“Як донатами ми підтримуємо армію ЗСУ, так донатом крові ми можемо підтримати армію поранених”, — каже маріупольчанка Тетяна Жук про важливість здавати кров. У Всесвітній день донорства ми поговорили з лікарем про те, що зараз із Бахмутським центром крові, та розпитали двох донорів з Донеччини про їхній досвід, а також переваги, можливості та натхнення, яке дає донорство крові.
З початку листопада 2022 року у Броварах, що під Києвом, в евакуації працює підрозділ Бахмутської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування.
“У Бахмуті в нас був пологовий будинок, хірургія з 60 ліжками, і ми завжди мали запаси крові. Зараз такої потреби, на жаль, немає. На сьогодні в Броварах у нас неповний склад відділення, бо приміщення та площа не дозволяє розмістити все, що було у Бахмуті. Тому донорства на сьогодні у багатопрофільній лікарні у Броварах немає. Однак на випадок оперативних хірургічних втручань, які проводять у Броварах, структурним підрозділом укладений договір з Київським міським центром крові”, — розповідає Вільному радіо начальниця управління охорони здоров’я Бахмутської міської ради Олена Миронова.
Лікарі та інші співробітники, які працювали у Бахмутському центрі крові, зараз або вийшли у тимчасовий простій, або звільнились.
“В нас планується відкриття ще одного медичного центру, як у Броварах, тільки у Дніпрі. Там теж працюватимуть наші співробітники. Однак відкрити центр донорства зараз немає можливості, бо в нас немає стаціонару, як було у Бахмуті — ми ж не могли вивезти будівлю з міста. Добре, що майже все обладнання евакуювали, меблі та людей”, — додає посадовиця.
Донорка Тетяна Жук із Маріуполя вперше у житті здала кров за тиждень до початку відкритого вторгнення Росії.
“Я прочитала заяву очільника Пентагону Ллойда Остіна про те, що росіяни збирають банки крові поблизу кордону [з Україною]. Тут я зрозуміла, що це вже точно не навчання, і мені також треба піти та здати кров. Вона може знадобитись пораненим [українським] військовим або цивільним”, — згадує Тетяна Жук.
Дехто стає донором через потребу допомогти близьким. Так бахмутянин Станіслав Балдін, який працює в ДСНС, уперше здав кров 5 років тому, коли народжувала його сестра.
З того часу рятувальник регулярно жертвує кров. Наприклад, коли у квітні 2022-го росіяни поцілили по Краматорському вокзалу, чоловік став одним із тих, чия кров допомогла постраждалим. Тоді від російських ракет зазнали поранень 150 людей.
Влітку 2022 року Станіслав Балдін дізнався, що у банках крові у Каменському Дніпропетровської області закінчуються запаси плазми. Він вирішив допомогти та зізнається: цей досвід донорства дався йому складніше.
“Різниця в тому, що кров беруть з артерії у мішечок 470 грамів за 5 хвилин. Швидко, але потім десь 3-4 години дуже відчувається безсилля. Плазма ж є в складі нашої крові, і її беруть упродовж 30 хвилин. Виглядає це так: беруть кров, забирають з неї плазму, додають якусь рідину і повертають назад у тіло. Потім знов, і так пів години. Відверто кажучи, здавати це важче, ніж кров, але після цього немає безсилля”, — ділиться бахмутянин Станіслав Балдін.
Щоб правильно здати кров, потрібно дотримуватись правил та пильнувати своє здоров’я.
“Слідкувати за здоров’ям взагалі корисно для життя. Однак для донорства це встає на першу ланку, бо я сам був свідком, як, на перший погляд, повністю здорові люди втрачали свідомість при здачі крові. Таке, наприклад, буває від недосипу”, — каже Станіслав Балдін.
Наші журналісти підготували перелік протипоказань та тимчасових обмежень, які не дозволяють бути донором.
Через одне з цих тимчасових обмежень маріупольчанка Тетяна Жук рік не могла здати кров — після евакуації вона вирішила здійснити свою давню мрію та зробила татуювання.
“Я думаю, це правило застаріле та пов’язане з тим, що під час пірсингу або татуювання можна чимось заразитися. Скоріше за все, це правило ухвалили ще у часи, коли салони татуювання були не настільки розвинуті, як зараз. Насправді це дуже стерильна процедура, але правила є правила”, — говорить Тетяна Жук.
За пару днів перед донацією крові медики національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” рекомендують вживати овочі, фрукти, хліб, каші на воді, відварені або пропарені рибу і м’ясо, до 2 літрів води на день, чай та компот із сухофруктів.
За добу до здачі крові слід повністю відмовитись від:
Рятувальник Станіслав Балдін каже: здавати кров під час відкритої війни стало легше, бо в країні запрацював електронний реєстр донорів, і перевірка інформації займає менше часу.
Втім перед здачею крові все одно необхідно здавати аналізи.
“Аналізи обов’язкові, бо ти можеш захворіти або з’їсти щось не те. Наприклад, мені зараз сказали почекати зі здачею крові, щоб вона очистилась після приймання ліків”, — каже донор з Бахмута.
Переселенка з Маріуполя додає: у процедури є й неочевидні переваги.
“Плюс донорства крові у тому, що воно дозволяє безкоштовно дізнатися свою групу крові, а також перевіритись на такі хвороби як ВІЛ, СНІД, гепатит та інші. Тобто це безкоштовний аналіз. Крім цього донорство мотивує підтримувати своє тіло у здоровому стані, що теж буде корисно. Крім цього, це додатковий виклик самому собі: “Скільки я зможу зробити донацій?” — говорить Тетяна Жук.
9 червня 2023-го Тетяна Жук втретє стала донором крові. На це, каже дівчина, її надихає розуміння, що проста процедура може когось врятувати.
“Щоб рятувати життя, потрібно мати медичні навички або служити у ЗСУ. Це дуже складно, а здати кров займе у вас одну годину раз на два місяці. Як донатами ми підтримуємо армію ЗСУ, так само донатом крові ми можемо підтримати армію людей, які постраждали від війни. Після того, як ви хоч раз здасте кров, усі страхи зникнуть. Наступного разу вже буде легше”, — переконує Тетяна Жук.
А рятувальник з Бахмута додає: ваша кров може знадобитися не лише постраждалим від війни, а й, наприклад, хворим, які потребують переливання.
“Зараз це 100% варто робити у першу чергу для військових, бо йде великий розхід крові. Також це потрібно для цивільних, бо люди не припиняють хворіти та отримувати травми. Внесок кожної людини може допомогти врятувати комусь життя”, — підсумовує Станіслав Балдін.
***
Нагадаємо, 6 травня благодійний фонд “Солом’янські котики” в Києві провів масштабний форум про кров для фронту. Наші журналісти побували на форумі та поспілкувалися з донорами й медиками про важливість донорства під час повномасштабної війни.