Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Журналісти Вільного Радіо проаналізували близько 7 тисяч публікацій у місцевих медіа та телеграм-каналах. В окупаційних пабліках перед виборами побільшало згадок політичної партії “Єдина Росія”, а деякі медіа вдаються до маніпуляцій у кримінальних новинах, називаючи підозрюваних у правопорушеннях злочинцями, та послуговуючись емоційно забарвленими словами на кшталт “ворог”, “рашист” тощо у військових матеріалах. Публікуємо результати нового антифейк-моніторингу Вільного Радіо.
Вибірку ресурсів для аналізу ми сформували, щоб охопити медіа з різною географією, редакційними підходами та аудиторією — від Маріуполя й Бахмута до Краматорська, Слов’янська, Дружківки та Лиманської громади. Це не вичерпний перелік онлайн-ресурсів області.
Більшість знайдених порушень — у телеграм-каналах. Майже ніхто з адміністраторів не посилається на джерела або не маркує рекламу. Українські пабліки в основному використовують забарвлену лексику, емоційний тиск у публікаціях зборів, перебільшення та драматизацію.
В той час російські — маніпулюють, аби створити картинку відновлення, відбудови, хорошого життя у захоплених населених пунктах під окупаційним керівництвом. А ще — розповсюджували псевдонаукові фейки та неправдиві повідомлення про захоплення нових населених пунктів.
Це пов’язано, зокрема, і з особливостями їхньої роботи через меншу відповідальність і відсутність необхідності дотримуватись журналістських стандартів.
Сайти онлайн-медіа найбільше порушень припустились, не посилаючись на джерела та не маркуючи рекламу.
Водночас, зазначимо, що в медіа майже не зустрічались оціночні судження, а деякі журналісти чесно пояснювали, що публікують інформацію, бо вважають суспільно важливою, але не мають доступу до першоджерела. Так, маріупольський сайт 0629 частину інформації з окупації окремо маркує такою, яку “неможливо перевірити”.
В тексті наведені приклади порушень стандартів, втім не всі публікації їх містили. Це показує і загальна статистика.
Цього разу ми проаналізували публікації з 1 по 15 серпня 2026 року. Для моніторингу обрали шість новинних сайтів із різних міст Донеччини, а також три місцевих телеграм-канали регіону:
Ще три канали в аналізі працюють на окупованій частині Донеччини (поширюють риторику росіян):
Загалом ми проаналізували близько 7 тисяч публікацій.
Під час аналізу ми оцінювали, наскільки наведені твердження відповідали доступним першоджерелам і доказам, та ранжували усі публікації за такими категоріями:
Для аналізу публікацій ми скористались інструментами штучного інтелекту, зокрема, чат GPT. Більше про те, як саме відбувається перевірка та вибірка, читайте в нашому першому антифейк-моніторингу.
Результати моніторингу демонструють, що найбільше порушень було у публікації неточної, або неперевіреної інформації. Більшість маніпуляцій в усіх проаналізованих ресурсах — це немаркована реклама (з усіх публікацій у телеграм-каналах лише одна мала відповідну позначку). В окупаційних джерелах маніпуляційним лейтмотивом проходить “відновлення і відбудова” зруйнованих росіянами міст. Щодня у кожному з проаналізованих пабліків зустрічалась новина про те, як будівельники з певного російського регіону, будують щось в окупованих українських містах.
Загалом з проаналізованих 6679 публікацій ми виявили:
Цього разу, як і під час попередніх моніторингів, більшість матеріалів не мали ознак фейків. Втім, наприклад, видання Kramatorsk.info опублікувало матеріал “Чехія з 5 серпня позбавляє тимчасового захисту українських чоловіків, які ухилилися від військового обов’язку”. Слово “позбавляє” у заголовку суперечить реальній новині. Адже, відповідно до даних з першоджерела, не надаватимуть захист тим, хто подаватиметься у майбутньому, втім не позбавлятимуть тих, хто отримав його раніше.
Частково неправдива інформація у ці дати трапилась у публікації Бахмут.in.ua — матеріал іншого регіонального видання з Донеччини “ОстроВ” вказали як підтвердження висвітлення ситуації в Бахмуті від російських медіа. Водночас сам факт, наведений в тексті, не є фейком, йому знайшли підтвердження іншими прикладами.
В окупаційних ресурсах більшість фейків стосувалася військової ситуації. Разом з тим, зустрічалися і науково недоведені факти, як наприклад, “винахід ліків проти СНІДу”, поради місячного календаря для лікування хвороб, або відкриття в РФ “нового” мінералу, який “дорожчий за золото”. Цю заяву спростували представники Кольського наукового центру РАН, заявивши, що йдеться про давно відомий мінерал, а інформація про його “ціну” була вигадана журналістами.
Майже третина проаналізованих публікацій мали маніпуляції. Значна частка маніпулятивних матеріалів — це немаркована реклама. До прикладу, вона неодноразово з’являється на сторінках Краматорськ.info. Наприклад, у публікації з порадами про вибір iPhone згадують магазин “Алло”, у тексті про укріплення нігтів — бренд Gemely.
Також неодноразово трапляються матеріали, в яких людей, яким оголосили про підозру у злочині, називають злочинцями, наче провина вже доведена у суді.
В окупаційних телеграм-пабліках більшість маніпуляцій можна розділити на три категорії:
Маніпуляції помітні в тональності, з якою окупаційні телеграм-канали пишуть про ЗСУ. Наприклад, у новині про візит ватажка т.зв. “ДНР” Дениса Пушиліна до евакуйованої з Родинського родини, зазначається, що “батьків дітей розстріляли українські бойовики”. Це емоційний сюжет із покладанням відповідальності на українську сторону та демонстрацією “гуманної ролі” окупаційної влади. Пряме недоведене звинувачення українських військових у навмисному вбивстві цивільних.
А для створення образу “хороших росіян” регулярно публікують інформацію про допомогу від них жителям окупованих територій, яка без нападу на Україну росіян і не знадобилась би.
36% проаналізованих публікацій потребували додаткової перевірки інформації. Наприклад, не мали посилання на джерела. Або, у більшості повідомлень про війну в соцмережах загарбників — посилання на невідомі джерела.
Зазначимо, для зареєстрованих медіа є вимоги щодо якості контенту та перевірки інформації. Якщо в матеріалах журналістів ваші права порушують — можна звернутися до Комісії з журналістської етики. Щодо соціальних мереж такого важелю впливу немає. Там залишається тільки можливість скаржитися на канал або конкретні публікації, якщо ви бачите брехню.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, які фейки та маніпуляції виявили у медіа у першій та другій половинах липня.
Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.