Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Страховик, заступник краматорського мера, переселенець. Це факти з біографії начальника Новодонецької ВА Юлія Люльки. Вільне Радіо зібрало досьє на посадовця та розповідає, що відомо про його роботу, родину, статки.
Для підготовки цього досьє наші журналісти проаналізували відкриті дані (реєстри власності, декларації, сторінки у соцмережах, публікації у медіа тощо) та поспілкувались з Юрієм Люлькою. Якщо ви вважаєте, що в матеріалі бракує інформації, якою ви готові поділитися із Вільним Радіо, напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook.Цей матеріал створений для рубрики “Досьє” на Вільному Радіо. Ми поступово публікуємо біографії посадовців та інших людей, які працюють для Донеччини та отримують зарплати з бюджетів різних рівнів (наприклад, очільники адміністрацій, судді, прокурори, народні депутати).
Юрій Анатолійович Люлька народився 8 травня 1972 року у Донецьку. Школу закінчив зі срібною медаллю. Має три вищі освіти:
Досвід роботи:
Був керівником первинної районної організації Партії регіонів № 95 “Регіональна”.
Після переїзду у 2014 році до Краматорська Люлька очолив релоковане горлівське центральне міське відділення Фонду соцстрахування, після його реорганізації став заступником міського голови Краматорська Андрія Панкова (2017-2020).
З 2020 року — заступник голови Краматорської райдержадміністрації.
У квітні 2023 року його призначили начальником Новодонецької селищної ВА.
Нагороджений почесним нагрудним знаком “За сприяння війську” від Головнокомандувача Збройних Сил України та відзнакою Президента України “За оборону України”.
У місцевому самоврядуванні Юрій Люлька працював ще в Донецьку. Згодом, коли після виїзду з дому оселився у Краматорську і став заступником мера Андрія Панкова. У 2019 році розповідав про потреби переселенців на новому місці. Зокрема, найголовнішою проблемою називав відсутність житла:
“Я сам переселенець, мій син вчиться в школі тут. У кожній школі з дітьми переселенців працюють психологи. У закладів охорони здоров’я міста – велике навантаження. Краматорськ посідає перше місце в області за використанням коштів на охорону здоров’я. Місто за своїми бюджетними можливостями не спроможне забезпечити переселенців житлом. Для цього потрібна державна програма, а її немає або вона не працює”, — говорив у 2019 році.
В інтерв’ю Вільному Радіо Юрій Люлька згадує рідний Донецьк і розповідає, що під час роботи у Краматорську хотів залучити донецький досвід.
“За ці неповних три роки нам командою мера вдалося зробити, на мій погляд, багато позитивного для міста. Місто в порівнянні з тим, що я його побачив у 2014 році, у 2020 дуже змінилося на краще. Але саме довоєнний Донецьк, як на мене, він і був для мене зразком.
Тому що пік розвитку – це 2012-13 роки, це єврочемпіонат, до якого ми готувалися. Ми пишалися своїм містом, ми пишалися тим, що це місто українське, майоріли українські прапори на “Донбас-Арені”, скрізь по місту, гімн України лунав. Це все було, це все ми пам’ятаємо. Я сумую саме за тим містом Донецьк. І щось від цього було щире бажання привнести до Краматорська”, — розповідає Юрій Люлька.
Якщо вам є що розповісти (зокрема, й про посадовців, чиїх досьє поки немає на нашому сайті) — зверніться до команди Вільного Радіо у Telegram, Instagram чи Facebook. Можливо, саме ваша думка зробить досьє об’єктивнішим та допоможе нам у роботі над текстами.У текстах для рубрики “Досьє” ми беремо до уваги оцінку роботи очільників громад від місцевих жителів та від самих посадовців. Наша мета — зібрати різносторонні думки, якщо такі є.
Новодонецька військова адміністрація навесні 2026 року працює на місці, в Донецькій області. Втім, деяке майно евакуювали.
“Все, що має вартість і все, що не використовується в поточній діяльності, все евакуювали. Майно освітнє, виконкому, старостатів, це все евакуювано влітку”, — розповідав Юрій Люлька Вільному Радіо.
В громаді працюють крамниці, банк, пошта, адміністрація.
“Нам вдалося вирішити питання збереження роботи Укрпошти. У нас з перебоями взимку, але працювало і працює відділення Ощадбанку. Ми на зв’язку з обласним керівництвом цього банку, я вдячний за те, що взимку під час великих морозів вони працювали двічі на тиждень. Зараз ми виходимо на повноцінний графік роботи, працює банкомат і банк”, — уточнює посадовець.
Попри те, що місцеві виїжджають з безпечніші регіони, до Новодонецького приїжджали жителі з Покровської, Мирноградської, Добропільської громад.
“Евакуювалася велика кількість населення місцевого, але на їхнє місце заїхали переселенці. Деякі заїхали ще з 2014 року, це зрозуміло, але є з 2022, і найбільше людей саме з 2024 року. Це пов’язано з ситуаціями Покровська, Мирнограда, Добропілля, Білозерського. Точну кількість людей ми не афішуємо в міркувань безпеки. До того ж не усі переселенці реєструються, бо не всім зараз виплачується адресна допомога”, — каже начальник ВА.
Новодонецьку адміністрацію Люлька очолив під час повномасштабного вторгнення, коли там створили військову адміністрацію. На питання про особливості роботи в таких умовах посадовець зазначив, що під час воєнного стану це ефективно для оперативного прийняття рішень, втім не завжди є можливість враховувати усі потреби жителів:
“Якщо зважати на оперативність прийняття рішень, то саме у форматі військової адміністрації це проходить швидше, тому що нема
часу на деякі процедури саме у період воєнного стану, але, на мій погляд ця ситуація не повинна лишатися такою, тому що безумовно саме участь громадянського суспільства і саме участь депутатів призводить до того, що рішення відпрацьовуються більш зважені.
Як приклад Люлька наводить ситуацію, коли в громаді облаштовували локації, де роздають питну воду та гуманітарну допомогу. Але спроектувати їх доступними без залучення людей з інвалідністю не могли.
“Ми не можемо побачити все очима іншої людини. Тому, коли стало питання безбар’єрності, а у нас є вже розроблені маршрути безбар’єрності, ми планували на мирне майбутнє.
Ми перші кроки почали з того, що ми запросили до себе місцевого мешканця, що пересувається саме на колісному кріслі. Ми роздаємо безоплатно питну воду. Є у нас установка. І цей майданчик ми заасфальтували, ніхто не подбав про бордюрний камінь. Цей чоловік сказав, що не може туди заїхати, тепер ми робимо пониження цього бордюрного каменю, а спочатку цього не врахували.
Проєктуємо і повноцінний пандус у місці, де роздаємо гуманітарку, хоча й робити цього зараз на жаль не будемо, оскільки лінія зіткнення до нас наблизилась”, — розповідає начальник ВА.
Посадовець наголошує, що найголовнішими проблемами громади, крім руху фронту, є комунальні. Зокрема, водопостачання. У 2021 році громада залишилася без води, через пошкоджений за часів АТО водогін.
“Вода надавалася в громаду водогоном, який був знищений ще в період АТО. Тому було підключення з Карлівського водосховища через Покровськ та Добропілля. Тобто Новодонецьке й Олександрівка були на самому краю. Цієї води не вистачало. Потім взагалі перестало вистачати цього Карлівського водосховища. І ще у 2021 році я, як заступник начальника районної адміністрації, з “Водою Донбасу” проводили спільну нараду, дійшли висновку, що у нас немає іншого виходу, крім свердловин”, — розповідає Люлька.
Після облаштування свердловин додатково відновили одну гілку цього водогону для того, щоб повноцінно постачати селище водою, втім води все одно вистачає не на цілодобову, а на дворазову подачу.
“Ми подаємо воду вранці та ввечері. Ця вода є технічною, тому питну воду ми роздаємо. Наразі у нас в планах додаткові свердловини з прокладенням додаткового водогону, для того, щоб розвантажити ці свердловини, що працюють, бо вони вже на межі.
У нас взимку споживання води в цьому році було на рівні або навіть вище, ніж влітку. Тому ми чекаємо цього сезону з побоюванням, що нам не вистачить води. За технологічними вимогами є побоювання, що ми навіть зі скороченням графіку питання можемо не вирішити”, — розповідає Юрій Люлька.
Він додає, що в громаді планували заміну котлів опалення, втім зробити це теж завадив рух фронту.
“Позаминулого року завдяки обласній адміністрації вивезли з Селидового сучасні котли і планували ще на минулий опалювальний сезон їх монтувати, для того, щоб у нас була економія по вугіллю, економія по електроенергії, завдяки чому ми змогли б фінансувати наш опалювальний сезон. Але військова ситуація нам не дозволила. Ми вже намагалися це робити, але прийшлося нам ці котли вивезти в евакуацію. Стосовно опалення, я вважаю, що економія могла б сягнути 25%.
Тут котли 1957-59 років з дуже низьким ККД. У нас приватного сектору менше, ніж багатоповерхівок від 2 до 5 поверхів. Наприклад, Олександрівська громада вдвічі більше населених пунктів, ніж у нас, але багатоповерхівок з центральним опаленням втричі менше, ніж у Новодонецькому”, — розповідає Люлька.
Серед здобутків посадовець називає ремонт каналізаційного колектору та насосної станції, ремонт найпростіших укриттів та встановлення модульних у людних місцях:
“Відремонтували найпростіші укриття. Крім того, на жаль, у нас мало об’єктів, де найпростіше укриття можна облаштувати, тому ми поставили по старостинських округах і по всьому селищу модульне укриття. І на ринку, і біля пошти, і біля банку”.
Окремим напрямком став і ремонт місцевих доріг.
“Ще з 2023 року відремонтували всі дороги у селищі і частково в старостинських округах. Але ну от ви ж бачите, що зробила зима з дорогами наразі. І у нас з дорогами навесні навіть ситуація непогана, хочу вам сказати. Деякі місця потребують не так ремонту, як коригування. Тому що десь “за часів кріпацтва” хтось асфальт робив з бітуму. Коли влітку спека, він пливе. Але ям немає — не чіпаємо, по кочкам стрибаємо, але поки не чіпаємо”, — розповідає посадовець.
Новодонецька СВА уклала меморандуми про співпрацю з Покровською, Добропільською, Селидівською ВА. В хабах для переселенців від цих громад можуть отримати послуги й жителі Новодонецької.
“У Шептицькому є невеличка діаспора наших мешканців, тому що це вугільний регіон, і наші шахтарі з родинами поїхали туди.
Є невеличка діаспора, вони звернулися до нас. Там є хаби і Покровська, і Добропілля. Ми з ними уклали меморандум про співпрацю. І вже з деякою затримкою, але надіслали гуманітарну допомогу. І всі послуги, що там є, юридичні, психологічні, так і інші, вони мають отримати. Крім того, під егідою Краматорської райдержадміністрації, допомогу можна отримати у Дніпрі та Полтаві.
Всіх одиноких маломобільних людей ми евакуювали. До речі, і завдяки, в тому числі проєкту “Державному пліч-о-пліч”, наших маломобільних
допомогли розмістити наші партнери з Закарпатської області. Далі ми відстежуємо через базу соціального захисту наших ВПО в інших регіонах України. Ситуація склалася таким чином, що наші мешканці є всюди, і всюди невеличка кількість”, — каже посадовець.
Юрій Люлька проводить особисті прийоми в центрі підтримки переселенців з Новодонецької громади.
“Ми відкрили центр соціальної підтримки в Кропивницькому, він вже працює. І саме там я вже проводив особистий прийом. На зустріч прийшло десь біля 15-20 людей. Були негативні коментарі в Фейсбуці, що він поїхав з громади, коли йде війна. Але я був там у суботу, у нас немає вихідних, але офіційно це власний вихідний день. В робочий час я на робочому місці”, — каже Люлька.
Юрій Люлька одружений з Іриною Черняковою. Вона працює заступницею начальника відділу з питань ветеранської політики Краматорської РДА.
У подружжя є два сини.
“Старший син працює, молодший навчається в магістратурі”, — розповів посадовець.
Згідно з декларації за 2025 рік, Юрій Люлька має квартиру в окупованому Донецьку площею 66,4 м2, придбану у 2003 році. З 2024 року разом з дружиною орендує будинок у Новодонецькому.
Також посадовець декларує автівку Рено Меган 2002 року випуску.
Протягом 2025 року посадовець у середньому отримував 89 992 грн на місяць. Також декларує 2222 грн доходу від відчудження рухомого майна, 1382 грн кешбеку та доходи дружини: 466 825 грн зарплати, 9124 грн недоотриманої пенсії близької людини, 373 грн кешбеку. Також подружжя отримало по тисячі гривень зимової підтримки.