Автор: Тетяна Шелест

В Україні вже є тисячі людей з досвідом життя в окупації та звільнення. Та люди не знають, як діяти після, кажуть фахівці з реабілітації. Більшість хочуть зрозуміти: з чого почати, і як подбати про себе та рідних. Ми запитали поради у центру реабілітації, який спеціалізується на допомозі людям з таким досвідом, які розгублені і шукають підтримки.

Кожну четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору. 90 роковини трагічної дати припали на 26 листопада. Сьогодні ми згадуємо мільйони жертв штучного голоду, деякі з яких залишаються безіменними на сторінках історії.  

З квітня військові  103-ї окремої бригади сил територіальної оборони ЗСУ зі Львова обороняли від російських загарбників мешканців сходу. Крім того, з перших днів служби на Донеччині вони допомагали людям, які залишилися в прифронтових містах і селах. Ми розпитали про їхні стосунки з місцевими та як саме наразі вдається допомагати людям на лінії фронту.

Благодійна організація “Спасемо Україну” вже кілька місяців шиє рюкзаки для дітей, які рятуються від обстрілів. У цих рюкзаках — необхідні на час евакуації та після неї речі. Щоправда, сьогодні на всіх їх не вистачає. Тож благодійники шукають кошти у меценатів, аби щомісяця рятівні рюкзаки змогли отримати до 5 тисяч дітей — всі, кому вони необхідні.

6 листопада своє професійне свято відзначають соціальні працівники України. Щодня вони допомагають людям у складних життєвих обставинах. Нині роботи в них побільшало, адже через відкриту війну страждають і ті, хто раніше не потребував сторонньої допомоги. Фахівчиня соцслужби розповіла про ситуацію в Сіверській громаді, мешканці якої понад пів року живуть у скруті.

Майже 6 років пекарня Артема Падалки зі Святогірська робила хліб і випічку для мешканців Донеччини та Харківщини. Через окупацію міста виробництво довелося зупинити. Та коли загарбники відступили, Артем вирішив повернутись до улюбленої справи, аби нагодувати людей хлібом. Його він продає за доступною ціною, а ще кожного дня безкоштовно роздає по 300 буханок.

Останні 3 роки Людмила Денищук працює вчителькою в гімназії №3 міста Сіверськ, що на Донеччині. Тут її застала війна з Росією. Армія окупантів знищила будівлю гімназії, але заклад продовжує працювати онлайн. Вчителі й діти не втрачають надії, що знову зустрінуться у стінах гімназії після війни. 

Нещодавно благодійники відкрили соціальну їдальню у звільненому Лимані. Тепер щодня пригощають тут гарячим обідом зо дві тисячі містян. Колишня столова знову ожила та працює для відвідувачів, які зараз можуть готувати хіба що на багатті. Допомагають на кухні і самі місцеві.     

В Сіверську без перестанку точаться бойові дії. Немає газу, світла, води. Люди, які залишилися тут, живуть в підвалах. Однак все це не завадило проводити служби в місцевому храмі Казанської ікони Божої Матері. Він єдиний продовжує працювати в місті. Чим нині допомагає церква в Сіверську та хто продовжує звертатись до священника в цей час — розповідаємо детальніше. 

Відкрита війна з Росією докорінно змінила життя далекобійника Дмитра Цвєткова з Лисичанська. 24 лютого він потрапив під обстріл росіян і залишився без обох ніг. Пізніше російські снаряди зруйнували його домівку. Однак чоловік не падає духом. Перемагаючи біль, Дмитро допомагає дружині господарювати. Нині сім’я Цвєткових облаштовує тимчасову оселю на Вінниччині та готується до зими.

14 жовтня ми вітаємо з їхнім днем сотні тисяч захисників та захисниць України, а також нащадків українських козаків та воїнів УПА. Сьогодні вони боронять рідну землю від окупантів та наближають українську перемогу волонтерською працею. Як козацьку справу продовжив скаутський рух, чим займаються пластуни в умовах війни і як допомагають наближати українську перемогу ми розпитали у пластуна-військового.

Учасники вугледарської команди “Робоклуб” не зупиняються на досягнутих результатах. Через 2 тижні після перемоги в Угорщині вони пройшли відбір на участь у міжнародному фіналі World Robot Olympiad, де змагатимуться за Україну. Зараз вони збирають гроші на поїздку в Дортмунд.

Війна — це стрес, від якого залишаються психологічні травми у багатьох людей. Наскільки великі залежить від різних обставин, в тому числі від внутрішнього потенціалу людини. Розбираємо з фахівчинею, чому важливо вчасно отримати психологічну підтримку та допомогу, хто, як та на яких етапах надає її, чому необхідно піклуватися про себе і як це робити.   

Війна змусила багатьох українців шукати прихистку в безпечніших регіонах країни та за кордоном. Однак у скрутній ситуації їхньою розгубленістю і незнанням можуть скористатися торгівці людьми. Розбираємо з фахівчинею, що таке торгівля людьми, як її розпізнати та куди звернутися по допомогу, якщо це лихо сталося з вами чи вашими близькими.

У Сіверській громаді вже майже не лишилось цілих будинків. Тут панує гуманітарна катастрофа. Однак люди не поспішають виїжджати: в громаді залишається майже 2 тисячі чоловік, зокрема і діти.  Ми дізналися, які умови там напередодні складної зими та чого ще варто очікувати тим, хто лишається.      

84-річна Ганна Морока з Невельського останні 8 років провела під постійними обстрілами. З села виїхали всі мешканці, але сама жінка до останнього не наважувалась покинути рідну домівку. Виїхати змусив снаряд, який влучив прямісінько в її будинок. У пошуках порятунку разом з сином Ганна пройшла 7 кілометрів до найближчого села, але не знала, що там теж війна. Добрі люди допомогли вивезти стареньку з сином до рідні. Наразі вони в безпеці.

49-річна Світлана Сухорутченко з Новодружеська, що на Луганщині, самотужки доглядає за сином та батьком, які пересуваються на візку. Бойові дії в місті змусили родину покинути рідну домівку. Жінка каже: на Волині, куди вони переїхали, їх огорнули щирою турботою. Однак в евакуації Світлані повторно доводиться вирішувати паперові справи, які вона майже закінчила вдома.    

Пара переселенців з Донецька кілька років розвивала на Донеччині клуби робототехніки для дітей. Але через відкриту війну постраждали всі їхні STEM-центри. Врятувати вдалося лише частину обладнання одного з них. Однак навчати дітей робототехніки та програмування тренери не припинили. На початку вересня команда з Донеччини виборола 2 місце на міжнародних змаганнях.

Дмитро Лісовський волонтерить у команді благодійної організації “Спасемо Україну” майже з перших днів відкритої війни. Останні 3 місяці допомагає мешканцям Луганщини та Донеччини евакуюватися в безпечні регіони України. В розмові з нашими журналістами Дмитро поділився своїм досвідом порятунку людей з-під обстрілів. 

Благодійна організація “Спасемо Україну” вже 3 місяці розвиває проєкт “FortHome” для переселенців з дітьми. Волонтери будують модульні будинки та облаштовують їх усім необхідним для проживання. Нове житло вже отримали 12 сімей. В планах — нове будівництво та нові поселення, а також фінансова та гуманітарна підтримка мешканців.