Рівно століття тому 361 героїчний вояк Армії УНР завершив свій бойовий та земний шлях у полоні більшовиків. Ті запропонували здатися в обмін на збережене життя, але бранці на зраду поглядів не пішли.
Рівно 100 років тому, у жовтні-листопаді 1921, відбувався Листопадовий рейд, або Другий зимовий похід Армії УНР. Він завершився розстрілом 361 нескореного українського вояка у містечку Базар на Житомирщині. Серед них були п’ятеро мешканців нинішніх Донеччини та Луганщини.
Про це Вільному радіо розповідає завідувач сектору історії України XX століття Національного музею історії України Богдан Скопненко.
“Під час Другого зимового походу найтрагічніша доля очікувала на найчисельнішу та найбоєздатнішу Волинську групу. Вони вирушили в рейд 5 листопада та навіть на день чи два захопили Коростень, але звідти їх вибила Червона армія, і вони відступають. В районі села Малі Міньки на Житомирщині 17 листопада був важкий бій. Де значна частина цієї групи потрапляє в оточення 9-ї кавалерійської дивізії Григорія Котовського”, — розповідає історик.
361 полонений Армії УНР відмовився переходити на бік Червоної армії. 22 листопада 1921-го в районі містечка Базар, що нині у Житомирській області, більшовики їх розстріляли. Перших 25 старшин розстріляли пізно ввечері 21 листопада. Розстріли тривали всю ніч.
“Там їх і поховали фактично на місці. Ну як поховали, скинули в яму. Зараз там встановлений монумент, проводять офіційні заходи”, — розповідає Богдан Скопненко.
Листопадовий рейд став останньою відкритою спробою боротьби військовими силами за українську державність. Після того залишились лише окремі осередки спротиву. Юрій Тютюнник вцілів, але пізніше більшовики взяли його в полон, зняли у своєму пропагандистському фільмі, а у 1929 арештували та розстріляли.Для довідки:Розстрілом під Базаром (тоді Волинської губернії) завершився Другий зимовий похід, або Листопадовий рейд — військова операція Армії УНР проти більшовицької Росії, яка мала б допомогти підняти всенародне повстання й повалити більшовицький режим в Україні. Командував військами УНР генерал-хорунжий Юрій Тютюнник, незначну підтримку надав генеральний штаб Польщі на чолі з Юзефом Пілсудським.
Їхні імена вибиті серед інших на Меморіалі Героїв Базара. Анкети цих людей зберігаються в архіві СБУ, оприлюднив їх працівник галузевого архіву СБУ Роман Коваль.
Зазначимо, цих людей офіційно вважали злочинцями до весни 1998-го — “реабілітували” їх лише наприкінці 1990-х.
Ось імена вихідців сучасного Бахмутського району, яких розстріляли під Базаром:
Він був мешканцем села Клинового Бахмутського повіту, де народився 21 червня 1885 року в українській селянській родині. Закінчив 2 класи училища та отримав робітничу професію слюсаря. Працював на лісопильному заводі у місті Шепетівка. Не входив до жодної партії.
Реабілітований 25 березня 1998 року.
В українській армії був із 1918 року. Реабілітований 27 квітня 1998 року.
В Армії УНР служив із 1919 року. Належав до 29-го куреня 10-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Під час Другого Зимового походу був козаком 4-ї Київської дивізії.
Реабілітований 27 квітня 1998 року.
Відомо, що Захар був з єврейської міщанської родини. Закінчив єврейське училище. Працював молодшим писарем, а також на заводі. У графі партійність вказано — «петлюрівська партія».
В Армії УНР був із 1919 року. Служив у 2-й сотні 47-го куреня 6-ї Січової дивізії. Під час Другого Зимового походу був козаком 4-ї Київської дивізії.
Реабілітований 27 квітня 1998 року.
21 листопада біля меморіалу Героям Базара на Житомирщині провели мітинг-реквієм та панахиду, а також поклали квіти.
Тут зібралися члени Кабміну, нардепи, керівництво Житомирської облради та ОДА, голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, духовенство, військові та активісти. Перед присутніми виступив Національний заслужений академічний народний хор імені Г. Верьовки. Тут також освятили капличку Православної церкви України.
Зазначимо, публічно вшановувати пам’ять розстріляних під Базаром українцям вдавалося не завжди. У радянській Україні це не дозволялося. Карали ці прояви патріотизму й за нацистської окупації.
“У 1941 українці відзначали 20-ліття цієї трагедії під Базаром, там намагалися провести якісь урочистості та вшанування. Але більшість учасників арештували та розстріляли, в основному (серед розстріляних, — ред.) то були члени мельниківського крила ОУН”, — зазначає Богдан Скопненко.
Додамо, Національний музей історії України готує виставковий проєкт до століття Другого зимового походу та подій Української революції. Експозицію планують відкрити 6 грудня, до Дня Збройних сил України.
Читайте також: