Підтримайте Вільне Радіо
Донеччина сьогодні — це школи на Закарпатті, лікарні в Києві, бізнеси в Івано-Франківську й громадські хаби по всій Україні. Такий вигляд має соборність у часи вимушеної евакуації. Війна змусила жителів Донеччини залишити домівки, але не змогла розірвати зв’язки.
Журналісти Вільного Радіо зібрали лише кілька реальних прикладів того, як лікарні, школи, університети, бізнеси та громадські організації з області сьогодні працюють у десятках міст України.
У 2014 році, коли на схід України прийшла війна й часткова окупація, жителі почали виїжджати до інших регіонів. Але після лютого 2022-го масштаби стали значно більшими. Весь процес евакуації з області регулює Координаційний штаб з питань евакуаційних заходів та реагування на масове переміщення населення. Його створили в липні 2022 року. Саме штаб розглядає заявки від обласних військових адміністрацій, визначає області для прийому людей та координує їх розміщення.
У серпні того ж року уряд ухвалив рішення про проведення обов’язкової евакуації населення Донецької області. Тоді визначили перелік безпечних регіонів, куди вивозять мешканців — 13 областей України. Людей евакуюють у Вінницьку, Волинську, Житомирську, Закарпатську, Івано-Франківську, Кіровоградську, Львівську, Полтавську, Рівненську, Тернопільську, Хмельницьку, Черкаську й Чернівецьку області. Згодом додалися Одещина та Київщина.
Окремого розподілу жителів певних громад Донеччини між областями не встановлювали. Конкретне місце поселення людей визначають під час евакуації — у пунктах тимчасового розміщення залежно від дати та напрямку прибуття.
Більшість університетів Донеччини релокувалися до інших регіонів. Серед них Маріупольський державний університет, який переїхав у Київ, Донецький національний технічний університет, що працює в Дрогобичі, Донбаська державна машинобудівна академія, яка приймає студентів у Тернополі, Горлівський інститут іноземних мов Донбаського державного педагогічного університету, який тепер базується у Дніпрі та інші.
Ліцеї, коледжі та професійно-технічні заклади переважно теж переїхали до Дніпра, Луцька, Тернополя, Полтави, Кривого Рога, Чернівців Хмельницького, Івано-Франківська.
З вересня 2025-го в евакуації офлайн працюють шість шкіл та один дитсадочок з Донецької області. П’ять з цих закладів освіти в такому форматі функціонують вперше від початку відкритого вторгнення.
Так, одразу після початку повномасштабної війни до безпечніших регіонів країни виїхали Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки та санаторно-оздоровчий центр соціальної реабілітації “Смарагдове місто”. Перший заклад зараз працює в Полтаві, а другий — в селі Оринин Хмельницької області.
З 1 вересня 2025 року до них приєдналися ще кілька евакуйованих закладів. До Дніпра переїхав навчально-виховний комплекс №1 Покровської громади з дошкільним підрозділом. А до Києва — Маріупольський НВК “Ліцей-школа №48” та школа №66.
У 2025-му Перший Краматорський ліцей також уперше розпочав навчальний рік не на Донеччині, а в Перечині на Закарпатті. Після капітальної реконструкції будівлі школа прийняла сотні учнів офлайн і ще кілька сотень — дистанційно, об’єднавши місцевих дітей і переселенців з різних регіонів країни в одному просторі. До Закарпатської області також релокувався і дитячий садок “Калинка” з Краматорська.
Лікарні з Бахмута, Маріуполя, Краматорська, Лимана, Покровська та інших міст Донеччини продовжують свою роботу, але вже в евакуації.
Наприклад, з 2022 року у столиці працює Авдіївська міська лікарня.
Лікарні Бахмута і району переважно релокувалися до Дніпра, Дніпропетровської області, Києва, Броварів. Зокрема, під Києвом працює підрозділ Бахмутської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, а у самій столиці — амбулаторія для бахмутян.
Перший в Україні спеціалізований медичний хаб від Маріупольської міськради в Києві відкрився у вересні 2024 року. Медзаклад діє на базі київського лівобережного центру “ЯМаріуполь”. В Одесі такий заклад запрацював вже з весни 2025 року.
У Дніпрі відкрили вже третій спеціалізований медичний осередок для вимушених переселенців. У місті також працює центр первинної медичної допомоги для переселенців з Курахівської громади. Туди можна звертатися за оглядом, отримати довідки чи направлення до вузьких спеціалістів.
Окремі медзаклади Маріуполя та району відкрили у Полтаві, Вінниці, Хмельницькому, Львові й Івано-Франківську.
Покровську міську лікарню через погіршення безпекової ситуації релокували до Кривого Рогу. Загалом медзаклади Покровська, Мирнограда, Родинського, Курахового, Селидового й Новогродівки вже деякий час працюють в евакуації. Лікарі приймають і переселенців з Донеччини, і місцевих.
Більше про те, де зараз працюють медзаклади Донецької області, розповідаємо в цьому матеріалі:
До повномасштабного вторгнення бахмутянка Анастасія Шевченко працювала у кав’ярні, але через російську агресію мусила переїхати до Черкас. У місті дівчина вирішила відкрити власну квіткову кав’ярню на гроші з гранту “єРобота”. Анастасія придбала необхідне обладнання та знайшла приміщення. У концепції закладу вона поєднала магазин квітів та кафе.
У Києві переселенці з Донеччини готують грецькі чебуреки з історією. Дмитро Ялбуган до повномасштабного вторгнення мав кафе в селищі Бугас біля Волновахи, де готували страви грецької кухні. У перші дні відкритої війни його зруйнували снаряди окупантів, а влітку 2023 року чоловік відновив бізнес у столиці.
Дехто після переїзду почав займатися іншою справою, як колишня керівниця відділення банку в Маріуполі, а нині власниця двох кав’ярень в Івано-Франківську Тетяна Васильєва. У 2023 році переселенка відкрила власну справу, аби адаптуватися в новому місті, а тепер планує підтримувати на цьому шляху й інших.
Донецька обласна державна адміністрація наприкінці 2025 року почала формувати каталог бізнесу, який був вимушений релокуватися за межі регіону в більш безпечні частини країни. Обласна влада уточнює, що дані потрібні для кращої підтримки евакуйованих підприємств.
Волонтерка з Маріуполя створила в Києві простір для земляків. У 2014 році Людмила Завалєй допомагала чоловіку-лікарю збирати посилки для фронту, а через кілька років створила громадську організацію, що згуртувала прифронтові громади під Маріуполем. Через відкриту війну жінка мусила виїхати, але відновила роботу ініціативи у Києві — тепер Berehyny_SPACE став осередком взаємодопомоги для переселенців і волонтерів з різних міст сходу України.
Дружківські активісти зараз розвивають громадський сектор Кіровоградщини. Після релокації команда громадської організації “Нова Дружківка” допомагає трьом громадам Кіровоградщини інтегрувати переселенців, розвивати молодіжні ініціативи та працювати з безпекою.
Громадська організація “Рада жінок Донеччини” виникла 2015 року в Маріуполі. Тоді команда зосереджувалась на підтримці жінок і дітей, постраждалих від домашнього насильства, однак згодом стала опікуватися й іншими напрямками. Через повномасштабне вторгнення організація вже третій рік працює на Закарпатті, де підтримує жінок, які цього потребують.
З 2024 року в Україні існує практика створення “центрів життєстійкості”, в яких українцям надають соціальні послуги, консультації, соціально-психологічну підтримку тощо. Наразі в різних регіонах країни функціонують близько 250 таких центрів.
На початку 2025 року, за даними ОВА, від Донеччини вже працювали п’ять “центрів життєстійкості”. У Львові такий осередок функціонує на базі хабу підтримки ВПО Маріупольського району “Серце сходу”. У Києві журналісти Вільного Радіо відвідали ті центри, які працюють наразі. У “центрі життєстійкості” Нікольської громади надають гуманітарну, юридичну та соціальну допомогу. Тут також можна відвідати бібліотеку, укласти декларацію з лікарем та отримати консультацію терапевта.
У двох кімнатах на першому поверсі Київського Інституту геронтології приймають жителів Торецької громади, яка нині частково окупована. Тут надають адміністративну допомогу, оформлюють звернення і просто вислуховують тих, хто втратив дім.
Ще один центр підтримки для переселенців із Торецької громади функціонує в Одесі.
Соціальні та юридичні консультації, психологічні тренінги й тематичні заходи для жителів Мангушської громади надають у “центрі життєстійкості” в Києві.
Також наприкінці літа 2025 року у Дніпрі відкрили перший “центр життєстійкості”. Його створили спільними зусиллями релокованих громад Донеччини — Покровської міської військової адміністрації та Маріупольської міської ради.
Решта центрів розташовані безпосередньо у регіоні. Контакти всіх осередків можна знайти на сайті Міністерства соціальної політики.
Крім того, по всій Україні з початку відкритої війни розгорнули гуманітарні штаби, де надають допомогу переселенцям з Донеччини. Там можна отримати необхідну гуманітарну допомогу, психологічну підтримку та консультації з різних питань. Для зручності журналісти Вільного Радіо зібрали адреси цих штабів та нанесли їх на карту.