО №12 імені Героя України Степана Чубенка до Закарпатської області на наступний 2027-2028 навчальний рік — це офіційно. Водночас у міській раді говорять і про переїзд іншого закладу з місцевої мережі освіти, який на новому місці можуть перейменувати на честь юнака. Що відбувається навколо школи — розповідаємо далі.
Мати Героя України Сталіна Чубенко поділилася з Вільним Радіо відповіддю від Управління освіти Краматорської міськради, у якому стверджують, що вже опрацьовують питання релокації школи №12 до Закарпатської області. За словами посадовців, вони спираються на “успішний та потужний” досвід переїзду Першого Краматорського ліцею — він запрацював в Перечині у 2025 році.
“Релокація — це надзвичайно складний, багатоетапний процес, що вимагає ювелірної точності й залучення фахівців найрізноманітніших напрямів: освітян, юристів, фінансистів, інженерів та психологів. Упродовж 2026–2027 років нам належить пройти цей нелегкий шлях — створити ґрунтовну нормативно-правову базу, виробити чіткі алгоритми дій та реалізувати весь комплекс необхідних заходів.
Мета — щоб уже з 2027–2028 навчального року діти змогли навчатися у повністю відновленому, безпечному й сучасному закладі. При цьому наше завдання не зводиться до простого формального чи фізичного перенесення закладу на нову локацію”, — йдеться у відповіді.
Водночас у коментарі журналістам Вільного Радіо депутатка Краматорської міської ради Ангеліна Шостак переповіла розмову із секретарем Ігорем Сташкевичем, який, за її словами, є ініціатором процесу релокації. У розмові з нею посадовець підтвердив, що нині розглядають три населені пункти в Закарпатській області, однак в один з них має переїхати не ЗССО №12, а інший — поки невизначений — діючий заклад з місцевої мережі освіти.
“Я спитала (в Ігоря Сташкевича, — ред.), що буде зі школою №12. Він сказав: розглядаються три населені пункти на Закарпатті, які саме — назвати не може через безпекову складову. Однак це буде не ЗССО №12, а заклад освіти, який туди релокують та назвуть імʼям Степана Чубенка. Вони вирішили зробити це так. На моє питання, чому саме цю школу обʼєднали з ліцеєм була відповідь, що фізично будівля однієї зруйнована, іншої ще ні. Фактично зруйновану (ЗССО №12. — ред.) приєднали до незруйнованої (ліцей №35 ім. Валентина Шеймана, — ред.). Все, ніхто нічого повертати не буде”, — розповіла Шостак.
Матір Героя України — Сталіна Чубенко — виступає проти надання імені її сина іншій школі:
“Щодо надання імені Степана Чубенка школі на Закарпатті, як пропонує секретар міської ради Ігор Сташкевич. Навіщо нав’язувати ім’я Героя, ім’я якого носить його заклад, іншій школі, де навчалися свої Герої? Все ще актуальне питання повернення наших учнів і учителів до ЗЗСО 12 імені Степана Чубенка, щоб ми продовжили навчальний процес у своєму закладі, який першим став у свій час школою з українською мовою навчання”, — каже жінка.
9 серпня стало відомо, що влада Краматорська планує оптимізувати мережу закладів освіти у місті. Результатом такого рішення могло стати обʼєднання школи №12 — названу на честь закатованого проросійськими бойовиками Героя України Степана Чубенка — з іншим закладом.
19 серпня директорка ЗЗСО №12 імені Степана Чубенка Олена Мироненко у коментарі Вільному Радіо розповідала, що рішення щодо реорганізації школи №12 імені Степана Чубенка — частина плану оптимізації освітньої мережі у місті на тлі відтоку дітей. Заклад освіти хотіли обʼєднати із ліцеєм №35 імені Валентина Шеймана — вчителя фізики.
“У краматорських закладах освіти відбувається оптимізація, оскільки вибуває дуже багато дітей — у місті оголошена примусова евакуація (неповнолітніх, — ред.). Наша школа не закривається, а обʼєднується разом із ліцеєм №35. Наразі стоїть питання у тому, що один заклад має імʼя видатної людини — Валентина Шеймана, а наш — Героя України Степана Чубенка. Йде мова щодо того, аби зберегти імʼя закладу. Від нас нічого не залежить, рішення за засновником (Краматорською міськрадою — ред.)”, — казала Мироненко.
