Виборці, яким важко рухатися, мають змогу проголосувати з дому. Але дехто прагне віддати голос на дільниці. Ми поспілкувалися з двома бахмутянами, які перевірили свої дільниці на доступність. Наскільки успішним був їхній досвід – дізнавайтеся далі.
Через травму хребта Наталя Зубар опинилася в інвалідному візку. Центром Бахмута вона пересувається без особливих проблем, але чимало будівель досі залишаються непристосованими для її потреб. Одна з таких – НВК №11, де Наталя сьогодні голосувала. Це дільниця 140612.
Перш ніж відправитися на вибори, Наталя спілкувалася з директоркою школи Оленою Лавренко. Та зізналася, що пандус демонтували, бо в закладі освіти триває ремонт. Але щоб жінка комфортніше дісталася до місця голосування, на чорному вході зробили тимчасову споруду, а також пообіцяли підрядити на допомогу кількох чоловіків.
Під дверима з’ясувалося, що візок Наталі не зможе заїхати, бо відстань між передніми коліщатами була меншою за ширину колії. Тож, як і було обіцяно, жінку піднімали.
На самій дільниці спеціально облаштованої кабінки для маломобільних людей не було, тому Наталя голосувала у звичайній.
Зазначимо, на сайті ЦВК вказано, що дільниця в НВК №11 відповідає потребам маломобільних груп населення. Разом з тим навпроти пункту “оснащення будівлі пандусом” стоїть хрестик.
Директорка школи визнає, що відсутність пандусу спричиняє незручності. Але запевняє: після ремонту його обов’язково зроблять. На зручність пандус перевірятиме школярка Саша Гребенюк, яка пересувається на візку.
Втім, не один лише пандус робить будівлю придатною для маломобільних людей.
“На жодній дільниці ви не знайдете щось для людей, які погано бачать або чують. А про туалети я зовсім мовчу”, – говорить жінка.
Додамо, Наталя Зубар – членкиня міського комітету з доступності. Жінка стверджує: місто має бути комфортним для всіх людей.
“З владою треба спілкуватися, треба повідомляти про свої потреби, бо ніхто, крім нас, не знає як краще жити людям на візку”, – говорить Наталя.
За її словами, в порівнянні з багатьма українськими містами Бахмут за рівнем доступності далеко не останній. Але в місті досі залишається багато недоліків, які треба виправляти.
Ще один бахмутянин, для якого ці вибори стали випробуванням – Артем. У нього травма ноги, й чоловік вже кілька місяців пересувається на милицях. Втім, він уже одужує, тому сприймає свій досвід з оптимізмом.
“Я голосувати вийшов як на прогулянку, вдома вже засидівся”, – каже Артем.
Чоловік голосував по вул. Ювілейній, 91 (140627). Перед входом на дільницю – кілька сходів.
“Для людей похилого віку ця дільниця не пристосована, для них важко підійматися цими сходами”, – стверджує Артем.
Водночас він не уявляє, що голосування може бути доступним для кожного. Каже: до людей на візках мають приїздити додому. Про те, що маломобільні люди мають рівні з усіма права, чоловік не замислювався.
“Ви думаєте, що окрему будівлю поставлять типу великого кіоску? Ні. Як тут підніматися сходами? Навіть якщо пандус буде, хто буде людину піднімати? На візку що, протектори є? Немає, ясна річ”, – каже наш співбесідник.
Зазначимо, ділянка, на якій голосував Артем, розташована у кімнаті школярів “Мрія”. Громадські будівлі, на кшталт цієї, мають бути зручними для всіх груп населення, у тому числі маломобільних людей. Додамо, маломобільною може бути не лише людина з порушеннями рухового апарату. До цієї категорії належать, зокрема, вагітні жінки, люди з дітьми у візочках або люди з нестандартною вагою.
Нагадаємо, напередодні президентських виборів-2019 ми проводили фотоаудит усіх виборчих дільниць Бахмута. Ще тоді кімната школярів “Мрія” та НВК №11 не були пристосовані для маломобільних людей.
Але варто зазначити, що школа вже 2 роки перебуває у стані ремонту.
Читайте також: