Зображення до посту Був у війську, а тепер — для війська: як працює бізнес ветерана, який залізною рукою збирає дрони для ЗСУ
Фото: Вільне радіо

“Дрон — це така штука, як комп’ютер, — немає межі вдосконаленню”, — каже ветеран В’ячеслав Стражець. Чоловік втратив праву руку в боях на Донеччині, а після повернення до цивільного життя почав міркувати, як може допомагати побратимам. Ще в госпіталі Стражець замовив деталі для свого першого безпілотника й разом із рідними успішно його зібрав. Згодом вдалося знайти гроші та налагодити постійне виробництво “пташок”, важливих на полі бою. Ми поїхали у майстерню В’ячеслава на Вінниччині та побачили цей процес на власні очі.  

“Хто бажає перемоги, той не боїться смерті”. Такий не надто розбірливий напис, залишений на синьо-жовтому прапорі, — перше, що впадає мені в око в невеличкій майстерні В’ячеслава Стражеця.

“Прапор підписали мені хлопці, коли я був на лікуванні. Приїхали до мене. Дуже було приємно. На цьому прапорі є підписи хлопців, яких, на жаль, з нами вже немає”, — пояснює В’ячеслав.

Подарунок від побратимів висить над робочим столом ветерана, де лежить напівзібраний дрон. Навпроти — стелаж із комплектуючими та орієнтовно з десяток готових “пташок”. 

Був у війську, а тепер — для війська: як працює бізнес ветерана, який залізною рукою збирає дрони для ЗСУ 1
Побратими привезли підписаний прапор В’ячеславу, коли той був на лікуванні, фото: Вільне радіо

“Коли ми почали служити, в нас у підрозділі не було дронів”: як ветеран налагодив виробництво БПЛА

Дронар — нова професія 38-річного ветерана з Вінниччини. Раніше В’ячеслав Стражець працював інженером на залізниці та далекобійником у країнах Європи. 25 лютого 2022-го  чоловік добровільно пішов до військкомату. Потрапив до окремого кулеметного взводу стрілецького батальйону “Ангели Вінниччини” й воював на Авдіївському напрямку.  

“Коли ми почали служити, в нас у підрозділі не було дронів. Я тоді ще навіть не уявляв, що їх можна використовувати. Так трапилося, що я отримав важке поранення під час бою. У лікарні вже на другий день я думав чим буду займатися. Думав, що буду виробляти саперні лопатки: мені їх не вистачало, коли був на позиціях. Але так вийшло, що натрапив на тему дронів, почав їх вивчати. За освітою я інженер, і мені подобалося щось проєктувати. Я зрозумів, що дрони — це конструктор: можна складати будь-що під потрібні задачі”, — розповідає В’ячеслав.  

Був у війську, а тепер — для війська: як працює бізнес ветерана, який залізною рукою збирає дрони для ЗСУ 2
В’ячеслав Стражець збирає агродрони та БПЛа для ЗСУ, фото: Вільне радіо

Для довідки:
Ціна на бойовий дрон може сягати від 10 тисяч до кількох сотень тисяч гривень. Волонтери постійно відкриють збори на закупівлю “пташок”, бо вони можуть виконувати деякі завдання замість бійців, допомагаючи при цьому зберегти їхні життя. Зокрема, дрони здатні скидати вибухівку і нищити окупантів та їхню техніку, не наближаючись до них. Також за допомогою безпілотників можна коригувати вогонь, проводити розвідку, скидати аптечки пораненим побратимам, перевіряти наскільки добре замасковані власні позиції тощо.
 

У перервах між лікувальними процедурами чоловік зміг закінчити чи не всі доступні в Україні курси зі збору дронів. Після цього — вирішив ризикнути і замовити перші комплектуючі. Каже: над тим безпілотником працювали близько тижня, хоча тепер цей процес займає не більше ніж 3 години. 

“Перший дрон мені допомагали збирати дружина з сином. Я їм всі руки попік паяльником. Зараз мені вже зробили протез, то я вже ним тримаю.  Зібрали перший дрон і успішно його розбили. Вчився на своїх помилках. Помилки, звісно, дороговартісні. Дрон, який розбили повністю, коштував 300 доларів. Потім ще раз злетіли, ще раз розбили. Син сказав: “Це нещасливе місце. Поїхали в іншому місці запускати”. В іншому місці запустили і облітали, якраз на мій День народження. Такий подарунок був. Ледь поліцію не викликали на нас”, — з посмішкою пригадує Стражець.

Пілотувати дрони ветеран довіряє 14-річному сину, адже через протез не може робити цього самостійно.

Наше покоління не готували до війни, а я просто хочу, щоб мої діти були до цього готові. Щоб син знав, як керувати дроном, мав навички тактичної медицини”, — каже Стражець.

Фінансово В’ячеславу допоміг Український ветеранський фонд: ветеран подав заявку на конкурс “Варто” та з першої спроби отримав підтримку.

