Сміттєвий перерозподіл, нечищені ріки та вода з запахом ліків. Чим запам’ятався 2021-й для екології Донеччини

Підбиваємо екологічні підсумки, з якими регіон завершив 2021 рік. Згадуємо, як дитсадки очищували від автошин, міняли батарейки на екоторби та вчилися жити без тисяч пакетиків. А ще — про повені й палаючу стерню, помаранчеву шахтну воду, що стікає у Сіверський Донець та інші екологічні "жахи".

Рік почався з позитиву: енергетики області розповіли та показали, як дбають про лелек у регіоні. Ще торік у Соледарській громаді, зокрема у Никифорівці та Привіллі, помітили пари птахів, які почали будувати гнізда просто на опорах електропередач та електродротах. Тож працівники ДТЕК показали, як встановлюють платформи під гнізда вище дротів, і за цю свою ініціативу отримали "Еко-Оскар".

Співробітники ДТЕК біля лелечиного гнізда на електроопорі. Фото: пресслужба ДТЕК

Начальник Бахмутського РЕМ Вадим Кац зазначив, що лелечині гнізда з'явились у районі вперше за майже 30 років.

На околиці Костянтинівки, на території регіонального ландшафтного парку "Клебан-Бик" екологи помітили велику популяцію червонокнижних бабаків.

Бабак на території РЛП "Клебан-Бик". Скріншот відео Антикризового медіа-центру

Раніше тваринок там не було, тож їх охороняють. Екологи припускають, що вони могли мігрувати сюди через пожежі або війну.

8-й рік російсько-українська війна продовжувала знищувати довкілля на Донбасі. Про це навесні висловився тодішній міністр захисту довкілля Роман Абрамовський. Він заявив, що за роки війни в ОРДЛО зруйнували близько пів мільйона гектарів екосистеми. Це приблизно як 120 міст розміром з Бахмут.

Міністр захисту довкілля Роман Абрамовський. Фото: Facebook Романа Абрамовського

За його словами, на непідконтрольній уряду території сходу — близько 5,5 тисяч екологічно небезпечних об'єктів. І аварії на деяких з них (наприклад, таких як хімічний гігант "Стірол" у Горлівці) можуть мати наслідки "на пів Європи".

Концерн "Стірол" у Горлівці, 2013 рік. Фото: www.donmining.info

Але якою саме там є екологічна ситуація, не знають достеменно ані українські екологи, ані міжнародні посередники. Тож Україна вже скоро як десятиліття майже не контролює екологічні загрози на території обох псевдореспублік, якими фактично управляють з Кремля.

У травні ми дізналися, що Іванградські печери в Бахмутській громаді хочуть зробити ландшафтним заказником. Охоронятимуть тут і унікальну степову рослинність, і рідкісних кажанів.

Місцевість біля Іванградських гіпсових штолень. Фото: Михайло Кулішов

Але таке охоронюване сусідство не сподобалось гірничовидобувному підприємству "Knauf гіпс Донбас". Інвестор хотів би, аби його права на видобуток не обмежували.

Іванградські гіпсові штольні та місцевість навколо. Фото: www.donmining.info

Підприємство звернулося з листом до Бахмутської міськради про обмеження доступу людям до штолень Іванграда, які завжди були популярними серед відвідувачів та дістали особливої популярності в епоху соцмереж: сюди приїздять навіть з інших регіонів. "Knauf гіпс Донбас" нагадало посадовцям про можливі зсуви та обвали, які можуть трапитись у штольнях.

Про плани розчистити 115 км русел річок басейну Казенного Торця та Бахмутки в департаменті екології ДонОДА заявляли за рік до того. У такий спосіб збиралися поліпшити їхню водність та санітарно-екологічний стан.

Ріка Бахмут в районі міста Бахмут. Фото: Олександр Сотников

Такий же план — до 2024-го року розчистити 7 км річища Бахмутки у межах Бахмутської громади — ухвалив виконком восени 2020-го. Але навесні мешканці регіону побачили, що ніяких практичних робіт рік поки не вели ані в області, ані в жодній з громад регіону.

Скріншот презентації з засідання колегії Донецької ОДА 23 квітня 2020 року

За даними начальниці відділу земельних відносин, надр та водних ресурсів Донецької облдержадміністрації Анни Резнікової, у 2020-му тендери на пошук розробника проєктно-кошторисної документації оголошували 4 чи 5 разів, але торги не відбулися. Торік же їх не оголошували взагалі, бо вже взялися за Казенний Торець.

