як говорити з родинами військових
Як спілкуватися з рідними військових. Ілюстративне фото: АрміяInform

Родини військових переживають постійний стрес в очікуванні дзвінка чи повідомлення з фронту. Їхню крихку емоційну рівновагу дуже легко, хоч і ненавмисно, може порушити оточення. Лише одна фраза здатна образити людину чи взагалі травмувати. Ми розпитали у психологині, як спілкуватися з рідними тих, хто зараз воює, та які фрази варто обходити стороною у розмові.

 

Порадами з Вільним радіо поділилася засновниця проєкту “Дівчата, які чекають”, психологиня Марія Стецюк, чоловік якої теж захищає країну. 

Що не слід запитувати у людей, які чекають рідного з фронту 

Провина — найгірше з можливих почуттів для рідних військових, каже психологиня. Підштовхнути до цього здатні деякі запитання від знайомих чи близьких.

“[Не кажіть:] “Як же ти могла/міг його/її відпустити на війну?” Максимально гірше, додаючи “на вірну смерть” та “я ніколи так не зробив/ла би. Ви не зробили би, але інша людина — не ви. Особистий вибір кожного потрібно поважати. Саме це і роблять близькі військових. Вони приймають рішення свого партнера піти захищати нашу країну”, — пояснює Марія Стецюк. 

Фахівчиня наголошує: що саме переживає людина, яка чекає когось з фронту, може зрозуміти лише той, хто теж має такий досвід.

“Не говоріть фразу: “Я тебе розумію”, якщо ви ніколи не чекали нікого з війни. Бо ви не розумієте”, — ділиться співрозмовниця. 

Найчастіше родини військових живуть у постійному хвилюванні за життя свого захисника. Тому недоречним буде й запитання, коли він востаннє виходив він на зв’язок.

“Можливо, людина саме переживає, що давно не було повідомлень чи дзвінків, і ваші запитання додадуть тривоги. [Також] всі ми знаємо, що є багато способів ухилитися від служби та навіть виїхати за кордон. Обговорювати їх з тими, хто чекає, точно не варто”, — додає психологиня.

“Мій чоловік не народжений для війни”: недоречні фрази у розмові з рідними захисників

“Так він/вона отримує 100 тисяч зарплати, чого ти сумуєш?” — іноді навіть це доводиться чути людям, чиї рідні захищають нашу країну, каже Марія Стецюк.

“Я працюю з групами жінок, які чекають з війни чоловіків. Хтось чекає коханих, хтось чекає братів, синів. [Такі запитання] зібрані з їхнього досвіду. Немає одного такого запитання, яке ставлять всім і на нього рідні нарікають. Тобто дуже різні говорять фрази. Одна фраза, наприклад, може зачепити когось, а інша ні. Це залежить від стану людини в той момент”, — зазначає засновниця проєкту “Дівчата, які чекають”.

Також у присутності рідних військових не потрібно говорити такі чи схожі фрази: 

  • Мій чоловік не народжений для війни;
  • Як добре, що мого чоловіка не мобілізували;
  • Мій чоловік не може вбивати;
  • У мого чоловіка діти, йому не можна на війну. 

“Ніхто не народжений для війни і для того, аби вбивати. У тих, хто на фронті, також є діти, часом навіть троє та більше, що дозволяє їм не йти до війська. Але хтось мусить робити так, аби країна існувала”, — пояснює співрозмовниця. 

як спілкуватися з рідними військових
Родини військових живуть у постійному стресі. Ілюстративне фото: Радіо Свобода

 

Ще одна важлива порада під час спілкування з рідними військових — не знецінюйте їхні почуття, каже психологиня. 

“Не варто казати: “Зберись”, “Не плач, ти сильна/ий”, “Все буде добре”, “Тримайся”. Не давайте оцінок [емоціям людини], не розповідайте, що [він чи вона] має відчувати. Нехай плаче, нехай не тримається, людина не може бути сильною 24/7. Емоції потрібно кудись випускати”, — каже Марія Стецюк.

Не нав’язуйте спілкування та не роздавайте непроханих порад рідним військових

Психологиня наголошує: не варто щось радити будь-кому, якщо вони про це не просили.

“Кожен досвід унікальний. І ваш досвід може не підходити іншій людині, тому що вона перебуває в інших умовах, має інші можливості, інше життя тощо. Єдиний виняток — якщо людина дійсно запитає у мене пораду. І тоді я можу говорити про свій досвід. Знову ж таки, необов’язково, що він буде підходити їй”, — каже співрозмовниця. 

Зайвими, додає вона, будуть і спроби нав’язувати спілкування людям, чия близька людина служить.

“Якщо людині хочеться побути наодинці, то чому ні? Дуже часто в оточенні тих жінок, які чекають [рідного з фронту], немає людей, які мають такий досвід. Наприклад, у цей період людині, яка чекає, складно спілкуватись з близькою подругою, у якої чоловік вдома. Тому що це, скажімо, різні проблеми, вони не можуть зрозуміти одна одну. Тому я раджу не тиснути, щоб спілкування не було таким, знаєте, травмуючим”, — радить Марія Стецюк. 

Нашкодити, додає вона, здатні навіть буденні розмови. 

“Наприклад, прийде подруга та буде розповідати: “Ой, знаєш, ми з чоловіком постійно десь гуляємо, а ще скоро свята, Новий рік”. І цій жінці, [чоловіка якої немає поряд], просто буде боляче. Якщо такого спілкування буде забагато — це не є добре. Тому, якщо інша людина віддаляється, просто варто нагадувати: “Я поруч. Якщо потрібно, ти можеш до мене звернутись у будь-який момент”, але не тиснути”, — ділиться психологиня.

Як жінкам, які чекають близького з фронту, потрапити до групи підтримки

Жінки, рідні яких зараз служать, можуть долучитися до проєкту “Дівчата, які чекають”. Групи підтримки з психологами проходять в онлайн- і офлайн-форматах. 

як записатися до групи підтримки "Дівчата, які чекають"
Групи підтримки проєкту “Дівчата, які чекають”. Скриншот із сайту Veteran Hub

 

Аби приєднатися, необхідно заповнити реєстраційну форму на сайті Veteran Hub за цим посиланням.

“Якщо людина подасть заявку, то вона точно отримає відповідь та зможе потрапити на групу. У нас є різні групи. Вже є дуже багато тренерів-психологів, бо більший запит”, — каже засновниця проєкту Марія Стецюк.

Раніше ми розповідали, як підтримати себе або інших людей, у кого воюють близькі.

Також ми розпитали у психологів, як читати новини під час війни, аби не нашкодити собі


Завантажити ще...