Через руїни Азовсталі: як росіяни планують перетворити Маріуполь на частину своєї дорожньої мережі

Російська окупація змінює Маріуполь не лише зовні, а й функціонально. Один із найбільших металургійних комбінатів України зруйнований, а його територію, де у 2022 році тримали оборону українські військові, нині планують використати для будівництва дороги.

Журналісти Вільного Радіо проаналізували проєктну документацію окупаційної влади та пояснюють, що саме хочуть збудувати на місці Азовсталі, як це повʼязано з ширшими планами Росії на окупованій території та що робити людям, чиї домівки загарбники планують знести під час будівництва. 

Нову дорогу через Азовсталь планують як частину з’єднання районів Маріуполя

Проєкт нової магістралі затвердили наказом так званого “Мінбуду “ДНР” №186-од у серпні 2025 року. Його розробив Єдиний інститут просторового планування РФ — федеральна установа з Москви, яка з 2022 року займається переплануванням окупованих українських міст. 

За задумом, нова траса має зʼєднати два береги Маріуполя — Лівобережний і Приморський райони. Вона починатиметься на перетині бульвару 50 років Жовтня з Комсомольським бульваром, пройде територією колишнього комбінату, перетне акваторію зруйнованого Азовстальського порту естакадою та вийде на вулицю Лінника. Іншими словами — від центру міста до моря, через те, що залишилося від заводу.

x

Саму споруду окупанти обіцяють оснастити пандусами, велодоріжками й тротуарами, а також сімома ліфтами. Окрім будівництва естакади, проєкт включає перебудову прилеглої території — Морського бульвару (до декомунізації він називався Комсомольським, і окупанти продовжують використовувати цю назву), Гавані Шмідта й вулиць Першої Слободки (раніше — Котовського) та Ломізова.

x

Для будівництва дороги планують знести залишки Азовсталі — це вже не перший план для цієї території

Від 2022 року окупаційна влада представила щонайменше чотири різні варіанти її використання. Зокрема, повідомлялося про плани створити музей космонавтики або “постіндустріальний парк” із культурно-туристичними та рекреаційними зонами. Також серед ідей були облаштування курорту чи музею металургії. Жодну з концепцій офіційно не скасовували — їх просто замінювали новими. 

Нині в оприлюднених документах актуальним визначили будівництво транспортної магістралі.

Цей проєкт передбачає демонтаж частини об’єктів, які збереглися на території комбінату. Серед них — залишки виробничої інфраструктури: розливні машини чавуну, локомотивне депо, копровий цех, скрапобаза та стадіон “Азовсталь”. Усе це прописали в окремому розділі з назвою “Знесення об’єктів капітального будівництва”.

x

x

x

У коментарі Вільному Радіо адвокат Дмитро Гладкий пояснює: знесення цивільних об’єктів на окупованій території можуть розглядати як воєнний злочин, якщо такі дії не можна виправдати воєнною необхідністю. До того ж демонтаж будівель на території Азовсталі може ускладнити доступ до можливих доказів злочинів, вчинених росіянами під час облоги у 2022 році.

Дорогу через Азовсталь пов’язують із розвитком траси “Новоросія” та “Азовського кільця”

Офіційно проєкт пояснюють покращенням транспортної доступності в місті. Втім, його значення виходить за межі локальної інфраструктури. 

Нова магістраль має з’єднати Маріуполь із трасою Р-280 “Новоросія”, яка веде від Ростова-на-Дону через окуповані території до Криму. Ця дорога є частиною більшого проєкту — так званого “Азовського кільця”, яке має об’єднати узбережжя Азовського моря в єдину транспортну систему Росії.

У цій конфігурації Маріуполь розглядають як один із ключових вузлів.

Паралельно з дорогами окупаційна влада розвиває порт і залізницю

Будівництво нової дороги через територію Азовсталі триває паралельно з іншими інфраструктурними змінами у місті. У січні 2026 року Служба зовнішньої розвідки України повідомляла про активізацію робіт у Маріупольському морському порту. У відомстві зазначали його відновлення та збільшення перевалки вантажів і пов’язували це з інтеграцією порту в логістичну систему Росії.

Також, за даними Маріупольської міської ради, у 2025-2026 роках окупанти запустили залізничне сполучення за маршрутом Ростов-на-Дону — Маріуполь — Волноваха — Донецьк. Цю лінію використовують, зокрема, для перевезення вантажів. 

Разом із проєктом дороги окупаційна влада затвердила “межування території” — ділянки вносять до російських реєстрів

Окремо в проєктній документації прописали правове оформлення територій, де запланували будівництво. Зокрема, документ передбачає так зване “межування території” — визначення меж земельних ділянок і їхніх координат. Надалі ці дані використовують для внесення до реєстрів нерухомості.

x

З опублікованих матеріалів видно, що ділянки оформлюють за російським законодавством і включають до відповідної системи обліку. 

Проте такі дії на окупованих територіях не мають юридичної сили. Згідно з міжнародним правом, зокрема Женевською конвенцією IV, окупаційна влада не може своїми рішеннями позбавити людей їхніх прав, зазначає адвокат Дмитро Гладкий.

“Ні російський кадастровий запис, ні окупаційне “свідоцтво” нібито нового власника, ні сам факт фізичного знесення будинку не створюють законного права власності й не прининяють права українського власника. Сам факт руйнування об’єкта не припиняє права власності. Це лише означає, що власник зазнав збитків”, — пояснює Дмитро Гладкий.

Втім, ризики для власників залишаються реальними. Адвокат виділяє три основні:

• фізичне знищення майна. Будівлі зносять під дороги, естакади та нову інфраструктуру. Якщо власник втратив обʼєкт таким чином, це фіксується як збиток, який підлягає компенсації;
• перереєстрація на третіх осіб. Окупаційна влада може визнати майно “безхазяйним” через відсутність власника, встановити короткі строки для “реєстрації” або передати житло військовим окупаційної армії або цивільним росіянам. Такі дії порушують міжнародне гуманітарне право незалежно від того, чи перебуває власник у місті;
• ускладнення доведення прав після деокупації. Навіть якщо окупаційні записи не мають юридичної сили, вони можуть створити практичні перешкоди: накопичення записів у російських реєстрах, знесення обʼєктів, зміна меж ділянок та поява нових фактичних користувачів. 

“Ці ризики не залежать від того, залишився власник у Маріуполі чи був змушений виїхати”, — наголошує адвокат Гладкий. 

Українське законодавство не пов’язує право власності з фізичною присутністю на окупованій території.

Що можна зробити власникам вже зараз

Адвокат радить не взаємодіяти з окупаційними структурами, а зміцнювати свою позицію в українській правовій системі.

Передусім варто перевірити, чи є запис у Державному реєстрі речових прав. Якщо право виникло до 2013 року, запису може не бути — але це не означає втрату власності. Водночас внесення або уточнення даних допоможе в майбутньому.

• Як перевірити право власності на нерухомість у Держреєстрі у 2026 році: інструкція

Також важливо зберегти всі документи: договори, свідоцтва, технічні папери, дані Бюро технічної інвентаризації, чеки, фото й відео майна до окупації. Варто зробити їхні електронні копії та зберігати їх у безпечному хмарному сховищі.

Окремо юрист радить фіксувати дії окупантів: зберігати скриншоти з кадастрових ресурсів, оголошення про продаж, відео знесення, супутникові знімки та свідчення сусідів. Важливо зазначати джерело і дату появи таких матеріалів.

Ще один крок — подати заяву до Реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України.

“Для нерухомості на тимчасово окупованих територіях уже відкрита категорія A3.6 — “Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях”. Вона призначена для власників нерухомого майна, які втратили доступ до нього або контроль над ним унаслідок агресії РФ”, — зазначив Дмитро Гладкий.

Раніше ми розповідали, що окупаційна влада планує запустити залізничне сполучення між Донецьком і Маріуполем у 2026 році. Орієнтовний час у дорозі має становити близько 3,5 години. Також у так званій “ДНР” заявляють про очікування передачі швидшого поїзда з Росії, що може скоротити тривалість поїздки приблизно до 2 годин.