В Україні запровадили єдині правила ідентифікації загиблих військових і цивільних
Підтримати

Зробити резюме статті: (ChatGPT)

Підтримайте Вільне Радіо

Кабінет Міністрів затвердив порядок роботи команд, які встановлюють особи загиблих. Документ визначає, як мають оглядати тіла й їхні фрагменти, проводити експертизи, відбирати зразки для ДНК-досліджень та обмінюватися інформацією. Раніше єдиного документа, який визначав би роботу таких команд, не було.

Про це повідомили в уряді.

Як тепер встановлюватимуть особи загиблих

Новий порядок розробили у Міністерстві охорони здоров’я. Він визначає спільну послідовність дій під час огляду тіл, судово-медичних досліджень та оформлення їхніх результатів.

Окремо прописали, як працювати з фрагментованими останками, досліджувати зуби й кістки та відбирати біологічні зразки для ДНК-аналізу. Документ також встановлює вимоги безпеки для фахівців, які проводять ці роботи.

Кожному тілу або окремому фрагменту останків присвоюватимуть унікальний код. Його наноситимуть на зразки, фотографії та документи, пов’язані з дослідженням. Сам код не міститиме інформації про особу загиблого.

За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, це має допомогти точніше вести облік і не втрачати дані, необхідні для ідентифікації.

Під час огляду фахівці фіксуватимуть усі ознаки, які можуть допомогти в ідентифікації: татуювання, шрами, особливості зубів, сліди операцій, одяг, документи та особисті речі. Якщо стан останків дозволятиме, також відновлюватимуть візерунки на подушечках пальців і зніматимуть відбитки.

“Так ми прибираємо зайві затримки, робимо дослідження якіснішими, а взаємодію команд злагодженішою на кожному етапі”, — зазначив прем’єр-міністр.

Хто працюватиме над ідентифікацією

У роботі з ідентифікації загиблих взаємодіятимуть:

  • бюро судово-медичної експертизи;
  • прокуратура;
  • Національна поліція та Експертна служба МВС;
  • підрозділи цивільно-військового співробітництва ЗСУ;
  • Державна служба з надзвичайних ситуацій;
  • інші уповноважені органи та установи.

Скільки грошей передбачили на експертизи

У проєкті державного бюджету на 2027 рік на судово-медичну експертизу заклали понад 600 млн грн, зазначив Корецький. Ці кошти, зокрема, планують спрямувати на обладнання для регіональних бюро судово-медичної експертизи. Зараз в Україні працює 21 така установа.

Чому виникла потреба в єдиних правилах

До ухвалення нового порядку в Україні не було окремого документа, який визначав би склад команд з ідентифікації загиблих, їхні завдання та послідовність роботи. 

У вересні прем’єр-міністр Сергій Корецький доручив протягом тижня підготувати план, який допоможе пришвидшити цей процес. Над ним працювали Міністерство охорони здоров’я, Міністерство внутрішніх справ та Міністерство оборони.

На початку жовтня на нараді в Офісі президента визнали, що процес ідентифікації відбувається повільно та недостатньо скоординовано, через що родини зниклих безвісти можуть роками чекати на ідентифікацію тіл близьких.

Тоді ж секретар РНБО Ігор Клименко запропонував створити при Раді нацбезпеки робочий орган, який координуватиме процес ідентифікації та роботу відповідальних відомств.

“Маємо бачити весь процес цілісно: де виникають затримки, яких рішень бракує і хто відповідає за їх виконання”, — пояснив він.

Також Клименко запропонував створити в регіонах окремі бюро судово-медичної експертизи, які займатимуться лише ідентифікацією військових, і залучити до цієї роботи більше фахівців. Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук повідомила, що судово-медичним експертам планують підвищити зарплати.

Нагадаємо, 22 жовтня 2026 року в Україну повернули тіла 252 загиблих. Російська сторона стверджує, що це останки полеглих українських військових.

Додати Вільне Радіо як бажане джерело в Google
Завантажити ще...