Саунд-артист Назарій Заноз впродовж тижневої арт-резиденції ІЗОЛЯЦІЇ дослухався до звуків Соледара, пов’язаних із солепромислом. Окремі природні та індустріальні звуки він поєднує у 10-хвилинну аудіоподорож містом. Йому не потрібна картинка, і звук для нього не просто тло. Як митець пізнає простір через звук, — про це та інше в матеріалі.
Саунд-артист Назарій Заноз приїхав у Соледар з Тернопільщини. І майже тиждень збирає звуки Соледару та створює 10-хвилинну аудіопрогулянку “Розсольні степи”. Її він презентує в офісі ІЗОЛЯЦІЇ 20 лютого.
“Мета моєї резиденції — створити “аудіопрогулянку” (“саундвок”) Соледаром та містами, причетними до солевидобутку. Щоб показати не лише індустріальний теперішній ландшафт, де відбувається техногенний вплив, а й наслідки, як це все виглядає постфактум”, — розповідає Назарій.
Для цього він записав звуки на околицях Соледара та у Лисичанську на території колишнього заводу “Донсода”, куди заходив розсолопровід з Нового Карфагену. Зокрема, він зібрав багато природних звуків, які він міксуватиме зі штучними.
“Це буде багато природних звуків, які будуть накладатись на звуки індустріальні: звуки від шахт, які виходять назовні (та які ми можемо чути, перебуваючи в Соледарі), потягів, тощо. Тому що цей ландшафт є завше постіндустріальним, більше ніж індустріальним. Іноді це звуки тиші, тому що в якихось цистернах нічого окрім відлуння немає”, — каже саунд-артист.
Презентуватиме готовий саунд-арт митець у чистому вигляді — без будь-якого відеоряду.
“Це буде у форматі “люди просто сидять і слухають”. Можна по-різному це подавати, але я не хочу відвертати увагу власне від самих звуків. Ми й так маємо до біса відеорядів. Людям весь час намагаються нав’язати ці додаткові супроводи, якісь “танці з бубном”, — пояснює важливість концентрації саме на звуках Назарій.
Він зазначає: для більшості людей звук залишається просто тлом.
“Але це такий самий спосіб осмислення простору, це так само цікаво! І коли акцентуватися на звуках, ми починаємо сприймати місто по-іншому та по-іншому його розуміємо. Тобто місто можна не тільки бачити, але й чути. Мені подобається, що це як додаткова опція для мене: орієнтуватися, розуміти місто. Тому саундскейп — це для мене спроба осмислення простору, інша можливість подивитися на місця, міста”, — пояснює концепцію саундскейпів Назарій.
Для довідки:4 лютого в Соледарі стартувала арт-резиденція “Заземлення” платформи культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ. Ідея полягає в тому, що люди мистецтва кидають на тиждень своє звичне середовище, поринають в геть інше, пізнають його та видають якийсь твір. Такі резиденції триватимуть до серпня.
Саунд-артист нині вважає звук недооціненим через засилля картинки.
“Стала дуже доступною фотографія — всі фотографують, і це теж спосіб осмислення простору та себе в ньому. А от аудіальний канал… — не було поширено записувати звук”, — каже він.
Але сподівається, що це зміниться вже у найближчому майбутньому.
“Тільки зараз з’явилась мережа “Clubhouse”, на неї зараз дуже сильний тренд. Наразі вона доступна тільки для iPhone. В ній люди спілкуються лише за допомогою голосу. До того ми мали лише текстові та візуальні соцмережі (тобто фотографія та відео). А аудіо залишалося трохи збоку цього (при тому що всі ми маємо диктофони у смартфонах)”, — розповідає чоловік.
Цікавих чи нецікавих звуків, на його думку, не буває.
“Будь-яке середовище диспонує цікавими звуками. Звук, який видається нецікавим, можна розташувати у відповідному місці та зробити його цікавим. Думаю, тут дуже багато цікавих звуків, несподіваних, які ти не очікуєш почути”, — розповідає резидент.
І для нього це радість — відкривати для себе звуки в нових місцевостях, аби потім передати їх місцевим мешканцям.
“Можна дуже приблизно собі щось уявляти, але коли приїздиш, все дещо по-іншому. І в тому вся радість такої можливості вибратись кудись за межі свого ареалу. Це, видається мені, і є сенсом таких подорожей. Ти будеш до чогось неготовим, і це класно: ти можеш отримати з цього щось нове та передати нове теж — людям, котрі живуть в цій місцевості, які можуть не чути. Або навпаки: те, що здається для тебе дуже цікавим, може видатись дуже банальним місцевим людям. Це “зміна фокусу”, — пояснює аудіомитець.
Для записування звуків Назарій користується мінімальним набором інструментів: мікрофон, диктофон та навушники.
“Можна послуговуватись якимись додатковими речами, які будуть видобувати звук. Аби, наприклад, вдарити в цистерну і почути зовсім інший звук, ніж просто притулитися до неї. Можна вдарити якоюсь гілкою або каменем, але палички просто зручні для удару, це інструмент для видобування звуку”, — каже чоловік.
Потім він “сортує” (прослуховує) всі записані звуки та за допомогою комп’ютерних програм їх обробляє і компонує.
“Тоді вирішуєш як ти їх власне компонуватимеш: намагатимешся зробити якісь плавні переходи, щоб вони створили якусь історію, чи вибудовувати якусь ритмічну композицію”, — каже Назарій.
Для обробки звукових файлів він здебільшого використовує програми GoldWave Editor та Fruity Loops.
Назарію Занозу 33 роки, він мешканець міста Теребовля Тернопільської області. Професійний політолог та журналіст, закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Український Католицький Університет. Автор політичних колонок та есеїв. Вважає, аби працювати зі звуком для саунд-арту, музичної освіти не потрібно. Хоча має за плечима декілька класів музичної школи.
До резиденції ІЗОЛЯЦІЇ був на Донбасі лише раз: проїздом у Донецьку у 2012-му. На аматорському рівні цікавиться краєзнавством.
Назарій раніше записував саундскейпи заводу “Промприлад” в Івано-Франківську та заводу електровимірювачів у Житомирі. У 2020 році отримав стипендію від фонду «MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді» на створення саундскейпів німецького міста Ратцебурґ та рідної Теребовлі. Їх можна послухати тут. У 2014-2016 роках музика Заноза супроводжувала читання подій «Література формату Twitter» на київському Книжковому арсеналі та львівському Форумі видавців.
Чоловік каже, подався на цю резиденцію, тому що це є можливість продовжити роботу за своєю темою: створення аудіоландшафтів (саундскейпів) в індустріальних просторах.
“Також цікавить тема закинутих просторів та тема антропоцену (впливу людини на навколишнє середовище, — ред.) Відбувається те, що “природа повертає собі старе” (“nature takes over”). Це дозволяє краще розуміти й малі міста та розширювати погляд на цю країну загалом”, — каже Назарій.
З місцевими мешканцями поспілкуватися майже не мав нагоди, оскільки зосереджено збирав звуки для свого саунд-арту.
Нагадаємо, першими резиденткам платформи культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ у 2021-му стали київські мисткині Тетяна Павлюк та Ірена Тищенко. Вони зняли відеоарт в степу неподалік Соледару з відрізом червоної тканини та створили інсталяцію з кристалів солі, води та штучної крові.
Читайте також: