Знімок інтер’єру млина Музею народної архітектури, побуту та дитячої творчості у Прелесному Слов’янського району посів третє місце у номінації “Млини” всеукраїнського фотоконкурсу Вікіпедії. Автор фото — бахмутський краєзнавець Михайло Кулішов.
Про це офіційно повідомили нещодавно організатори фотоконкурсу “Вікі любить пам’ятки”.
На фото зображений зсередини млин із села Бригадирівка Харківської області. Його у 1980-х роках селяни подарували новоствореному Музею народної архітектури, побуту та дитячої творчості у Прелесному на Донеччині. Він стоїть там донині та доступний для огляду.
“Пречудовий знімок: світло старої лампи надає приміщенню млина чарівного, таємничого вигляду і водночас дає змогу роздивитися його обладнання. Це чотирикрилий двоповерховий вітряк стовпового типу, що походить з першої половини ХІХ ст. Він не каркасний, як більшість збережених дотепер вітряків, а зрубний”, — коментує це фото член журі, президент Міжнародної Млинологічної Асоціації Віллем ван Берґен.
Ця світлина бахмутського краєзнавця розділила третє місце разом з трьома іншими роботами. Перше ж місце отримала фото водяного млина у Беньківцях Івано-Франківської області.
Член журі Cергій Криниця каже: саме через велику кількість цікавих робіт вирішили не обмежуватися стандартними 3-ма місцями переможців, а нагородити ширше коло учасників.
«Цього року конкурсанти потішили не лише якістю поданих до спецномінації робіт, а й значним розмаїттям сфотографованих об’єктів: як вітряків, так і водяних млинів, а також промислових парових млинів, цікавих своєю архітектурою», — каже член журі.
Знімок млина у Прелесному Михайло Кулішов зробив цього року.
“Дуже красиво падало світло від запаленої лампи, і я зробив панорамний знімок склеюванням декількох знімків. Тому що інтер’єр всередині повністю в один кадр не уміщався”, — розповідає краєзнавець.
І це була не єдина світлина, яку він подавав у номінацію “Млини”.
“Я також подавав фотографії млина у Новгородському (колишній Нью-Йорк), який в минулому був менонітським поселенням. У 2019 році мені вдалося потрапити всередину цього млина разом з відомим німецьким дослідником історії менонітів Віктором Петкау та зробити якісні знімки”, — каже Михайло Кулішов.
Він додає, що у 2018-2019 роках брав участь у подібному конкурсі “Вікі любить Землю”, в якому посів перше місце на Донеччині за кількістю сфотографованих пам’яток природи. А цього року він став членом журі цього фотоконкурсу.
За його словами, в Донецькій області донині збереглося 4 млини, при цьому млин у Прелесному — вітряний, а решта 3 — парові.
“Окрім млина у Новгородському, про який я вже казав, ще є млин у Михайлівці в Покровському районі (він до речі теж менонітський) та млин в Лозовій Лиманського району, на березі Оскільського водосховища (діючий донині). (І ще один млин зберігся у Званівці, зараз там маслоцех в будівлі старовинного млина)”, — каже дослідник.
Він додає, що млин у Михайлівському вже занесений до держреєстру об’єктів культурної спадщини, а на млин у Новгородському такий паспорт лише оформлюють.
Для довідки:Вікіпедія періодично проводить тематичні міжнародні фотоконкурси “Вікі любить пам’ятки”, аби збільшити кількість фотографій онлайн пам’яток історії, культури та архітектури певної місцевості. Спеціальну номінацію “Млини” оголосили влітку цього року вдруге, її започаткувала у 2019 році Українська Млинологічна Асоціація.
Зазначимо, цьогоріч 79 учасників української частини цього конкурсу завантажили 1 157 фотографій 237 дерев’яних та мурованих млинів різних видів зі всієї України. Серед них були як діючі млини, так і напівзруйновані.
Чому фотоконкурс важливий
Готуючись до запровадження спецномінації, організатори склали перелік нині існуючих в Україні млинів.
“До нас цього ніхто ніколи не робив, адже більшість млинів статусу пам’ятки не мають”, — каже голова журі краєзнавиця Олена Крушинська.
Краєзнавець Олександр Михайлик заснував групу у соцмережі „Водяні, парові, вітряні млини України та інших країв“. Він опрацював усі відомі тоді джерела літератури та публікації в інтернеті, та значно доповнив перелік млинів організаторів конкурсу. Також під час конкурсу самі люди надсилали інформацію та фото млинів, про які організатори й не знали. Після першого конкурсу у списках українських млинологів було 564 українських млини.
Цього року Олександр з іншими волонтерами додали до цього переліку нововиявлені об’єкти, і тепер відомо про 725 українських млинів, з яких 175 — вітряні, 410 — водяні, 140 — парові та електричні.
Олександр Данілов допоміг створити ґуґл-мапу українських млинів, де кожна категорія млинів позначена окремо.
Нагадаємо, в Бахмуті млинів хоча й немає, але є десятки старовинних будівель в статусі щойно виявлених пам’яток архітектури, історії та культури. Міська влада планує впродовж найближчих 5 років оформити облікову документацію на 10 таких будівель, яким понад століття, та внести їх в державний реєстр нерухомих пам’яток культури.
Читайте також: