Мільярди гривень збитків, знищені види рослин, пошкоджені заповідники — це лише підраховані збитки, яких росіяни завдали природі Донеччини з початку відкритої війни. Зараз невідомо, чи відновляться повністю популяції тутешніх тварин і рослин після закінчення боїв. Щобільше, протягом багатьох років територія Донеччини може стати непридатною для життя людей, а поля можуть перетворитися на плантації амброзії. Про шкоду, якої війна вже заподіяла довкіллю регіону, ми поговорили з екологом.
Від бойових дій на Донеччині страждають тварини й рослини, забруднюються ґрунти, вода та повітря. За словами голови правління ГО “Українська природоохоронна група” Олексія Василюка, найбільшу шкоду для природи становлять вибухи боєприпасів.
“Коли вибухають боєприпаси, гинуть не тільки люди, а й усе живе. До того ж руйнується ландшафт, може бути ерозія ґрунтів. І, звичайно, відбувається забруднення. Боєприпас — це хімічна начинка в металевій оболонці. Всі місця, де вибухали боєприпаси, певною мірою забруднені. І у нас немає державної діяльності з планування того, які території можна використовувати, а які ні”, — каже Олексій Василюк.
На думку еколога, вірогідно, навіть після закінчення бойових дій життя на цій території буде небезпечним через забруднене довкілля. Вплив боїв на українську природу експерт називає злочином росіян, який досі триває. Завдану природі шкоду Василюк порівнює з використанням зброї масового ураження.
“Серед недозволених методів ведення війни — використання зброї масового ураження. Ядерна, хімічна, біологічна, бактеріологічна. А ще заборонено, щоб бойові дії шкодили довкіллю. Тому що зброя масового ураження не розділяє людей, які страждають від неї, на солдатів і мирне населення та має тривалі наслідки.
Шкідливий вплив, наприклад, від ядерної зброї триватиме довше за наше життя. Так само і шкода довкіллю погіршує умови нашого існування. Ми страждаємо від того, що повітря стає гірше, змінюється клімат, грунти не можна використовувати так, щоб не труїти себе. Бо росіяни сплюндрували умови нашого життя”, — пояснює Олексій Василюк.
Еколог вважає, що через це території, забруднені боєприпасами, можуть стати непридатним для життя людей.
“Зараз люди з певних регіонів виїхали, тому що стали біженцями війни, але коли війна закінчиться, вони залишаться екологічними біженцями.
Франція після Першої світової війни відмовилася від певних територій, і вони досі є зоною відчуження. І це наштовхує на не дуже хороші думки, бо не виключено, що Україні доведеться робити так само”, — припускає Василюк.
За інформацією Державної служби геології та надр України, збитки для 296 об’єктів надрокористування, які залишились в окупації, становлять 42 трлн 123 млрд 298 млн 562 тис. 20 грн 40 коп.Станом на 1 жовтня 2024 року Державна екоінспекція у Донецькій області нарахувала шкоди та збитків:
Приклад Чорнобильської зони показує, що на територіях, де немає людей, швидше відновлюється природа, розмножуються тварини й рослини. Втім, на думку Олексія Василюка, Донеччина навряд чи матиме шанси на швидке відновлення.
“З зонами, які пошкоджені військовими діями, так може не вийти (як з Чорнобильською зоною — ред.), тому що більшість території — поля і населені пункти. Тому відновлюватись там не буде з чого. У Чорнобильській зоні ліси, і там це відносно легко. А в зоні степів, де переважно розоране все, спочатку буде заростати чужорідними видами рослин: акації, амброзія. Тобто те, з цим ми зазвичай боремося, буде розростатися. Степи спочатку стануть заростями акації, а потім відновляться, але на це треба кілька десятиліть точно”, — пояснює еколог.
Іншим прикладом відновлення природи він називає Херсонщину після підриву окупантами Каховської ГЕС. Там рослини змогли відновитися швидко, бо час трагедії збігся з періодом розмноження дерев.
“Каховка якимось дивом засіялася вербами й тополями, які росли по берегах. Вони просто сіялися саме в той момент, коли вода стікала. Завдяки цьому зараз вже повністю територія близько 2000 км2 заросла таким лісом, який там був до руйнування греблі. Це неймовірний збіг, тому що це сталося саме в той момент, коли летіло насіння з верб і тополь”, — пояснює еколог.
За даними, які надали в обласному департаменті екології та природних ресурсів на запит Вільного радіо, з початку повномасштабного вторгнення станом на середину жовтня 2024 року на Донеччині зникли щонайменше такі рослини:
Зазначимо, це лише ті екземпляри, про знищення яких достеменно відомо. Повних даних в екологів немає, бо через бойові дії, окупацію та замінування вони не мають доступу до цієї території. Випадків знищення видів, які ростуть чи живуть лише на Донеччині, не фіксували.
Дістатися більшої частини Донеччини екологи не можуть не лише для досліджень, а й для допомоги тваринам та рослинам. Олексій Василюк розповідає, що в Україні є 21 вид тварин, які мешкали тільки там, де зараз тривають бойові дії. Доля більшості з них невідома. Хоча рідкісного морського судака, який водився на межі Дніпра та Чорного моря, після підриву Каховської ГЕС зоологи вважають втраченим.
Еколог пояснює, що під час боїв мігрувати можуть в основному крупні тварини та птахи. А дрібні, які живуть у грунті, а також комахи, черепахи, риби й жаби гинуть.
“Птахи можуть перелетіти. Якщо сезон підходить, вони встигнуть, можливо, розмножитися в іншому місці. Хоча в природі все дуже чітко. Наприклад, ластівки прилітають до нас в кінці травня, а у серпні вже відлітають. Вони прилітають на ті кілька тижнів, коли потрібні їм комарі, за цей час встигають вигодувати пташенят і відлетіти буквально через два з половиною місяці, тому що їм далі умови не підходять. І от уявіть, якщо зігнати їх з місця, де пташенята загинуть, вони потенційно можуть десь в іншому місці почати робити знову гнізда. Але вже не вкладуться в цей проміжок час. Тому це теж втрати”,— каже еколог.
За даними, які надали в обласному департаменті екології та природних ресурсів на запит Вільного радіо, з початку повномасштабного вторгнення станом на середину жовтня 2024 року відомо про пошкодження таких територій природно-заповідного фонду Донеччини:
Під особливою загрозою — заповідні зони, адже раніше люди охороняли тутешніх тварин і рослини: забороняли вирубувати ліси, відстрілювати тварин і їздити на автівках, лікували дерева, підгодовували тварин тощо.
“Ми дочекаємося перемоги, але точно не дочекаємося [повного] розмінування. Тому є величезний шанс, що певну кількість природоохоронних територій ми на власні очі не побачимо більше ніколи”, — констатує еколог.
Він каже, що передбачити і спрогнозувати післявоєнне відновлення флори та фауни Донеччини неможливо.
“Будуть якісь території, які заросли інвазивними видами. Там, де залишаться наші дикі види, вони (інвазивні види рослин, — ред.) теж будуть розростатись, і там, де росіяни не пошкодили [територію]. Раніше ми їм трохи не давали це робити: на своїх ділянках ми їх вириваємо, поля переорюємо. І тому їм лишається місце фактично на узбіччях доріг. А тепер у них вся ця зона, одна п’ята нашої країни. Це більше, ніж Швейцарія або Австрія. У нас ніхто не мав досвіду, як взагалі після того виводити ту саму амброзію з такої території. Але колись природа відновиться, просто це буде значно довше, ніж хотілося б”, — каже Василюк.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що станом на 2022 рік внаслідок відкритої війни росіяни вже “вкрали” ціле покоління тварин сходу, адже тоді бойові дії припали на період розмноження.
Тим часом у 2024 році росіяни заявляли, що планують створити у т.з. “ДНР” три заповідники після того, як завдали масштабних збитків довкіллю регіону.