Профілактика розвитку меланоми — це передусім увага до своїх родимок та шкіри. Варто оглядати та не травмувати пігментні цятки, вчасно показати їх лікарю, якщо вони стали іншими, не засмагати довго під пекучим сонцем тощо. Що таке меланома або рак шкіри, та як захиститись, ми розпитали лікаря-онколога.
“У кожного з нас є пігментні утворення або родимки, і ця проблема [розповсюдження меланоми] дійсно актуальна для всіх”, — розповідає Вільному радіо онколог Теімураз Агумава.
Він, до відкритого вторгнення росіян в Україну, понад 15 років працював в онкологічному відділенні Бахмутської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування (БЛІЛ). Нині — веде прийом в евакуації, у філії в Броварах.
Для довідки:Меланома — це злоякісне пігментне новоутворення шкіри. В Україні його виявляють щорічно у 3-5 людей з тисячі, і кількість виявлених хворих з меланомою щороку зростає. За статистикою, на меланому частіше хворіють чоловіки.
“[Виявлення більшої кількості хворих] пов’язано, ймовірно, з ранньою діагностикою. Все ж зросли настороженість щодо цієї хвороби, доступність інформації про неї та загальна грамотність людей. Збільшилась кількість людей, які звертаються, тому й виявляють більше хворих”, — каже онколог.
Шкіру, як і інші органи свого тіла, варто берегти та доглядати з дитинства та молодих років, радить він.
“Шкіра — це перше, що захищає нас! Це найбільший орган тіла людини, вона покриває усе наше тіло. Приймає найбільший вплив ззовні на організм людини та є першим захисним бар’єром. Тож шкіра піддається певному впливу. І якщо цей вплив матиме хронічний характер (тобто з періодичністю впливатиме на певну зону шкіри) – на цих ділянках можуть розвинутись патологічні зміни”, — розповідає Теімураз Агумава.
“Меланома виглядає як пігментоване утворення, яке стало асиметричним, з’явилися нерівні краї, додатковий пігмент (або навпаки — пігмент зник), як пухлинне утворення, що збільшилося в розмірах, а також усі пігментні утворення розміром понад 6 мм”, — розповідає Теімураз Агумава.
Якщо є такі симптоми меланоми, пацієнт має звернутись до лікаря. На такі початкові ознаки меланоми має звернути увагу сімейний лікар під час огляду пацієнта та направити його до вузького спеціаліста — дерматолога або онколога.
На прийомі у вузького спеціаліста лікар проведе дерматоскопію — огляд ділянки шкіри за допомогою дерматоскопа.
“При додатковому освітленні проводимо мікроскопію шкіри, і ми можемо більш детально оцінити симптоми, характерні для меланоми — ознаки меланоцитарної дисплазії, малігнізації (тобто ознаки того, що пігментні клітини стають злоякісними)”, — пояснює онколог.
Це роблять за допомогою ручного дерматоскопа (інструмент, схожий на лупу з підсвіткою) або цифрової мікроскопії (ручного апарату, який може оцифровувати зображення та перевести його на екран монітора).
“Ви можете зафіксувати зображення новоутворення та поспостерігати у часовому проміжку. Це дає можливість оцінювати, спираючись не на якісь описи, замальовки, слова пацієнта, а на фотодокумент. Є також спеціальні програми, які теж допомагають в роботі”, — розповідає онколог.
На основі цих знімків лікар може зробити дерматологічну карту пацієнта.
Є також ABCD-класифікація, яку лікарі використовують у діагностиці меланоми.
Якщо пігментні плями на вашій шкірі мають ці ознаки, варто звернутись до лікаря.
Аби знизити ризики захворювання на меланому, треба захищати свою шкіру, особливо влітку, каже лікар.
“Надлишок сонячного опромінення завжди приводить до патологічних змін. Ми провокуємо зміну цих клітин та перетворення їх на злоякісні. Фармакологічна та косметична промисловості вийшли на такий рівень, що сонцезахисні засоби стали доступнішими. Якщо йдете на пляж, варто використовувати сонцезахисні спреї”, — каже Теімураз Агумава.
Також необхідно оберігати родимки, які у вас є, від травмування.
“Наприклад, у жінок — це зона декольте, ношення прикрас та білизни. А у чоловіків — це поперек, зона ношення ременя. Внаслідок травми організм намагається відреагувати та загоїти її, вмикаються імунні процеси. Але загоєння не відбувається внаслідок повторної травматизації. Тож відбуваються патологічні процеси”, — пояснює лікар.
У таких випадках варто не лікуватися самому мазями, а звернутись до лікаря.
Економити на кремах та лосьйонах, а також користуватись неякісними засобами догляду за шкірою — це погана ідея, каже онколог.
“Неякісна хімічна продукція, незрозумілого виробництва засоби догляду або недостатньо якісно проведені косметичні маніпуляції — це теж фактори ризику меланоми”, — додає лікар.
Треба бути обережнішими й з солярієм.
“Короткочасна висока доза ультрафіолетового опромінення — це стрес для організму та завжди є вірогідність призвести до того, що доброякісне новоутворення стане злоякісним. Тому цю моду [на солярії] у розвинених країнах звели нанівець”, — каже Теімураз Агумава.
А восени та взимку, коли сонячного світла стає менше, варто приймати для профілактики меланоми вітамін D.
Загалом, найпростіша профілактика розвитку меланоми, по факту, є і найдієвішою, резюмує лікар.
Лікування меланоми проводять за допомогою хірургічного втручання.
“На ранніх етапах меланома достатньо якісно піддається лікуванню: достатньо хірургічної операції — висічення новоутворення. Якщо ми говоримо про більш запущені форми хвороби, то меланома погано піддається лікуванню, в тому числі медикаментозному”, — розповідає онколог.
Онкологічне захворювання шкіри може бути доброякісним або злоякісним. Один вид від іншого може розрізнити лише лікар, вивчивши структуру змін шкіри під мікроскопом.
“Класифікацію доброякісних та злоякісних пухлин проводять за допомогою гістологічного обстеження. Це робить лікар-патоморфолог або гістолог”, — розповідає онколог.
Видалене під час операції новоутворення або біопсію відправляють на дослідження, і медики уточнюють діагноз.
Доброякісне утворення видаляє лікар-хірург. Пацієнт періодично приходить на огляди до онколога чи інших вузьких спеціалістів. А як лікувати злоякісні пухлини, частіше за все вирішують декілька лікарів під час консиліуму.
“Тобто — це лікар-хірург, хіміотерапевт та радіолог. Ці три спеціалісти оглядають пацієнта та ухвалюють рішення в якій послідовності використовувати ці методи: чи то варто почати з хіміотерапії, чи з радіаційного методу лікування”, — каже Теімураз Агумава.
Меланома та рак шкіри — це різні захворювання, каже лікар.
“Новоутворення шкіри бувають двох груп: це злоякісні новоутворення шкіри (в нашому розумінні — це рак) і меланома, це окрема форма хвороби. Вони відрізняються тим, що рак шкіри в 98% випадків виліковний. Якщо ж ми говоримо про ранні стадії, то це 100% одужання. А меланома — це більш агресивна форма хвороби”, — пояснює онколог різницю між двома хворобами шкіри.
Загалом термін “рак шкіри” лікарі намагаються не використовувати, аби не страшити пацієнтів.
“Ми кажемо натомість “злоякісні новоутворення”. Онколог займається не лише злоякісними новоутвореннями. У наших пацієнтів таке розуміння, що якщо вас відправили до лікаря-онколога, то у людини обов’язково має бути рак та біда”, — каже Теімураз Агумава.
Якщо шкіра має тілесний колір та немає ніяких змін — це норма. Якщо ж щось змінилося, і шкіра виглядає по-іншому, варто розповісти про ці симптоми лікарю.
“Якщо з’явився якийсь колір, почервоніння, ранка, яка довгий час не заживає, — це має змусити пацієнта звернутись до лікаря-спеціаліста. Лікуванням пацієнта має займатись лікар. Будь-який патологічний стан шкіри має оглянути лікар”, — наголошує Теімураз Агумава.
Рак шкіри досить успішно лікують хірургічним методом, каже лікар.
“Це не вимагає ніякого додаткового лікування. Якщо це запущені форми хвороби, то використовують променевий вид лікування — опромінення окремих ділянок шкіри”, — зазначає онколог.
Одним із сучасних методів лікування раку шкіри він називає таргетну терапію.
“Вона націлена на певні білки, які виробляються в організмі”, — пояснює лікар.
Тож не варто займатись самодіагностикою та самолікуванням, підкреслює онколог.
“Екзема це, дерматит чи рак — з’ясує лікар-фахівець. Замість витрачати час на гугл, варто записатись до лікаря. В рамках програми “Медичних гарантій” це безкоштовно для пацієнта”, — каже наостанок онколог.
Лікарні Донеччини продовжують працювати в області, втім низка медзакладів через бої та окупацію евакуювались в інші регіони. Тепер вони приймають пацієнтів у Києві, Дніпрі, Кропивницькому, Львові. Де зараз працюють лікарі з Донеччини та куди можуть звернутись переселенці — дізнавайтесь в матеріалі “Лікарні Донеччини в евакуації: куди переїхали медзаклади і як потрапити на прийом (адреси)”.