Автор: Анна Сердюк

За минулу добу Вугледар 23 рази обстрілювали з артилерії, а по Красногорівці був авіаудар. Ракету «Іскандер» окупанти спрямували на смт Зарічне, а “Торнадо” — на Миколаївку. ЗСУ тримають оборону та продовжують тиснути на Бахмутському напрямку. Що зруйновано через обстріли Донеччини 9 серпня аналізуємо з різних джерел. 

Окупанти гатять у віддаленіші від лінії розмежування населені пункти, є поранені та загиблі цивільні. Одній з тих, хто не вижив, було 73 роки, вона не вибралась з-під завалів. 

В ніч на 10 серпня станція втратила живлення з основної зовнішньої високовольтної лінії 750 кВ електропередач. Тож її довелося перепідключити до слабшого джерела живлення. 

Бахмутська студентка отримала вирок — 9 років в’язниці за коригування вогню окупантів по Парасковіївці та району. Прокурори довели, що дівчина передавала дані про  розташування підрозділів ЗСУ. Обвинувачена провину не визнає та оскаржує вирок. Розповідаємо, що казали у суді свідки, адвокати та сама фігурантка. 

Реінтеграція — це те, що обіцяють деокупованим громадам в Україні. Але чітких правил для неї не озвучують. Роками процес пошуку цього шляху триває. Балкани — це найближчий та найсучасніший приклад повернення людей з окупованих територій до життя в єдиній країні, тож саме їхній шлях вивчають українські експерти. Це досвід десятиліть  розмов, різних сценаріїв та порад від Європи та великих проблем судової системи на місцях. Розповідаємо про нього детальніше.

Нові дати українських свят на засіданні Верховної Ради 14 липня підтримали нардепи. Йдеться про Різдво Христове, День Української Державності та День захисників і захисниць України.

Як вдається мирити цілі групи людей, а не лише кількох неприятелів?  Чи є один сценарій для вирішення всіх суперечок? Та який шлях примирення потрібно буде здолати мешканцям Донеччини (тим, хто лишався в окупації, лишався на вільній території регіону або ж виїхав за межі області через захоплення територій росіянами)? Пошукати відповіді на ці питання ми спробували з фасилітатором діалогів Олегом Овчаренком. Він з 2015-го року допомагає громадам, які прийняли переселенців, гасити конфлікти між “новенькими” та “корифеями”.  

У місті Костянтинівка снаряди прилетіли на футбольне поле у місцевому парку та у приватний будинок. Ймовірно по місту вгатили зі ствольної артилерії, вважають слідчі. Одна людина загинула. 

Андрій з Маріуполя став обличчям кампанії росіян із залякування. Адже його назвали очільником підрозділу полонених, яких відправлять воювати проти побратимів — ЗСУ. Російські пропагандисти розповідають, що керуватиме чоловік цілим батальйоном полонених. Тобто йдеться про 400-800 людей. Ми знайшли дані про Андрія та його родину, перевірили, чи дійсно він полонений та дізнались думку його побратимів. 

Щодня о 9 ранку в Україні згадують хвилиною мовчання усіх, хто загинув через російсько-українську війну. Серед них є й Микола Сильченко з Ярової.  Він був викладачем в Харківському автодорожному університеті та займатися науковою роботою, служив в АТО, захоплювався парашутним спортом та рибальством, виховував двох дітей. У 2022-му ж знову пішов захищати Україну та повернувся "на щиті". 

Кожна дитина має право на збереження своєї індивідуальності і громадянства, йдеться в Конвенції про права дитини. І це право систематично порушують, бо освіта в окупації інша. А допомагають в цьому вчителі. Розповідаємо про освітян, які співпрацюють з окупантами у Світлодарську та Миронівському, і показують учням, що тепер вони — з Росією.

У в’язницях т.з. “ЛДНР” досі залишаються близько 200 українців. Це полонені яких захопили ще до повномасштабного вторгнення. Бойовики після відкритої війни постійно погіршують умови утримання. Родичі вважають, що росіяни намагаються такими обмеженнями переконати полонених, що нібито вдома їх не чекають.

24 травня 2022 року російські загарбники окупували Світлодарськ. Вони хазяйнують у місті вже рік. Знайти достатньо людей серед місцевих, щоб керувати тут не змогли, тож довелося привозити. Розповідаємо, хто зараз ухвалює рішення у Світлодарську та як багато у владі людей з міста.

Перетерте з яйцями підсолене та висушене тісто — затірка — це варіант доступного селянського фастфуду на українському сході ще до епохи картоплі та макаронів. Цю саморобну сушену “крупу” брали у мішечку на цілий день у поле століття тому. І, ймовірно, припасали у свої далекі подорожі козаки та чумаки. Нині страву офіційно назвали нематеріальною культурною спадщиною Донеччини. Ми розпитали про традиції приготування затірки. 

Не секрет, що найбільш популярним відпочинок в Карпатах є взимку та влітку. З початку грудня до перших днів березня любителі гірськолижного спорту з'їжджаються з усіх куточків країни та з-за кордону, щоб насолодитись катанням та підкорити нові вершини. Влітку туристи милуються кришталевими гірськими озерами та водоспадами, сходять на Говерлу, вирушають у піші чи кінні прогулянки тощо.

21 травня — День пам’яті жертв політичних репресій. Щороку у третю неділю травня ми згадуємо тих, кого вбили, скалічили або травмували в роки Великого терору Йосипа Сталіна. 

Під час відкритої війни українські захисники обороняли Маріуполь 86 днів. 82  з них — у  повному оточенні. За різними джерелами під час боїв за Маріуполь загинули понад 100 тисяч цивільних, точна кількість полеглих військових невідома. Майже 2,5 тисячі українських захисників опинились у полоні росіян, більшість з них вийшла з території заводу “Азовсталь”. Згадуємо, як тривали ці 86 днів оборони Маріуполя.

Вишиванка — не просто наш національний одяг. Її вважають оберегом від нещасть. День вишиванки в Україні святкуватимуть 18 травня. Вільне радіо зібрало фото земляків у традиційному одязі та запрошує обрати тих, чия світлина підкорила вас найбільше або ж просто підтримати друзів на шляху до перемоги.

9 років тому, 11 травня 2014 року,  на Донеччині та Луганщині бойовики зібрали людей голосувати на “Референдум  щодо статусу Донецької народної республіки” та “Референдум  щодо статусу Луганської народної республіки”.  Зараз окупанти досі заявляють, що тоді звучала “воля народу”. От тільки питали її в присутності людей з автоматами в руках. А проросійські політики-колаборанти самі зізнаються, що платили за “референдум” з власних кишень.

Людей з інвалідністю, які потребують протезування через війну, за останній рік стало в кілька разів більше. Згідно з опитуванням Вільного радіо у соцмережах, у 44% опитаних є щонайменше одна знайома людина, яка втратила кінцівку через бойові дії. Аналізуємо з експертами галузі та людьми, які пройшли цей шлях: на якому рівні нині знаходиться протезування в Україні, чи справляються лікарі з потоком пацієнтів та в яких випадках доводиться їхати лікуватись за кордон.