Експонати історичного музею у Святогірську змогли пережити обстріли та окупацію, та будівлі старовинної Святогірської Лаври постраждали. Від російських снарядів їх не врятувало навіть те, що Лавра підпорядковується Московському патріархату. 28 травня, у Всеукраїнський день краєзнавства, розповідаємо, які пам’ятки культурної спадщини Святогірської громади понівечені, а що росіяни знищили назавжди.
Музейний фонд Святогірського історико-архітектурного заповідника налічує тисячі експонатів. Під час боїв за місто їм вдалося вціліти, розповідає Вільному радіо в.о. директорки заповідника Ярослава Дєдова. За два місяці до окупації Святогірської громади з історичного музею вивезли найцінніші експонати. Продовжили їхню евакуацію вже після звільнення.
“Нам все вдалося зберегти, нічого [з експонатів] не втрачено”, — розповідає Ярослава Дєдова.
Задля безпеки краєзнавиця не перераховує, що саме з колекції заповідника зберегли.
А от архітектурі Святогірської Лаври пощастило значно менше: її будівлі потерпали як від осколків снарядів, так і від прямих влучань.
До складу Святогірського історико-архітектурного заповідника входить 29 пам’яток історії та культури, архітектури та монументального мистецтва. 21 з них зазнала пошкоджень у перший рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Одних із найбільших руйнувань від російських обстрілів у 2022 році зазнав готельний корпус №14 на території Святогірської Лаври. У нього росіяни поцілили артилерією.
“Пів будівлі зруйновано, було пряме попадання. Там дах пробитий і перекриття між поверхами”, — зазначає Ярослава Дєдова.
За даними, які наводять на сайті Святогірської Лаври, під час обстрілу тут перебували троє робітників. Вони загинули під завалами будівлі.
Готельні корпуси №14 та №9 вже не вперше нівечить війна. У роки Другої світової вони зазнавали ще більших руйнувань.
“[Ці будівлі] майже повністю були зруйновані, там тільки стіни залишалися, без перекриттів. Але під час цієї війни вони все ж не так сильно постраждали”, — уточнює краєзнавиця.
Постраждала від двох воєн — Другої світової та сучасної — також Покровська церква з дзвіницею.
Та попри серйозні руйнування в часи Другої світової, Святогірську, тодішньому Банному, вдалося відновитися після війни та почати розвиватися як курорт.
Російські обстріли пошкодили також пам’ятку архітектури національного значення на території Лаври — келії. Зокрема, будинок келій, який належить до пам’яток місцевого значення. Внаслідок цих атак загинули декілька ченців.
Незначних руйнувань обстріли під час повномасштабної війни завдали й Успенському собору.
Не оминула ця доля й будинку настоятеля, що розташований неподалік від Покровської церкви. Ця будівля — пам’ятка архітектури національного значення.
Та не всі релігійні споруди Святогірської громади вдасться відновити. Храм Всіхсвятського скиту в Тетянівці біля Святогірська згорів повністю від російських обстрілів на початку червня 2022 року.
Всіхсвятський скит — це один із комплексів Святогірської Лаври, усі споруди якого побудовані з масивних соснових стовбурів. А головний храм скиту — Всіх святих — був найбільшим дерев’яним храмом України.
Будували Всіхсвятський скит з 2000 по 2009 роки. Втім, перший храм на честь Всіх Святих був освячений тут ще в 1912-му.
Ще одна релігійна споруда, яку майже втратила Святогірська громада, — Свято-Георгіївський скит у селі Долина. Його збудували на початку 2000-х на місці церкви, зведеної у 1862 році та зруйнованої в 1943-му.
На думку активістів проєкту “Храми під вогнем”, скит, будівництво якого фінансував експрезидент-втікач Віктор Янукович, мав доволі неоднозначну репутацію.
“По-перше, він був збудований в російській архітектурній манері, непритаманній церквам української Слобожанщини. По-друге, у 2014 році тут облаштували опорний пункт терористи Гіркіна та місцеві сепаратисти”, — зауважили на сайті проєкту.
На початку травня 2022-го росіяни скинули на Свято-Георгіївський скит авіабомбу, чим майже вщент його зруйнували.
Значних руйнувань зазнав і скит у селі Богородичному на честь ікони Божої Матері “Всіх скорботних Радість”.
За даними Українського інституту, кам’яна церква вперше була збудована тут у 1847 році. У радянський період її закрили та перетворили на зерносховище, а згодом розібрали. Під час Другої світової обстріли та бомбардування знищили залишки церкви та старий цвинтар, що розташований поруч.
У 2002 році на цій території постав жіночий скит Святогірської Лаври, збудований коштом благодійників, вірян і місцевих жителів.
Та в перший рік повномасштабної війни окупаційні війська зруйнували Благовіщенський храм цього скиту. Малий храм на честь ікони “Всіх скорботних Радість” зберігся, але двері та вікна вибило вибуховою хвилею.
В умовах відкритої війни масштабно реконструювати будівлі Святогірської Лаври неможливо. Але всі пошкодження намагаються фіксувати, а дані передають до Міністерства культури та інформаційної політики України. Надалі це знадобиться для проєкту з відбудови пам’яток культури.
“Подали дані про стан всіх пошкоджених пам’яток: їхню коротку історію, як використовувалися, на скільки відсотків вони пошкоджені”, — зауважує в.о. директорки Святогірського історико-архітектурного заповідника Ярослава Дєдова.
Втім невідкладні протиаварійні та консерваційні роботи, аби зберегти культурну спадщину Святогір’я, за можливості виконують.
“Аби будівля не завалилася, проводять роботи. І щоб не потрапили дощ і сніг, покривають плівкою”, — додає краєзнавиця.
Російські загарбники понівечили й будинки місцевих жителів Святогірської громади. Приблизно півтори тисячі людей залишилися без домівок через бої й окупацію у перший рік відкритої війни.
Відновити постачання газу та води у громаді поки не вдалося. Значна частина території все ще замінована. Та попри це, у громаді продовжують жити люди. Ми дізналися, як місцева влада та благодійники допомагають місцевим пережити війну.