У деяких країнах, наприклад, в Афганістані, Єгипті, Венесуелі існує заборона на аборт. Яке Ваше ставлення до рішення держави обмежувати жінок у виборі?
Свого часу після війни, бажаючи підвищити народжуваність, радянський уряд заборонив аборти. І знаєте, що трапилось? Пік материнських смертей. Різко.
Дуже багато жінок, не бажаючи виношувати вагітність, зверталися до бабок, до всіляких тіток. Ті ледве не спицями… Пам'ятаєте фільм "Тихий Дон"? Там Наталі бабка робила аборт спицею в'язальною, поколола всю матку, жінка померла від кровотечі. Так от, ці випадки були дуже частими. І, здається, у 1954 році ця постанова була ліквідована, знову дозволили аборти.
Зараз те ж відбувається у західній Європі, католицькі країни не дозволяють жінкам робити аборт. Там відбуваються постійні демонстрації, аби цю заборону відмінили.
Є такий вид туризму. У Гданську, в Польщі жінки у п'ятницю сідають на корабель. Приїжджають кудись до Росії. Припустимо, до того ж Пітера, там роблять аборт, два дні його відстежують, і жінки повертаються назад.
Цинічно, звісно, так казати, але краще нехай проблема буде на виду.
До яких методів вдаються жінки, які хочуть зробити аборт неофіційно?
А цього я вже й не знаю, тому що, дякувати Богу, такого немає.
У жінок вистачає розуму все це зробити у пристойних умовах, офіційно, у відділенні, де допоможуть. Випадків неофіційних абортів я не знаю. Останнім часом просто не бачу їх. Це все було років 25-30 тому.
Як Ви ставитесь до жінок, які вирішують позбавитись від дитини?
З величезною жалістю.
Вам їх шкода, так?
Неймовірно.
Чи були у Вашій практиці такі випадки, коли жінка домовлялась про операцію, а потім на неї не приходила з якихось причин?
Так, і це дуже тішило нас.
Є така думка, що ембріон на якомусь етапі починає відчувати біль. Чи правда це?
Мені здається, так.
І останнє моє запитання, воно дуже делікатне, та все ж: як Ви ставитесь до думки, що аборт – це вбивство?
Я повністю згідна із цим твердженням. Хочу подідитися своєю думкою щодо духовної складової цієї операції. Переривається життя. І є така думка, що життя починається не тоді, коли дитина, власне, з'являється на світ, а коли відбувається зачаття цієї дитинки. І їй два, три, чотири дні.
Коли ми бачимо результат аборту, то це ніжки, ручки, голівонька – дуже-дуже важке враження складається про цю операцію.
Є ще таке повір'я. Я читала, що плід, який виходить з порожнини матки, залишає у цій матці ауру заздрощів до того, хто прийде після нього. Злості, ненависті.
Наступні вагітності протікають не дуже добре не тільки тому, що відбулося механічне пошкодження матки, а перш за все тому, що залишився важкий спогад про те, що було раніше.