Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Голова Антимонопольного комітету та ексочільник Донецької ОДА Павло Кириленко просив дозволити йому виїхати до Парижу, аби взяти участь у засіданні комітету ОЕСР. Однак суд відмовив йому. Це вже друга спроба посадовця, якого обвинувачують у незаконному збагаченні та неправдивому декларуванні, перетнути кордон.
Про це повідомили у Вищому антикорупційному суді України (ВАКС).
Як стверджував Кириленко та його захист, нині Україна перебуває на етапі набуття статусу асоційованого члена в комітеті Організації економічного співробітництва та розвитку. За їхніми словами, вже 22 червня країна може отримати право голосу та доступ до матеріалів антимонопольних розслідувань європейських країн. Тож саме з цих причин обвинувачений наполягав на своїй особистій присутності під час подачі документів та процедури голосування.
Водночас суд запитував щодо можливості делегування цих повноважень заступникам голови АМКУ — це передбачено законом. Однак Кириленко зауважив, що “традиційно відомство на міжнародній арені представляє саме він, а його заступники ніколи не брали участі у заходах такого формату”. За його словами, позиція європейських партнерів є принциповою: вони готові вести діалог виключно з керівниками органів, тоді як представників нижчої ланки до таких перемовин часто не допускають.
“На запитання про те, чому документи не можна підписати дистанційно (шляхом обміну листами), як це практикує, наприклад, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, посадовець відповів, що такий формат є “крайнім варіантом”, а особистий підпис голови АМКУ є обов’язковою вимогою процедури. Як доказ необхідності поїздки за кордон Кириленко надав до суду відповідне доручення щодо представлення інтересів України”, — кажуть у ВАКС.
Там додали, що прокурор заперечував, бо надані стороною захисту документи не містили інформації, про те, що лише очільник Антимонопольного комітету може представляти Україну на цій конференції. Зрештою суд відмовив Кириленку у задоволенні клопотання.
Також у Вищому антикорупційному суді нагадали, що раніше Павло Кириленко вже звертався з аналогічним клопотанням про виїзд за кордон — тоді він також отримав відмову. Керівника заміняв інший посадовець АМКУ.
НАБУ та САП завершили досудове розслідування щодо колишнього голови Донецької ОВА Павла Кириленка. Згодом, на прохання його захисту, запобіжний захід пом’якшили, щоб він міг виконувати свої службові обов’язки.
Спершу Павла Кириленка звинувачували у незаконному збагаченні та порушенні правил декларування майна. За версією слідства, він реєстрував нерухомість та елітний транспорт на рідних своєї дружини, щоб приховати незаконно отримані активи.
Офіційне розслідування проти посадовця почали після матеріалу проєкту “Схеми” від “Радіо Свобода”, який вийшов у березні 2024-го.
На засіданні 15 серпня 2024-го прокурори просили суд відправити Кириленка під варту з можливістю застави у 120 мільйонів гривень. За словами представниці САП, позиція сторони звинувачення не змінилися.
Згодом Вищий антикорупційний суд не задовольнив апеляцію прокурорки, яка просила тримання під вартою для ексочільника Донецької ОВА та чинного голови АМКУ Павла Кириленка. Раніше за нього внесли 30 мільйонів гривень застави.
У червнівні 2025-го Павло Кириленко отримав другу підозру, тепер — за незаконне збагачення. Підозру отримала і його дружина Алла — за пособництво у незаконному збагаченні.
Вже у липні того ж року ВАКС у 37 разів зменшив розмір застави для дружини ексочільника ДонОВА.
Згодом НАБУ завершило розслідування у вже другій справі щодо чинного голови Антимонопольного комітету України та ексголови Донецької ОДА Павла Кириленка. Слідчі стверджували, що посадовець не задекларував 20 об’єктів нерухомості, а також автомобіль.
У серпні 2025 року ВАКС відмовив прокурору у задоволенні клопотання та не усунув Кириленка від виконання посадових обов’язків.