Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Журналісти Вільного Радіо проаналізували майже 4,5 тисячі публікацій регіональних медіа та телеграм-каналів Донеччини. Розповідаємо, в яких із них ми виявили маніпуляції, фейки, немарковану рекламу та які тенденції зберігаються в інформаційному просторі регіону.
У новому етапі моніторингу журналісти Вільного Радіо проаналізували 4440 публікації регіональних медіа та місцевих телеграм-каналів Донеччини, опубліковані у період з 15 липня по 31 липня (включно) 2026 року. Метою було оцінити неупередженість подачі інформації, наявність маніпуляцій, фейків та інших порушень журналістських стандартів.
До вибірки увійшли шість регіональних сайтів:
Також ми дослідили шість телеграм-каналів. Серед українських ресурсів проаналізували:
Ще три канали працюють з окупованої частини Донеччини:
Під час моніторингу журналісти Вільного Радіо оцінювали відповідність публікацій доступним першоджерелам і професійним стандартам журналістики.
До маніпуляцій відносили матеріали, у яких фактична інформація подавалася таким чином, що могла сформувати викривлене уявлення про подію. Наприклад:
Більше про те, як саме відбувається перевірка та вибірка, читайте в нашому першому антифейк-моніторингу.
Як і під час попереднього етапу моніторингу, в регіональних медіа переважали матеріали без ознак фейків. Якщо порушення й траплялися, то найчастіше вони стосувалися редакційної подачі: категоричніших за першоджерело заголовків, авторських оцінок, емоційних формулювань або неналежного маркування реклами.
Наприклад, у тексті “Словʼянських відомостей” ми звернули увагу на матеріал із заголовком “У Словʼянську приватна компанія відмовилася готувати гуртожиток до зими і тепер будівлю забирає комунальне підприємство”. Заголовок створює враження, що компанія просто відмовилася виконувати свої обовʼязки. Водночас із самого тексту випливає, що причиною стала нестача коштів для подальшого фінансування робіт. Через це заголовок може сформувати у читача викривлене уявлення про ситуацію ще до ознайомлення з матеріалом.
Також журналісти зафіксували використання оцінювальної лексики. Наприклад, у новині “Зрадник із Новогродівки проведе 15 років за ґратами за наведення ворожих ударів по ЗСУ” фігуранта справи називають “зрадником”. Попри суспільне ставлення до таких злочинів, у медіа коректніше використовувати нейтральні юридичні формулювання — наприклад, “засуджений за державну зраду”.
Подібне стосується й матеріалу від Kramatorsk.info “Пʼяний водій у Словʼянську врізався в опору антидронового захисту і відмовився від освідування”. На момент публікації встановленим фактом була тільки відмова водія пройти огляд. Використання слова “пʼяний” у заголовку є дещо категоричним, у матеріалах справи йдеться лише про “стан алкогольного спʼяніння”.
Окремою проблемою залишається й неналежне маркування реклами. Наприклад, у газеті “Зоря” ми зафіксували публікації з привітаннями жителів громади та місцевого бізнесу, однак пояснення чи маркування, чи є ці матеріали рекламними або підготовленими на комерційній основі, у тексті відсутні.
Найбільшу ж кількість маніпуляцій та фейків журналісти зафіксували в телеграм-каналах, зокрема, у тих що працюють на тимчасово окупованій частині Донеччини. Як і під час попереднього моніторингу, вони регулярно використовували пропагандистську лексику, подавали повідомлення російських державних структур як установлені факти та просували типові кремлівські наративи.
Серед таких повідомлень траплялися, зокрема, твердження про “укронацистів” у лавах ЗСУ або про нібито польських найманців, які керують українськими військовими. Подібні заяви не супроводжувалися незалежними підтвердженнями та відтворювали поширені російські пропагандистські меседжі.
Ще однією спільною рисою як українських, так і окупаційних телеграм-каналів залишилася немаркована реклама. Найчастіше вона стосувалася пасажирських і вантажних перевезень, обміну валют або пропозицій швидкого заробітку. Такі повідомлення публікувалися поруч із новинами без чіткого відокремлення рекламного контенту від редакційного, а більшість із них була написана російською мовою.
У проукраїнських телеграм-каналах журналісти не виявили системного поширення фейків, однак звернули увагу на емоційну подачу публікацій. Наприклад, у каналі “Донбас Оперативний” поряд із новинами регулярно траплялись авторські коментарі та оціночні формулювання. Окремі твердження на кшталт “Тобто, Сирський заради своєї посади відправив громадян нашої країни фактично на смерть та полон й робить це не вперше” мають виразно субʼєктивний характер і подаються без обґрунтування.
Подібний підхід наші журналісти зафіксували й у частині дописів зі зборами коштів для військових. Емоційні заклики на кшталт “якщо ви не задонатите — вони загинуть” можуть створювати психологічний тиск на аудиторію. Водночас у повідомленні не пояснюють, кому саме збирають кошти, як їх використають і хто відповідальний за збір.
Трапляються також новини, які потребують перевірки. У публікаціях містяться коментарі, однак встановити достовірність цих джерел складно.
Моніторинг за другу половину липня засвідчив, що серед 4440 проаналізованих публікацій:
Виявлені порушення здебільшого стосувалися телеграм-каналів, зокрема, їхньої подачі — емоційних формулювань, категоричних заголовків, неточних юридичних визначень або неналежного маркування рекламних матеріалів. Відвертих фейків серед більшості проаналізованих сайтів журналісти не зафіксували.
Телеграм-канали залишаються важливим джерелом оперативної інформації, однак саме швидкість публікації часто призводить до появи неперевірених повідомлень, авторських оцінок і надмірно емоційної подачі. У проукраїнських каналах найчастіше йшлося про маніпулятивний стиль викладу або недостатню перевірку інформації, тоді як канали з тимчасово окупованої частини Донеччини вдавалися до відвертих фейків.
Раніше ми розповідали про те, як росіяни ширять фейки про ЗСУ в Костянтинівці. Загарбники розповідають, що військові ЗСУ нібито “ховаються під виглядом мирних жителів”.
Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.