Десятки прогулів, зате автори сотні законопроєктів. Як працювали народні депутати від Донеччини у 2021
Голос мешканців Донеччини у Верховній Раді України представляють 12 нардепів. Ми проаналізували, чим займалися народні обранці протягом року та за що голосували. Детальніше — в матеріалі.
В Донецької області на 12 мандатних округах більшість нардепів — від “Опозиційного блоку” та “Опозиційної платформи — За життя”, ще один від “Батьківщини” та троє — самовисуванці. Коли їх обирали, кандидати з інших партій активно просували ідею забирати мандат за прогули та кнопкодавство. Одним із найактивніших у цьому був колишній нардеп від партії “Голос” Святослав Вакарчук:
“Ми мусимо обов’язково зробити так, щоб депутати нарешті перестали не приходити на засідання. Як і обіцяли, ми хочемо внести зміни до Конституції, в ст. 81. Ми вважаємо, що якщо депутати без поважних причин не відвідують більш ніж половину засідань на одній сесії, то їх потрібно позбавляти депутатського мандату”.
Втім, ці заяви так і залишилися обіцянками. Якби не це, у Донеччини вже було б чимало переобраних представників. Адже лише 9 депутатів з 12 прийшли принаймні на половину засідань Верховної Ради. Одними з найбільших прогульників виявилися Євген Яковенко від “Батьківщини” та самовисуванець Максим Єфімов — у них 57 та 58 прогулів відповідно, тобто трохи більш ніж половину засідань вони пропустили. Хоч працювати парламенту це і не заважає.
Але абсолютним рекордсменом став член партії “Опозиційна платформа — За життя” Юрій Солод. Народний обранець взяв участь у 6 зі 110 засідань. При чому навіть на тих засіданнях, які депутат все ж відвідав, він майже не голосував. На багатьох сесіях не було й однопартійця Солода Федора Христенка — у 2021 році він пропустив роботу в залі парламенту 51 раз. Стільки ж засідань прогуляв і нардеп від “Опоблоку” Вадим Новинський. Ексголова парламенту Дмитро Разумков в ефірі каналу “Україна 24” роз’яснює: за прогули засідань нардепів позбавили грошових виплат на депутатські витрати. Це фактично друга зарплата обранців. З неї вони оплачують поїздки й перельоти у справах, необхідне для зустрічей з виборцями тощо.
“Якщо народний депутат не виконує своїх функцій, не працює, не ходить на роботу, не голосує, не бере участь у голосуваннях — так, він позбавляється своїх коштів. І ці кошти залишаються в бюджеті, повертаються у бюджет, як і минулого року. Тоді загальна економія була 68 мільйонів”, – сказав Дмитро Разумков.
Так, найбільше штрафували Юрія Солода, Максима Єфімова та Федора Христенка — їх позбавляли виплат впродовж десяти місяців протягом року. В цифрах це понад 400 тисяч гривень, які нардепам не стали виплачувати.
“Якщо депутат протягом засідання голосував менше ніж 70% голосувань, то йому це засідання просто не зарахують. Якщо він за місяць пропустить 30% голосувань або понад 50% засідань комітетів, то своїх відшкодувань він буде позбавлений”, – пояснює парламентський аналітик громадського руху “Чесно” Дмитро Черетун у коментарі 24 каналу.
А ось найбільш дисциплінованими виявилися самовисуванці Дмитро Лубінець та Олександр Ковальов: вони за 2021 рік пропустили лише по 11 засідань.
Протягом минулого року депутати від Донеччини також проявили себе як законотворці. Наприклад, активно брали участь у написанні законопроєктів Муса Магомедов від партії “Опоблок”, Максим Єфимов та Олександр Ковальов. А от деякі народні депутати зазначаються як учасники багатьох десятків законопроєктів. Наприклад, Валерій Гнатенко нібито став співавтором 93 документів, а Дмитро Лубінець — 88. Понад 100 законопроєктів опрацювали депутати від “ОПЗЖ” Володимир Мороз і Юрій Солод. Принаймні, на стількох проєктах стоїть їхнє ім’я та підпис. Водночас голова громадської організації “Комітет виборців України” Олексій Кошель запевняє: таку кількість законопроєктів протягом року опрацювати фізично неможливо.
“Якщо поділити це на кількість тижнів, то це ж нереально, просто нереально. Їх ще необхідно опрацьовувати”, – каже Олексій Кошель.
А ось під час голосування за бюджет 2022 року народні обранці з Донеччини настільки активними не були. Голосували лише п’ятеро депутатів з 12. Так, 2 грудня троє проголосували “за” — Дмитро Лубінець, Максим Єфімов та Євген Яковенко. Червону кнопку натисли Валерій Гнатенко та Володимир Мороз. Федір Христенко не брав участі у голосуванні. А Юрія Солода й Олександра Ковальова під час прийняття головного фінансового документа країни взагалі у стінах парламенту не було. До того ж більшість народних обранців за 2021 рік не сказали у Раді ані слова.
“Цей показник майже дорівнює нулю. Там тільки Дмитро Лубінець виступає. Якщо беруть голос, то лише для того, щоб його потім передати. Наприклад 60 секунд. Це умовно кажучи, депутат взяв голос, щоб передати мікрофон іншому”, – каже координаторка громадської організації “ОПОРА” Наталія Боровська.
Додамо, Юрій Солод, Федір Христенко, Максим Єфімов, Вадим Новинський, Муса Магомедов, Андрій Аксьонов, та Євген Яковенко жодного разу не виступали ані з трибуни, ані з місця. Більш того, кількість депутатських запитів Федора Христенка, Євгена Яковенка та Андрія Аксьонова за 2021 рік дорівнює нулю. І це при тому, що кожного місяця до депутатських приймалень вишиковуються черги. Приклад наводить помічник Юрія Солода Іван Особов:
“За один день можуть назбиратися і п’ять, і десять заяв. Коли він (Юрій Солод – ред.) особисто приймає, можуть зібратися 20 чи 30 людей”.
До засідань у 2022 році народні депутати повернуться лише наприкінці січня. Перше з таких призначене на 25 число. Щоб виконати обіцянки перед своїми виборцями, у всіх парламентарів залишається ще кілька років, адже наступні вибори мають призначити на 2024 рік.
Читайте також:
440Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
