Необхідну постанову вже ухвалили, й зараз лікарі-трансфузіологи по всій країні чекають на спрощення своєї роботи. Що змінить нова система обліку, як він виглядає зараз та чи можуть здавати кров люди, які перехворіли на COVID-19 або вакцинувалися — пояснюємо в матеріалі.
Наразі в Україні є система донорства, але єдиного реєстру з інформацією про донорів з усієї країни немає. Тому досі кожен пункт працює у відриві від інших. Тож це взялися виправляти урядовці. Відповідну постанову затвердили у Кабміні 24 листопада. Впровадити її обіцяють протягом року.
На нововведення з нетерпінням чекають у трансфузіологічних відділеннях.
“Алілуя, невже це сталося, невже ми зробимо, що буде єдина електронна база донорів і відводів, як вони приходять. Це 10 років тому була потреба ще, а на теперішній час це дуже важливо” — радіє новині завідувач трансфузіологічного відділення в Бахмуті Андрій Корсун.
Його надії поділяє й завідувачка відділу комплектування донорських кадрів у Краматорську Ольга Христова. За її словами, на такий реєстр чекають ще з 1995 року.
“Ще тоді нам його обіцяли, коли був старий наказ про донорство. Але так ми його й не дочекалися. З новим законом про безпеку та якість донорської крові та компонентів теж стояло це питання щодо загального національного реєстру донорів. Обіцяють нам це, ми дуже хочемо його побачити й нарешті працювати”, — говорить Ольга Христова.
Реєстр має налагодити автоматичний обмін даними про те, що людина нещодавно здавала кров. Це важливо, бо чоловіки можуть здавати кров не більше 5 разів на рік, а жінки — не більше 4 разів на рік. Адже для відновлення повного складу крові потрібні мінімум 2-3 місяці.
“Ми маємо тільки ті бази донорства, які прийшли до нас, тобто Бахмутський район, місто Бахмут — і все. З якогось іншого регіону ми не знаємо, чи дійсно людина здавала кров, які були в неї відведення, яка була кров — гарна чи погана тощо”, — каже завідувач трансфузіологічного відділення в Бахмуті Андрій Корсун.
Донорів з інших регіонів наразі перевіряють у телефонному режимі: дзвонять у пункт міста, звідки приїхала людина, й дізнаються її дані. Із запровадженням нової системи цього робити не доведеться.
“Ми досліджуємо цю кров у будь-якому випадку. Але одна справа, коли вже знаєш, що він може бути донором і в нього немає жодних протипоказань. А інша справа, коли ми беремо кров навмання, обстежуємо, а потім у нас виходить якась вада. Сьогодні ще не звертають увагу на прописку. Тобто, ми можемо записати місце проживання донора за його словами, хоча прописка може бути одна, а справжнє проживання — інше”, — пояснює складнощі роботи з донорами Ольга Христова.
Отже, єдиний реєстр зменшить “паперові” навантаження на лікарів та зайві дослідження, адже кожна система для забору крові теж коштує грошей. До того ж самим донорам виплачують компенсації, а якщо лікарі не зможуть використати кров, ці кошти будуть витрачені дарма.
“Державна реєстрова служба дасть можливість зекономити гроші, в першу чергу. Друге — це контроль якості крові. І третє — це більш комфортні умови для донора. Ми не будемо ганяти його (дай мені цей папірець, цей папірець). Всі дані будуть в електронному вигляді”, — запевняє Андрій Корсун.
Серед постійних донорів, які чекають на запровадження нової системи, — головний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Бахмутського ДСНС Станіслав Балдін. Кров він здає вже 5 років. Уперше це відбулося за необхідністю.
“Треба було допомогти сестрі. Перед пологами їй знадобилася кров. В той момент я зрозумів, що здача крові — один з головних аспектів у житті людини”, — згадує Станіслав Балдін.
По роботі чоловік часто буває на пожежах та інших надзвичайних ситуаціях. Каже: і сам бачив чимало тих, хто потребує донорської крові. До того ж біля лінії розмежування потреби особливі.
“Кров йде на допомогу як військовим, так і цивільним мешканцям даної території. І бувають такі випадки, коли кров потрібна негайно, а в банку її немає”, — каже Станіслав.
Усі донори діляться однаковою кількістю крові. Здають по 450 мл на зберігання і ще 20 мл — на аналізи. Це норма усіх країн світу, визначений об’єм крові, який можна безпечно взяти у людини.
Стати донором можуть не всі — існує певний перелік протипоказань. Але щодо тих, хто нещодавно перехворів на COVID-19 або вакцинувався проти цієї хвороби, обмежень немає.
“Наскільки мені відомо, вакцинація або наявність антитіл до коронавірусу не є протипоказом для здачі крові для донорів”, — стверджує представник департаменту охорони здоров’я ДонОДА Олександр Педенко.
Нагадаємо, наші журналісти самі здавали донорську кров і підготували репортаж про те, як виглядає ця процедура “зсередини”.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