Як слідство, захаращені малі річки вийшли з берегів під час повені. На початку літа у всьому регіоні сильно дощило, особливо багато підтоплень та аварійних ситуацій фіксували на Приазов'ї. Не втрималась у берегах і річка Бахмут, а саме її ліва притока — балка Чиркова на південній околиці міста. Там рівень води піднявся на 1,5 метра, й затопило городи та льохи вздовж притоки.

У цього мешканця Бахмута повінь підтопила частину городу. Фото: Вільне радіо

За даними синоптиків та посадовців Бахмута, у перший день дощів тут за 16 годин випало 108% від місячної норми червня. І хоча рятувальники працювали буквально день і ніч, споруджуючи імпровізовану дамбу з мішків з піском, місцеві все ж втратили частину майбутніх врожаїв на своїх городах.

На початку липня посадовці Бахмутської громади відзначилися варварством, яке й досі можна побачити, проїжджаючи повз село Іванівське. У заповідну територію місцевого значення "Ступки Голубовські" відправили команду комунальників, які почали вирізати в охоронюваному шарі степової рослинності кількаметровий напис "Бахмут — 450" і засипати його крейдою. Це мав бути "сюрприз" до ювілею міста.

Фото Вікторії Голубничої та Вільного радіо

Активісти два дні поспіль викликали туди поліцію. За цей час комунальники встигли вирізати перші 3,5 літери, тому на заповідній горі на під'їзді до Бахмута з боку Костянтинівки видніються літери "БАХ".

А під час пресконференції за підсумками року Бахмутський міський голова дав зрозуміти, що покарання за це ніхто не поніс. Хоча влітку тодішня його заступниця Анастасія Касперська заявляла, що тривають перевірки, і за їхніми результатами посадовці готові сплатити збитки, нанесені природі та державі, з власної кишені.

Влітку 2021-го ми побачили самі й показали на загал наслідки затоплення вугільних шахт в ОРДЛО. Адже ніяких кордонів або блокпостів у надрах не існує, і поділу на підконтрольну й непідконтрольну території під землею немає.

Ріка Комишуваха після скиду в неї шахтних вод з шахти "Золоте". Фото Вільного радіо

Ситуація стала наочною поки що тільки в районі Золотого на Луганщині. Там внаслідок затоплень кількох шахт вода стрімко піднялась та затопила одразу декілька горизонтів.

Олексій Бабченко, керівник Горської ВЦА, де знаходиться Золоте. Фото Вільного радіо

Тож шахтні води встигають лише відкачувати напряму без усілякої очистки в прилеглу річку Комишуваху. У місцях скидів та нижче за течією вона помаранчева, як "Фанта", в основному від іржавого заліза затоплених шахтних механізмів. Але разом з цим у воду потрапляє й "уся таблиця Менделєєва", кажуть фахівці.

До того ж тривають просідання грунту — деінде будівлі деформуються та руйнуються, неможливо зачинити двері та ворота.

Мешканець Золотого каже, що його дім просідає та деформується. Фото Вільного радіо

Екологи, гідрогеологи та фахівці Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів розрахували, як швидко отруйні речовини могли б потрапити до Сіверського Дінця з різних небезпечних об'єктів непідконтрольної Донеччини. Виявилось, що в середньому це займе від 3 до 8 діб. У такому випадку доведеться розчиняти забруднення, спускаючи додаткову воду через систему водойм.

На території Донеччини є багато шламовідстійників. Ми побували на одному з них — між Торецьком та Нью-Йорком. Кілька років тому поряд точились активні бої, і вибухівка потрапляла у шламовідстійники. Було й пряме влучання з непідконтрольної території — тоді дамбу відстійника ледь відремонтували.

Один з кількох шламовідстійників між Торецьком та Нью-Йорком, на горизонті - окупована Горлівка. Фото Вільного радіо

У цих шламовідстійниках близько від лінії розмежування — понад пів мільйона тонн токсичних речовин. Вони зберігаються тут ще з радянських часів. За свідченням незалежного експерта Євгена Яковлева, дно та стінки цих відстійників часто й густо захищали абияк.

З відповіді на запит до "Авдіївського коксохіму" (який контролює Рінат Ахметов) випливає, що їхні шламовідстійники біля Нью-Йорку заповнені на понад 65%, але їх планують експлуатувати й надалі, ще декілька десятиліть.