Журналісти Вільного Радіо надсилали запит до Краматорської міської ради (військової адміністрації) 10 серпня, аби отримати інформацію щодо планів на реорганізацію ЗЗСО №12 імені Степана Чубенка та збереження назви закладу. Відповіді ми не отримали.
20 серпня у Краматорській міській раді (військовій адміністрації) заявили, що не ухвалювали рішення про реорганізацію школи №12 імені Героя України Степана Чубенка та не видавали документів про її об’єднання з ліцеєм №35.
Поки місцева влада заперечувала інформацію про можливу реорганізацію закладу, батьки учнів школи №12 імені Степана Чубенка на сайті “Єдиної системи місцевих петицій” зареєстрували звернення із закликом зберегти ім’я Героя України у назві школи. За три дні вона набрала понад 250 необхідних голосів.
26 серпня стало відомо, що влада Краматорської громади призупинила навчання у школі №12 імені Героя України Степана Чубенка. Це пояснили неможливістю забезпечити освітній процес та утримання закладу в умовах воєнного стану. Учнів школи перевели до ліцею №35 імені Валентина Шеймана. У коментарі журналістам начальник управління з питань інформаційної політики Краматорської МВА Ігор Єськов наголошував, що це не реорганізація і не ліквідація закладу, а тимчасовий вимушений захід. Водночас мати Степана заявила, що порушувала питання школи перед президентом Володимиром Зеленським та головою Донецької ОВА Вадимом Філашкіним під час вручення сину посмертної нагороди у День Незалежності.
Тим часом Департамент освіти й науки Донецької обласної держадміністрації не знаходить обґрунтованих підстав для призупинення освітнього процесу у краматорській школі №12 імені Героя України Степана Чубенка, адже там навчалися достатньо дітей для отримання державної субвенції. Водночас із цього закладу освіти звільнили матір Степана, Сталіну Чубенко, яка викладала там зарубіжну літературу. Вона бореться за поновлення на роботі.
Юнак народився 11 листопада 1997 року в Краматорську — у родині вчительки та залізничника. Чубенко навчався у місцевій школі №12. Займався греко-римською боротьбою, футболом, був голкіпером юнацької команди ФК “Авангард”.
Степана відзначили у відділі молоді та спорту Краматорської міської ради за “вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики у галузі фізичної культури та спорту”. Чубенко став одним із засновників міської команди КВК, яка представляла Краматорськ в різних регіонах України.
Від початку Революції Гідності та після побиття студентів на Майдані Незалежності у Києві, підліток став учасником політичних процесів у країні. За словами його близьких, обрав шлях Євроінтеграції.
Під час захоплення Краматорська навесні 2014-го, Степан разом з друзями вели підпільну боротьбу проти російських військових та місцевих колаборантів. Зокрема, розповсюджували листівки із закликами “Краматорськ — це Україна”, збирали інформацію про окупантів, підтримувала українських оборонців в передмісті та на аеродромі водою та засобами гігієни тощо.
Наприкінці червня того ж 2014-го Степан Чубенко поїхав до Києва, аби долучитися до одного з добровольчих батальйонів. Через свій вік зміг потрапити до Сотні Лева. Через місяць 16-річний підліток, повертаючись від друга потягом зі столиці, опинився в окупованому Донецьку та зник. Його мати поїхала в Донецьк на пошуки сина. Їй вдалося дізнатись, що Стьопу затримали бойовики батальйону “Керч”, начебто за синьо-жовту стрічку на рюкзаку. Хлопця побили, відвезли до Горбачево-Михайлівки, де катували та розстріляли.
Нагадаємо, меморіальна дошка Степана Чубенка, яку у 2016 році встановили на його рідній школі №12 в Краматорську, тепер прикрашає стадіон “Авангард” у Рівному. Після початку відкритої війни цей пам’ятний знак тимчасово евакуювали українські військові.