12 тисяч стіків цукру та солі, французькі круасани та військова амуніція. Що передають волонтери до Покровська та Мирнограда
Іван Парамонов зі своєю командою вже багато років допомагає Донеччині. За цей час встиг привезти велику кількість їжі цивільним, сотні бронежилетів військовим та завітати майже у всі громади Донбасу. Про свій досвід хлопець розповів нашим журналістам.
У волонтерство мешканець Покровська Іван прийшов ще у 2015 році, коли долучився до відновлення шкіл у Станиці Луганській разом з ГО “Новий Донбас”.
“Загалом працюю в міжнародній громадській організації, яка займається розвитком демократичних інституцій в Україні, а у вільний час розвиваю свою організацію — ГО “Штука”. Там ми займаємось різними культурними та медійними проектами, направленими на покращання іміджу Донецької та Луганської областей для решти України”, — розповідає хлопець.
У команді організації — четверо учасників. Один із них наразі боронить Україну в підрозділі Сил спеціальних операцій ЗСУ. Інші волонтерять на гуманітарному та амуніційному фронті у громадах Донеччини.
Переважна частина допомоги, яку збирають хлопці, прямує в Покровськ та Мирноград, але про інші міста, ближчі до бойових дій, теж не забувають. Допомога від волонтерів “Штуки” доходить до Слов’янська, Бахмута, Авдіївки, Мар’їнки та інших населених пунктів.
“Допомагаємо переважно цивільним з Мирнограда через гуманітарний штаб міста, також окремо передаємо певні специфічні види товарів (як-от гігієнічні засоби і воду) в прифронтові громади ближче до Донецька (Вугледар, Мар’їнка), а також для підтримки життєдіяльності (генератори, газові пальники та пауербенки) — на Авдіївку”, — пояснює Іван.
Хлопець розповідає: за роки волонтерства в нього з товаришами назбиралося багато історій. Якось партнери змогли передати цілу фуру гуманітарної допомоги з Франції. Всередині волонтери знайшли кілька палетів справжніх круасанів. А іншого разу Іван отримав специфічний запит на евакуацію:
“Мали запит забрати собаку-сапера з позицій з-під Мар’їнки. Через поломку автобуса ми з нею були вимушені їхати 12 годин в кабіні евакуатора в Київ”.
Здебільшого хлопці передають їжу, яка довго не псується. Це фасовані в банки тушонка чи овочі. Загалом за час волонтерства вдалося передати майже 1,5 тонни консервованих продуктів. Інколи від партнерів приїздить різна цікава допомога, як-от 12 тисяч стіків цукру та солі. Доводилось доставляти й специфічні медичні препарати.
“Мали запит на передачу певних наркотичних анальгетиків і протиконтузійних препаратів на підрозділи, що було дуже «цікаво» везти через всю Україну”, — згадує хлопець.
Військовим, які боронять позиції в районі Великої Новосілки, Івану й товаришам вдалося доставити декілька тепловізорів. Сумарно вони коштують приблизно як новий пікап. Також захисникам передали майже сотню бронежилетів різної якості — від ужгородського “кастому” до натівського екземпляра з супінаційними вставками на спині й керамічними пластинами 5 класу захисту.
Допомога від покровських волонтерів доходила й до Попасної, куди вони привезли кисневий балон. На тій ділянці окупанти часто скидували на військових фосфорні бомби, й такий балон мав допомогти протидіяти наслідкам обстрілів.
“Одного разу зламався “бус” за 40 кілометрів від Покровська, і нам допомогли хлопці з територіальної оборони Мирнограда дотягти його до дому, коли дізналися, шо ми волонтери. Щоправда, ми їм зламали Mitsubishi Pajero, який тягнув нас на тросі. Як — ми не знаємо, бо то тяжко, але факт”, — сміється Іван.
На допомогу волонтерам долучився й український бізнес. Одна з всеукраїнських мереж автозаправок подарувала хлопцям кілька додаткових паливних карт, аби вони могли заправлятися у складних ситуаціях.
“Перші дні війни люди несли дуже багато всіх речей: від їжі до одягу. Подекуди все це було вже складно розподіляти, але потроху впорались. Загалом всі дуже привітно ставляться і намагаються допомогти, коли дізнаються, шо ти — волонтер”, — наостанок ділиться враженнями Іван.
Читайте також:
- Від рідкісних квадрокоптерів до автівок. Як держслужбовець з Краматорська разом з однодумцями допомагає українській армії
- Спочатку у Слов’янську, а тепер у Дрогобичі. Як волонтерки організації “Теплиця” допомагають цивільним
- Війна забрала спокій, та не сили. Історія бахмутського волонтера, який вдруге переїхав, але продовжує допомагати
74Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
