Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Територія лісу розміром з ціле місто вигоріла на Донеччині від початку повномасштабної війни. Частина лісів і парків замінована, деякі лісгоспи фактично перестали працювати, а збитки природно-заповідному фонду вже оцінюють у трильйони гривень. Попри це, ліси в області продовжують висаджувати, а державні підприємства — проводити закупівлі на десятки мільйонів гривень.
Журналісти Вільного Радіо проаналізували відповіді держустанов і сотні публічних закупівель, аби зрозуміти, як відновлюють ліси Донеччини та чи є довгострокові плани у посадовців.
Від початку повномасштабної війни загальна шкода та збитки лісовому фонду Донеччини сягнули близько 4,3 млрд грн. Такі дані надали журналістам Вільного Радіо у Південно-Східному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства.
Окремо триває підрахунок збитків у Краматорському районі. Там створили спеціальну комісію, яка вже встановила факти шкоди, але акти ще опрацьовують.
Серед основних причин втрат у лісовому фонді називають:
— масштабні лісові пожежі;
— мінування та забруднення вибухонебезпечними предметами;
— окупацію і втрату контролю над територіями;
— пошкодження через бойові дії;
— незаконні рубки.
Інформацію про пожежі в управлінні мають лише з 2023 року. За цей час у лісах, які належать до філії “Східний лісовий офіс” Держпідприємства “Ліси України” та колишніх лісгоспів Донеччини, зафіксували 371 пожежу на площі 6 659,69 гектара. Це фактично ціле місто розміром із Костянтинівку.
Потенційно забруднені вибухівкою ще більші площі. Лише в межах філії “Східний лісовий офіс” йдеться про 43,1 тисячі гектарів лісу, які можуть залишатися замінованими.
При цьому розчищати від вибухонебезпечних предметів встигають значно менші ділянки: з початку повномасштабного вторгнення на територіях цієї філії та колишніх лісгоспів Донеччини знешкодити вдалося 1,8 тис. гектарів лісу. Та навіть очищені території можуть знову стати небезпечними через нові обстріли або бойові дії, зауважують в управлінні.
Окрім лісів, значних втрат зазнав і природно-заповідний фонд Донеччини. Станом на квітень 2026 року збитки тут оцінюють у майже 2,5 трлн грн. Цю інформацію ми отримали у відповідь на запит до Державної екологічної інспекції у Донецькій області.
Втім, ці розрахунки не є повними. Їх зробили лише для “умовно безпечних” територій, до яких є доступ. Оцінити збитки на інших ділянках наразі неможливо через війну.
Хоча наприкінці квітня 2025 року в інспекції окремо підрахували збитки для Національного природного парку “Святі гори”, де були масштабні пожежі у 2023-2024 роках. Загальні втрати парку через знищення природних комплексів перевищили 2 трлн грн — це левова частка усіх збитків, які вдалося порахувати у Донецькій області.
Лише збитки від знищення лісових ресурсів у парку оцінили у 410 млрд грн, ще 876 млрд грн — шкода від забруднення повітря.
Основною причиною втрат у природно-заповідному фонді називають лісові пожежі, які виникають через російські обстріли.
При цьому точно визначити, які саме території заповідного фонду забруднені вибухонебезпечними предметами або вже очищені, в інспекції не можуть. Там пояснюють, що через активні бойові дії всі ці ділянки вважають потенційно небезпечними.
До початку війни на Донеччині працювали десять державних лісгоспів. Після 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення, ця система почала руйнуватися. Через окупацію Україна втратила контроль над шістьма лісгоспами, частина підприємств опинилася на захоплених територіях, інші зупинилися через бойові дії та знищену інфраструктуру.
Станом на 2024 рік на підконтрольній території фактично працювали лише три лісгоспи — Лиманський, Слов’янський і Великоанадольський. Нині немає й цих держустанов — у липні 2025-го їх ліквідували й об’єднали в Донецьке надлісництво. Воно входить у склад “Східного лісового офісу”, яке базується у Дніпрі.
Та попри нелегку ситуацію, у 2023–2025 роках у Донецькій області все ж намагалися відновлювати ліси. Одним із перших після деокупації до роботи повернувся Лиманський лісгосп. Але перед цим території довелося розміновувати. На початку березня 2023 року сапери разом із рятувальниками та лісівниками очищали ліси навколо Лимана від вибухонебезпечних предметів — серед них були протитанкові міни, бойові частини ракет та міни-розтяжки.
Лише після цього на окремих ділянках почали висаджувати ліс. Спочатку — 9 тисяч сіянців сосни на 3 гектарах. Згодом — ще 11,8 тисячі сіянців на 3,8 гектара та близько 16 тисяч саджанців на 6 гектарах.
Пізніше у Краснолиманському лісництві висадили 74 гектари нового лісу, використавши понад 70 тисяч сіянців сосни.
Відновлення тривало і в Національному природному парку “Святі гори”, який серйозно постраждав від пожеж і обстрілів. Навесні 2025 року там висадили 4 тисячі сіянців сосни.
Загалом, за даними міжрегіонального управління, упродовж 2023–2025 років нові лісові культури висадили на площі 179,8 гектара (приблизно 1,8 кв. км). Це менше, ніж площа типового села на Донеччині. На тлі масштабних втрат ці обсяги здаються незначними, але в умовах війни навіть такі кроки дають шанс бодай частині лісів поступово відновлюватися.