“Підняти свою дупу з ліжка — це найважчий елемент в будь-якій справі. Але потрібно почати щось робити. Я чесно не очікував, що отримаю перемогу в конкурсі від Українського ветеранського фонду. Ми купили пульт для керування дронами. Також купив [спеціальні] окуляри і замовив 3D-принтер для друку комплектуючих. Я розробляю агродрони для обприскування, а також паралельно ще допомагаю Збройним силам України — збираю дрони, які носять “подарунки” вагою 1,5 кг. Собівартість дрона залежить від завдань, які він повинен виконувати. Замовник виставляє технічні умови, які мають бути”, — каже співрозмовник.

Був у війську, а тепер — для війська: як працює бізнес ветерана, який залізною рукою збирає дрони для ЗСУ 3
Стражець навчився збирати один дрон за три години, фото: Вільне радіо

“Потрібно знаходити межу між вартістю і роботоздатністю”: як відбувається процес збирання дрона

Кілька дронів, зібраних у майстерні ветерана, вже доставляють “подарунки” росіянам на сході. Вартість однієї такої “пташки” близько 12,5 тисяч гривень. Є замовлення й від аграріїв.

“Зараз хочу зробити бізнесову модель “дійну корову”, яка буде приносити гроші, а на основі цього вже розвивати проєкти, які потребують більших фінансових вкладень, більших знань і більше часу. Планую масштабуватися”, — говорить Стражець. 

В’ячеслав сідає за робочий стіл та вмикає настільну лампу. Дружина допомагає одягти йому спеціальні окуляри. Чоловік показує, як буде доводити до ладу вже майже зібраний дрон. Металевою кінцівкою неспішно та філігранно він робить перші рухи паяльником. Працює витяжка: вона має вберегти легені від випаровувань свинцю.   

“Спершу збирається рама. Чіпляються двигуни, регулятор швидкості обертів двигунів, нижня плата. Приплавляються двигуни. Чіпляється верхня рама. Приплавлюється камера-відеопередавач. Чіпляється антена-відеопередавач і антена-радіоприймач. І чіпляється батарея. Кожна деталь коштує в районі 2,5 тисячі гривень”, —  коментує чоловік процес виготовлення одного дрона. 

Був у війську, а тепер — для війська: як працює бізнес ветерана, який залізною рукою збирає дрони для ЗСУ 4
В’ячеслав облаштував невелику майстерню для збирання дронів, фото: Вільне радіо
Був у війську, а тепер — для війська: як працює бізнес ветерана, який залізною рукою збирає дрони для ЗСУ 5
В’ячеслав навчився тримати паяльник протезом, фото: Вільне радіо
Був у війську, а тепер — для війська: як працює бізнес ветерана, який залізною рукою збирає дрони для ЗСУ 6
Виготовлення одного дрона займає близько трьох годин, фото: Вільне радіо

Над складанням дронів у майстерні Стражеця працюють ще двоє чоловіків, один із яких — теж ветеран російсько-української війни. 

“Дрон — це така штука, як комп’ютер, — немає межі вдосконаленню. Під різні задачі його потрібно вдосконалювати, зменшувати його вартість, ставити інші комплектуючі, ставити тепловізійні камери (щоб він міг вночі працювати). Потрібно знаходити межу між його вартістю і роботоздатністю”, — говорить Стражець. 

В’ячеслав хоче експериментувати та не зупинятися на виготовленні лише кількох видів безпілотників. Так, у планах чоловіка — навчитися складати дрони для розмінування територій.

Наш ворог виготовляє на місяць 100 тисяч дронів, ми виготовляємо 10 тисяч. Якщо політика держави не зміниться, то витягуватися за рахунок таких одиничних виробництв, як моє, — це буде важко. Треба, щоб держава підключалася, держава робила замовлення. Тоді це можливо буде витягнути. По-іншому, ми заходимо в глухий кут. У нас закінчуються ресурси у населення. А Росія вкладається, працює інститутами, перелаштовує торгівельні центри на виробництво дронів. Росія переважає нас в “ланцетах”. Вони мають ФАБи, вони мають авіацію. Тобто вони багато в чому нас переважають”, — зауважує дронар.

Для довідки:
На українському ринку працюють 100 компаній, які виготовляють дрони.  За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, порівняно з минулим роком станом на червень 2023 року виробництво безпілотників в Україні по деяких категоріях зросло в десятки, а подекуди і в сотні разів. Однак цього, додає Федоров, недостатньо.

Нагадаємо, нещодавно ми розповідали історію ветерана Олександра Виговського, який після звільнення зі служби відкрив два бізнеси: спершу — грузинську пекарню, а згодом — станцію з ремонту та обслуговування автомобілів. У інтерв’ю за посиланням Виговський розповів про адаптацію до цивільного життя, набивання перших ґуль після запуску бізнесу та можливості, які пропонує держава підприємцям-початківцям. 


Завантажити ще...