На початку серпня все навколо висохло настільки, що почалися пожежі. У першу чергу — на сміттєзвалищах. 27 липня та 2 серпня такі сигнали рятувальники отримували зі Світлодарської громади. Вогнеборці фіксували там полум'я на глибині 2 метрів. Сміттєзвалище чаділо по декілька днів.

Пожежа на полігоні ТПВ на південній околиці Бахмута. Фото Вільного радіо

Також у середині серпня декілька днів горів сміттєвий полігон і на околиці Бахмута. Там лише за 17 годин вигоріло 800 м² площі, і вогонь теж пішов углиб. За словами рятувальників, такі пожежі дуже складно гасити, оскільки потрібна спецтехніка — екскаватори, трактори та відповідний персонал.

Зазвичай пожежі на полігонах відходів починаються самі по собі. Цього не скажеш про стерню, яка починає палати у фермерів одразу після прибирання врожаю. Ми виїздили на поля та на власні очі побачили як горіли прибрані поля — навіть попри збільшення штрафів за такі підпали у понад 18 разів. Та нові норми закону не діють, бо порядок застосування штрафів ще не прописали.

Тушіння стерні. Фото пресслужби Головного управління ДСНС у Донецькій області

За даними поліції, лише за перше півріччя 2021 року за статтею "Самовільне випалювання рослинності або її залишків" оштрафували лише 4 мешканців області (при тому, що сталося понад 200 таких пожеж). А торік, коли на Донеччині сталися понад тисяча таких пожеж, мізерні штрафи за це (близько 4 тис. грн) сплатили лише 6 людей.

Наприкінці липня мешканців Донеччини сколихнули повідомлення та фото забруднення Азовського моря.

На відео видно, як великі плями фарби плавають на поверхні моря. А на фото можна було розгледіти мертвих дрібних морських тварин.

Наслідки фарбування токсичною фарбою пірсу у Маріуполі. Фото: Twitter/DSNS.GOV.UA та Сайт міста Маріуполя

Таким чином, за даними Держекоінспекції, забруднили близько 1 100 м² акваторії. Відповідальність поклали на начальника одного з цехів "Метінвест-Промсервіс", якого оштрафували на 136 грн за порушення правил охорони водних ресурсів. Це максимальна сума за цією статтею.

2 вересня вперше за 8 років війни зібралася екологічна підгрупа Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі. Обговорили проблему затоплення шахт, спільну для всього регіону. Пізніше стало відомо, що представникам Міжнародного агентства з атомної енергії все ж вдалося проінспектувати радіаційно небезпечні об'єкти в окупованих районах Донеччини та Луганщини. Але що саме побачили там міжнародні інспектори — не повідомили.

ГО "Криголам" розробила та восени запустила інтерактивну мапу "Схід Ekomap". Ідея проєкту в тому, що кожен може додати на мапу позначку про певну екопроблему та розповісти, як її можна розв'язати. Як та де це зробити, шукайте за посиланням у матеріалі Проблеми довкілля наочно: в Україні запустили екологічну мапу Донбасу.

Фрагмент еко-мапи з нанесеним місцем підземного ядерного вибуху у 1979 році на шахті "Юнком"

Впродовж року понад 200 автомобільних покришок прибрали з території бахмутського дитсадка "Світлячок" та вивезли на утилізацію на Харківщину. Адже за законом старі автошини є небезпечними токсичними відходами. За словами голови бахмутського управління освіти Наталі Дроздової, це коштувало десятки тисяч гривень (тому що фірм, які дійсно переробляють шини, на сході України мало).

Було - стало: минулої зими на території дитсадка були десятки старих автошин. Після звернення активіста, впродовж року їх прибрали. Фото: Вільне радіо

Бахмутські освітяни звернули на це увагу лише після звернення до них активістів ініціативи "Паперовий фронт". Співробітники та батьки дітей, які ходили в цей дитсадок, роками стягували на його територію десятки автошин та таким чином "безкоштовно прикрашали" територію. Це сміття врешті решт довелося вивозити вже власним коштом громади.

На початку жовтня впродовж тижня у Бахмуті та громаді активісти обмінювали використані батарейки на екоторби. Акція була популярною серед мешканців, від яких планували отримати на утилізацію близько 60 кг використаних батарейок. Адже відомо, що одна батарейка своїм вмістом здатна забруднити близько 16 м² грунту. Тож їх категорично не можна просто викидати.

Акція в Бахмуті з обміну використаних батарейок на еко-торби. Фото: www.bahmut.in.ua

3 листопада нардепи проголосували за відставку міністра захисту довкілля та природних ресурсів Романа Абрамовського. Разом з ним пішли у відставку ще 4 інших міністри. За інформацією аналітичного порталу "Слово і діло", на посаді міністра він зробив 105 обіцянок, з яких виконав більш ніж половину — 59. Наприклад, за його час на посаді у відомстві ухвалили стратегію розвитку екологічної безпеки та створили сайт проєкту "Зелена країна". Невиконаними залишились обіцянки реформувати рибне господарство України й систему управління відходами тощо.

Т.в.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець (посередині). Фото: Вільне радіо

Нині тимчасово виконує обов'язки міністра перший заступник Романа Абрамовського Руслан Стрілець.

Знову посунувся термін введення в експлуатацію сміттєсортувальної станції у Бахмуті, цього разу на березень. Стало відомо, як саме зміниться система вивезення та утилізації відходів з населених пунктів громади.

Технологічні схеми сміттєсортувальної станції в Бахмуті. Фото: Вільне радіо

Побутові відходи з різних громад Бахмутського району привозитимуть до Бахмута на сміттєсортувальну станцію, де спочатку металодетектором відбиратимуть метал, а у барабанах — органіку. Потім решту відходів пускатимуть на конвеєр, де 39 працівників будуть вибирати пластик та скло. Таким чином тут планують сортувати до 60 тис. тонн побутових відходів щороку.

З 2022 року на Донбасі залишатимуться більше екологічних податків.

Руслан Стрілець та Сергій Натрус (другий та третій зліва) під час візиту на Бахмутську сміттєсортувальну станцію 18 грудня. Фото: Вільне радіо

За словами Сергія Натруса, нині обласний екологічний фонд Донеччини склав 260 млн грн, тож ця сума збільшиться.

На початку грудня в багатьох населених пунктах Донеччини люди почали масово скаржитись у соцмережах на якість води з кранів. Зокрема, що вона має виражений неприємний запах. Посадовці ДонОДА спочатку заявили, що це через водорості у ріці Сіверський Донець. Але запах не зникав: вода смерділа ліками.

Ілюстративне фото Depositphotos

Майже за пів місяця, 14 грудня, начальник відділу департаменту з питань цивільного захисту населення Сергій Гончаров заявив, що забруднену воду з кранів пити не рекомендується.

Тим часом сепаратистські джерела на Донбасі та офіційні спікери Російської Федерації заявили про підготовку Збройними силами України хімічних атак в Авдіївці та Лимані та навмисному забрудненні ріки Сіверський Донець бойовими отруйними речовинами.

У червні народні обранці ухвалили закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України", а 1 грудня він став чинним. Заборонили надтонкі пластикові пакети (зі стінками товщиною до 15 мікрометрів), тонкі пакетики (товщиною до 50 мікрометрів) та оксорозкладні пакети — тобто такі, що, окрім поліетилену, містять солі перехідних металів: кобальту, нікелю, заліза. Після їх розкладання залишаються дрібні частки, включаючи мікропластик, які несуть ризик для довкілля, особливо для океанів.

Ілюстративне фото з відкритих джерел

Тож тепер тонкі пакети можна брати тільки для первинного пакування риби, м'яса, сипучих матеріалів та льоду. А от безкоштовно набрати картоплю чи цукерки в такий пакет не можна. Згідно з постановою Кабміну, таке пакування має коштувати від 2 гривень, а за популярний пакет-майку доведеться заплатити від 3 гривень.

Фото з супермаркетів Бахмута. Фото: Вільне радіо

За розповсюдження заборонених видів пакетів передбачили серйозні штрафи — до 17 тис. грн, а за повторне порушення протягом 3 років — вдвічі більше. Ми перевірили, як працюють нові норми та побачили, що майже всі супермаркети Бахмута спочатку встановили копійчану вартість пластикових пакетів, і здебільшого цю ціну навіть не додавали в чеки. Тож покупці на касі навіть не помічали здорожчання. Пізніше пакети все ж подорожчали.

За рік у Лимані за 37,5 млн грн з обласного екофонду побудували та відкрили лісовий насіннєво-селекційний центр. Завдяки йому лісники зможуть насаджувати й відновлювати пошкоджені ліси Донеччини та Луганщини. На території селекційного центру у каркасних "теплицях" із закритою кореневою системою планують вирощувати до 1,2 млн сіянців лісоутворюючих порід дерев і забезпечувати посадковим матеріалом також і Луганську область.

Фото: Вільне радіо