Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки працює з Дніпропетровщини — туди його евакуювали через війну. На підконтрольній частині Донеччини лишився лише один районний відділ у Краматорську.
В інтерв’ю журналістам Вільного Радіо представник мобілізаційного відділу установи розповів, як система перевіряє документи на відстрочку, чи фіксували на Донеччині конфлікти з військовозобов’язаними та чи є в регіоні примусова мобілізація.
Де зараз фізично розташований Донецький обласний ТЦК? Які громади зараз під вашою відповідальністю? Як організована робота в тих громадах, що розташовані близько до лінії зіткнення?
Донецький обласний ТЦК евакуйований на територію Дніпропетровської області. Загалом працює п’ять відділів, з яких один — Краматорський районний ТЦК — розташований на території Донецької області.
Всі громади, які на даний час не окуповані, співпрацюють у повному обсязі. Це громади Краматорського району, а також частина Покровського району.
Чи є вакансії в Донецькому ТЦК зараз? Скільки та на які посади? І хто може подати заяву?
Вакансії є, зокрема й на посади державної служби, тож охочі можуть подавати заяви. Для участі у відборі достатньо бути громадянином України та мати вищу освіту. Посад вистачає.Окремо набирають офіцерів, сержантів і солдатів. Для служби у ТЦК необхідно мати висновок ВЛК про придатність до служби у частинах забезпечення, ТЦК та СП або навчальних центрах. Долучитися можна за контрактом, мобілізацією або шляхом переведення з інших військових частин.
Як ведеться облік військовозобов’язаних, якщо мільйони жителів регіону виїхали: хтось у Києві, хтось за кордоном, а реальна адреса не збігається з пропискою?
Згідно з постановою Кабінету Міністрів №1487, якою затверджено правила військового обліку, всі військовозобов’язані повинні перебувати на військовому обліку за фактичним місцем мешкання.
Формулювання в цій постанові звучить так: всі військовозобов’язані повинні перебувати за зареєстрованим або задекларованим місцем мешкання. Оформлення довідки ВПО — це момент декларування свого місця мешкання. Згідно з правилами військового обліку, військовозобов’язані повинні протягом семи днів з моменту оформлення ВПО стати на облік до ТЦК та СП, де вони декларують місце мешкання.
Якщо людина не стала протягом семи днів на облік, то вона подається в розшук як порушник правил військового обліку, а саме — не стала на облік за місцем оформлення ВПО. Їх розшукує вже Національна поліція України.
Чи є у вас доступ до баз даних інших відомств (соцзахист, Пенсійний фонд) для перевірки інформації від призовників? Як це працює?
Ми працюємо в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг”. Ця інформаційно-комунікаційна система має доступ до обміну інформацією із зовнішніми реєстрами, зокрема Пенсійним фондом, соцзахистом та іншими базами, з яких надходять необхідні дані. Завдяки цьому ми можемо перевіряти подану інформацію. Наприклад, якщо людина подає документи на відстрочку, то за допомогою АІТС “Оберіг” є можливість повністю перевірити ці дані.
Чи виконується план мобілізації по Донецькій області? І якщо ні, то наскільки? Які цифри можете назвати?
Ця інформація закрита, вона має гриф “Для службового користування”, тому ми, на жаль, не можемо озвучувати цифри.
Яка середня вікова категорія мобілізованих на Донеччині у 2025 році?
Основна категорія — це чоловіки віком від 25 до 49 років. Менше звертаються люди вікової категорії 50-59 років. Чоловіки до 25 років мобілізації не підлягають, однак можуть вступити на службу за контрактом.
Скільки людей з Донеччини самостійно прийшли до ТЦК у 2025 році, щоб укласти контракт? Це більше чи менше, ніж у попередні роки?
Наразі охочих самостійно звертатися до ТЦК для проходження служби небагато. Рівень мотивації серед населення залишається низьким.
Зараз ідуть постійні обстріли та агресія з боку наших сусідів. Є дуже багато випадків, коли люди втрачають рідних або житло, і після цього вони отримують високий рівень мотивації та самі йдуть до ТЦК.
Програма “Контракт 60+” — чи є вже підписанти на Донеччині? Хто ці люди, ким вони працюють, яка їхня мотивація?
Програма “Контракт 60+” на Донеччині вже діє, і охочі долучитися є. Контракти підписують як люди, які вже проходять службу та вирішують продовжити її, так і ті, хто після звільнення знову повертається до війська через певний час. Такі випадки в області вже фіксували.
А чи багато молоді на Донеччині уклали “контракт 18-24” з моменту запуску програми?
Молоді люди віком до 25 років також вступають до війська, однак через безпекову ситуацію на Донеччині багато хто з них виїхав до інших областей України. Уже там вони здебільшого й укладають контракти на службу.
З листопада документи на відстрочку можна подати через ЦНАП. Як це працює на Донеччині, якщо частина ЦНАПів переміщена або не функціонує?
Відстрочка від призову за мобілізацією оформлюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2026 № 560. Подати документи можна лише через ЦНАПи, а на Донеччині заяви наразі приймає та розглядає комісія тільки при Краматорському районному ТЦК.
Водночас ТЦК, які обслуговують тимчасово окуповані території, таких повноважень не мають. Військовозобов’язані повинні ставати на облік та оформлювати відстрочку за місцем фактичного проживання.
Які найпоширеніші підстави, за якими люди намагаються отримати відстрочку?
Не скажу, що є якісь найпоширеніші підстави. Громадяни користуються всіма доступними підставами на отримання відстрочки. Плюс-мінус 2-3% різниці, але це в межах похибки.
Також зараз частину відстрочок можна оформити через застосунок Резерв+.
Це доступно для:
Крім того, скористатися сервісом можуть одинокі батьки, жінки та чоловіки, які виховують дитину до 18 років, поки другий із батьків служить у війську, студенти денної та дуальної форми навчання, докторанти, інтерни, а також педагогічні й наукові працівники, які працюють за основним місцем роботи щонайменше на 0,75 ставки.
Чи буває, що людина має підстави для відстрочки, але не може їх документально підтвердити через окупацію/евакуацію? Як ви з цим працюєте?
На даний час усі бази мають електронний вигляд, тому таких випадків у нас не було. Якщо людина має право на відстрочку, вона може надати документи в повному обсязі, зокрема і в електронному форматі. Електронні документи мають таку ж юридичну силу, як і паперові.
Якщо людина намагається надати підроблені документи, це одразу видно. Так само перевіряються довідки на людей, яких фактично не існує. У таких випадках відстрочка не надається.
Чи фіксуєте ви випадки, коли люди тікають від перевірки документів або чинять опір? Як часто це трапляється?
Під час перевірки документів на даний час на території Донецької області працюють спільні патрулі Національної поліції та ТЦК. Фактів втеч як таких не було. У нас досить лояльно.
Скажемо так, на території Донецької області випадки силової мобілізації не зареєстровані.
А як ТЦК працює з тими, хто нещодавно виїхав з окупованих територій? Чи є якийсь особливий підхід до них?
Ні. Всі громадяни України є громадянами України, які повинні виконувати свій конституційний обов’язок.
Чи є якісь проблеми у взаємодії з іншими структурами — поліцією, місцевою владою, СБУ?
Ні, на даний час немає. Всі питання розв’язуються в поточному режимі.
Чи проводите ви якісь публічні зустрічі з громадами, зокрема, з Краматорською, щоб пояснити, як працює мобілізація? Як люди на це реагують?
Ми із задоволенням проводили б зустрічі, конференції.. Але територія Донецької області, яка залишилась під контролем України, перебуває під постійними обстрілами. Там заборонені масові зібрання людей, тому організувати нормальні зустрічі, на жаль, неможливо.
У режимі відеоконференцій ми регулярно проводимо зустрічі з представниками організацій, територіальних громад та керівниками підприємств. Однак це не має масовий характер. Тобто до кінцевого користувача інформація у більшості випадків не доходить.
Відео конфліктів з працівниками ТЦК активно поширюються в мережі. Після гучних скандалів по всій Україні чи відчуваєте ви зміну ставлення людей до вас? Як відновлюєте довіру?
На території Донецької області не фіксували відео з неналежним ставленням до призовників чи військовозобов’язаних. У нас, наскільки це можливо, робота ведеться толерантно і тактовно.
Водночас ганебні випадки за участі працівників ТЦК в інших регіонах України дійсно трапляються, і ми це бачимо. Через такі ситуації, звісно, прикро, але заперечувати їх неможливо.
Щоб не допустити подібного у своїй роботі, ми постійно проводимо інструктажі, аналізуємо кожен випадок, який набуває розголосу в мережі, та розбираємо дії працівників.
Разом із тим, якщо аналізувати багато відео, які поширюються в інтернеті, то часто конфлікти починаються саме через агресію з боку військовозобов’язаних. Далі вже йде реакція у відповідь, і вона, на жаль, не завжди буває адекватною.
А чи були випадки фізичного нападу на працівників ТЦК на Донеччині?
Ні, у нас не було.
А що зараз найбільше заважає роботі? Втома людей, законодавчі обмеження чи щось інше?
Роботі ТЦК на даний час найбільше заважає негативний фон навколо ТЦК з боку засобів масової інформації, месенджерів, відеофайлів та блогерів. Саме медійна лінія та те, як висвітлюють роботу ТЦК на фоні мобілізації.
Чи є виїзні пункти або гарячі лінії для тих, хто хоче звернутися самостійно?
Так, зателефонувати можна. Гаряча лінія Міністерства оборони та Донецького обласного ТЦК та СП працює цілодобово.
Звернутися до Міністерства оборони можна за телефоном 1512 або за номером безкоштовної гарячої лінії 0-800-500-442.
Якщо скарга стосується саме дій працівників ТЦК, у Командуванні Сухопутних військ діє окрема лінія: 0-800-301-937.
Для Донецької області працює свій номер. Це гаряча лінія Донецького ОТЦК та СП: (066) 03-38-135 або 0-800-507-082.
Є також номери районних територіальних центрів, які працюють на місцях. Усі звернення фіксуються, і на кожне має надійти відповідь.
Раніше журналісти Вільного Радіо розмовляли з лейтенантом Артемом Шинкарем із 157 ОМБр про ситуацію на Костянтинівському напрямку — він розповів, як місто поступово перетворюється на привид під ударами російських дронів і артилерії.