Журналісти Вільного Радіо проаналізували закупівлі трьох лісових господарств Донецької області у Prozorro від початку повномасштабного вторгнення. Загалом у системі відображається понад 700 закупівель за період до кінця липня 2025 року. Що збігається з часом, коли три лісгоспи перейшли до складу “Східного лісового фонду” ДП “Ліси України”. Відтоді тендери організовує ця структура, але закупівлі стосуються не лише лісів Донеччини.
Найбільше закупівель — 510 — за цей час організовували у Словʼянському лісовому господарстві. Але 25 із них були неуспішними, вони стосувалися переважно закупки насіння дуба та сосни, електроенергії, бензину, запчастин та іншого устаткування. А у трьох випадках торги скасували. Після виключення скасованих та неуспішних закупівель у системі залишаються 482 завершені процедури.
Загалом Слов’янський лісгосп провів закупівлі на понад 41,6 млн грн. Найбільше коштів тут витратили на лісозаготівельні послуги — загалом понад 16 млн грн. Частина з лісозаготівель позначалась як вибіркове санітарне рубання.
Найбільше на підрядах зі Слов’янським лісгоспом заробив ФОП Дмитро Садовий (5 млн грн) із Краматорського району. Саме він отримував частину найдорожчих замовлень на лісозаготівлю. Менші підряди — здебільшого на десятки або сотні тисяч гривень — діставалися ФОП Костянтину Сидичу зі Слов’янська (1,7 млн грн).
Також гроші в цьому лісгоспі спрямовували на перевезення деревини, паливо, ремонт техніки й обладнання для роботи лісництв.
Лиманське лісове господарство від початку повномасштабного вторгнення й до липня 2025 року провело 191 закупівлю на загальну суму близько 70 млн грн. Саме цей лісгосп витратив найбільше коштів серед трьох проаналізованих підприємств. Водночас у деяких закупівлях могли припуститися помилки.
Так, під час закупівлі послуг із транспортування деревини до 40 км влітку 2023 року в системі Prozorro спершу опублікували закупівлю з очікуваною вартістю понад 10 млн грн. Однак менш ніж за пів години з’явилась аналогічна закупівля з такими ж умовами, але вже із сумою в 1 млн грн. Переможцем у ній став ФОП Ігор Трехлєб, який фігурує й в інших закупівлях цього лісгоспу.
За роки повномасштабної війни Лиманський лісгосп закуповував як дрібні товари та послуги, так і багатомільйонні роботи. Були як оплата за оголошення в місцевій газеті, так і придбання інструментів, зокрема стрічкових пил. Понад 300 тисяч витратили на закупівлю насіння і проведення досліджень у лісах. Замовляли також консультації щодо використання природних ресурсів у нацпарку “Святі гори”. Проте найбільші суми все ж йшли на лісозаготівельні роботи (понад 15,5 млн), навантаження і транспортування деревини, усунення аварій.
Великоанадольське лісове господарство за цей час лише тричі намагалося провести закупівлі. Двічі тут шукали підрядника для лісозаготівельних послуг, готові були заплатити загалом майже 160 тис. грн, проте двічі торги так і не відбулися. За весь період лісгосп закупив бензин та дизпаливо за спрощеною процедурою сукупно на 147 тис. грн.
Ми також проаналізували закупівлі й тендери структури “Східний лісовий фонд” ДП “Ліси України” з липня 2025 року по травень 2026 року. За цей період у системі Prozorro ми знайшли лише один тендер у листопаді 2025-го, який стосувався території лісового фонду Краснопільського та Маяцького лісництв Донецького надлісництва. Йшлося про лісозаготівельні послуги на суму 454 тис. грн.
Ми вирішили поцікавитися, чи є стратегічне бачення щодо лісів Донецької області. У Південно-Східному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства у відповіді на запит Вільного Радіо повідомили, що після початку повномасштабного вторгнення нову програму збереження та розвитку лісового господарства Донеччини не затверджували.
Раніше така програма була. Йдеться про регіональну програму “Ліси Донеччини” на 2018-2022 роки, яку затвердили розпорядженням голови Донецької ОДА у жовтні 2018-го. Але після 24 лютого 2022 року новий документ не розробили.
В управлінні це пояснюють безпековою ситуацією: більшість лісів області або перебувають у тимчасовій окупації, або розташовані в зоні бойових дій і можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами.
Через це, кажуть посадовці, неможливо повноцінно обстежити лісові ділянки та оцінити їхній стан. А без таких даних складно планувати відновлення. Повернутися до розробки програми обіцяють після припинення бойових дій, деокупації та розмінування територій.
Водночас в управлінні зазначили, що не проводили оцінку ризиків доцільності лісовідновлення в області — ані безпекових, ані екологічних чи фінансових.
Тим часом в судах розглядають справи щодо одразу двох колишніх очільників лісгоспів — Лиманського і Словʼянського.
Ексдиректора Лиманського лісгоспу Олексія Приходька підозрюють у зловживанні службовим становищем. За версією слідства, чоловік уклав три договори на поставку деревини з компанією “Фаворитторгбуд” за завищеними цінами попри те, що лісгосп мав власні запаси. Збитки державі оцінюють у понад 1,6 мільйона гривень.
У справі про незаконну порубку понад 1,8 тис. дерев на Донеччині фігурують колишня очільниця Слов’янського лісгоспу та п’ятеро її підлеглих.