У постійному потоці інформації іноді важко відрізнити брехню чи маніпуляцію від правди. “Ракети” дезінформації в медіаполе України також запускає й російська пропаганда. На “гачок” фейків доволі часто потрапляють люди старшого віку. Що пояснити батькам чи іншим рідним, які вірять сумнівним новинами, у чому варто їх переконати та як не зіпсувати при цьому стосунки — розповідаємо далі.
Порадами з медіаграмотності з Вільним радіо поділилася старша аналітикиня проєкту VoxCheck Мирослава Маркова.
Фейкова чи маніпулятивна інформація у мережі може ввести вас чи ваших рідних в оману. Але це взагалі не свідчить про рівень освіченості та може трапитися з кожним, наголошує аналітикиня.
“Я раджу будувати розмову з рідними з тим меседжем, що люди ведуться на фейки та маніпуляції. Так працює наш мозок: він природньо схильний до того, що ми називаємо логічними хибами. Пропаганда та дезінформація дуже добре ці хиби знає, тому працює на них і маніпулює. Скажіть рідним: “Якщо ви повірили якимсь неякісним джерелам, повелись на якісь фейки — це не робить вас нерозумним чи менш досвідченими”, — каже Мирослава Маркова.
Потрапити “на гачок” дезінформації ми здатні й через її перенасиченість. Це теж варто пояснити рідним.
“Інформаційне середовище ще ніколи не було таким, як сьогодні. Ще ніколи на нас не лився такий потік інформації. Раніше у нас не було стільки каналів виходу в мережу через різноманітні платформи, не було такої кількості онлайн-медіа. Колись пропаганда полягала в тому, що держава обмежувала доступ до інформації і щось приховувала. Тепер величезні гравці на інформаційному полі, та ж Росія, діють навпаки: закидують величезну кількістю інформації, версій подій, щоб сплутати людей”, — пояснює співрозмовниця.
Мирослава Маркова радить пояснити близьким небезпеку телеграм-каналів. Зокрема, йдеться про ті, які можуть “маскуватися” під український новинний ресурс:
“Телеграм-канали — це надзвичайно зручний інструмент для маніпуляцій і поширення дезінформації. Тому що ми знаємо, що авторам, які стоять за конкретними каналами, політика телеграму дозволяє лишатися анонімними. Ми не можемо перевірити хто це”.
Важливо звернути увагу рідних й на те, що їхні стрічки у соціальних мережах не завжди показують об’єктивну картину дійсності. Фахівчиня наводить такий приклад:
“Якщо людина системно лайкала кілька разів дописи про, не знаю, шкоду вакцин чи якісь інші конспірологічні теорії, про їхню дію, то алгоритми цієї платформи підкидатимуть більше такого контенту. В якийсь момент вам здаватиметься, що будь-яка інформація, яку ви бачите, це тільки постійно про шкоду вакцин і це створюватиме таке викривлене уявлення про ситуацію”.
Також не завадить навести батькам чи іншим рідним наочний приклад:
“Наприклад, якщо ви знаєте, що ваші рідні підписані на YouTube-канал, який системно поширює якісь такі проросійські меседжі, але вони працюють в такій розмитій реальності. Поясніть, що ось тут поширювали дезінформацію, чи чого це точно неправда, чи поясність, як ви зрозуміли, що цей канал упереджений. Найкраще, що можна зробити для своїх рідних, — допомогти їм сформувати конкретний перелік якісних ресурсів у фейсбуці чи інстаграмі або у тому ж телеграмі. Бо всі ми читаємо новини із соцмереж, всі вже до цього звикли”, — зазначає старша аналітикиня проєкту VoxCheck Мирослава Маркова.
Підібрати для рідних можна й ЗМІ з “білого списку” від Інституту масової інформації (ті, які дотримуються журналістських стандартів). Туди ж додати якісні місцеві ЗМІ вашого регіону, які читаєте ви.
А для пошуку спростувань є канали українських фактчекерських організацій:
До розмов із рідними аналітикиня радить відноситися з розумінням. Якщо не виходить щось пояснити з першої спроби, повторіть її.
“Ми всі не любимо визнавати, що помилюємось. Це нормально, але, на жаль, це часто необхідно заради розвитку, якогось усвідомлення. Мені здається, категорично не хочуть слухати найчастіше тоді, якщо ми досить агресивно намагаємося донести щось. Головне — бути терплячими, апелювати більше до спокійного нейтрального тону”, — говорить Мирослава Маркова.
Фахівчиня закликає також оминати манеру “я вас навчу”.
“У спілкуванні з рідними старшого віку ми часто натикаємось на такий бар’єр: “Чому ви, молодше віком, повчаєте мене”. Це сприймається ніби як зазіхання на досвід, знання, розуміння. Тут дуже важливо говорити про те, що ви не повчаєте, а просто ділитеся досвідом”, — зазначає Мирослава Маркова.
Якщо ж йдеться про рідних, які тривалий час живуть у російській окупації, аналітикиня радить не обривати спілкування.
“Варто розуміти, що Росія на окупованих територіях створює повністю інформаційну ізоляцію. Найчастіше в окупації люди позбавлені будь-яких альтернативних джерел інформації. Якщо вам психологічно складно спілкуватись, то зрозуміло, краще подбати про свій стан. Але якщо для вас це можливо, то я намагалася б все ж спілкуватися. І не те, щоб якось саме цілеспрямовано намагатися переконати, а лишатися цим місточком з реальністю та підкидати рідним деяку альтернативну інформацію”, — ділиться співрозмовниця.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як виявити діпфейки — підроблені відео.
Також у рамках проєкту “Вірю/Не вірю” ми пояснювали на прикладах, як розпізнавати брехливі чи маніпулятивні новини.