Підтримайте Вільне Радіо
Колишній регіонал, поліглот, витрачає більше, ніж заробляє, матюкав місцевих та літав під час повномасштабного вторгнення у Ніццу. Це факти з біографії начальника Краматорської МВА Олександра Гончаренка. Вільне Радіо зібрало досьє на посадовця та розповідає, що відомо про його діяльність на посаді, критику, скандали, родину і статки.
Для підготовки цього досьє наші журналісти проаналізували відкриті дані (реєстри власності, декларації, сторінки у соцмережах, публікації у ЗМІ тощо), отримали додаткові документи від Краматорської військової адміністрації, поспілкувались з місцевими. У коментарі Олександра Гончаренка для цього матеріалу журналістам Вільного Радіо відмовили, в пресслужбі Краматорської МВА пояснили, що зараз посадовець “перебуває у медійній тиші”. Краматорська громада — одна з найбільш затребуваних у медіа, вибірково Олександр Гончаренко зустрічається з міжнародними журналістами, розповідаючи про ситуацію у громаді для аудиторії інших країн. На міжнародних заходах громаду найчастіше представляє секретар Краматорської міської ради Ігор Сташкевич. Якщо ви вважаєте, що в матеріалі бракує інформації, якою ви готові поділитися із Вільним Радіо, напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook.Цей матеріал створений для рубрики “Досьє” на Вільному Радіо. Ми поступово публікуватимемо біографії посадовців та інших людей, які працюють для Донеччини та отримують зарплати з бюджетів різних рівнів (наприклад, очільники місцевих адміністрацій, народні депутати, судді, прокурори).
Олександр Васильович Гончаренко народився 11 серпня 1974 року у Краматорську. У 1991 році закінчив школу № 22. З 1995 по 2000 рік навчався у Донецькому Національному університеті за спеціальністю
“Фінанси та кредит”, кваліфікація: економіст.
До того, як прийти в місцеве самоврядування, Гончаренко працював на місцевих підприємствах:
У 2010 році Олександр Гончаренко став депутатом Краматорської міської ради від “Партії регіонів”
Згодом його призначили головою постійної планово-бюджетної комісії. Під час дострокових парламентських виборів 2014 року був довіреною особою кандидата Максима Єфімова.
На місцевих виборах 2015 року Олександр Гончаренко став депутатом Краматорської міської ради від партії “Наш край”.
Був головою постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, планування, бюджету, фінансів, зовнішньоекономічної діяльності.
У листопаді 2020 року Олександра Гончаренка обрали Краматорським міським головою, у другому турі виборів він переміг тодішнього мера Андрія Панкова.
Під час виборів на підтримку Гончаренка висловились “Партія Максима Єфімова”, “Наш Краматорськ”, “Слуга народу” та “ОПЗЖ” (тодішня нардепка Наталія Королевська записала відповідне звернення).
4 липня 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Краматорської МВА, начальником призначили чинного голову адміністрації Олександра Гончаренка.
“Зростає особлива моя відповідальність у підпорядкуванні керівнику ОВА та виконанні його наказів, та відповідно може виникати навіть кримінальна відповідальність у разі невиконання його наказів. Також мають відбутися певні структурні та організаційні зміни у Краматорській міській раді, пов‘язані зі створенням військової адміністрації”, — прокоментував Гончаренко нову посаду.
В автобіографії, яку в Краматорській ВА надали Вільному Радіо, Олександр Гончаренко вказав, що є військовозобов’язаним та перебуває на військовому обліку, військову службу не проходив.
Також посадовець зазначив, що вільно володіє англійською та німецькою мовами.
Олександр Гончаренко має нагороди: “Знак Пошани” Донецької ОДА (2022) та орден “За заслуги” ІІІ ступеня (2024)”, також численні грамоти від органів влади.
До повномасштабного вторгнення Олександр Гончаренко очолював Краматорськ протягом двох років. За цей час він збільшив штат виконкому, запровадив нові управління, призначив собі шістьох заступників (у його попередника Андрія Панкова було четверо). За це його критикували, втім Гончаренко зазначав, що колишню структуру виконкому вважає нефективною, а як позитивний приклад наводив інші міста, зокрема маріупольського мера Вадима Бойченка, який мав вісьмох заступників, пише місцеве видання “Краматорськ.пост”.
“Завдання, які стоять зараз перед виконавчою владою, інші, ніж 10-15 років тому. Вони навіть відповідальніші, ніж були п’ять років тому. Ми розвиваємо спорт, ми маємо розвивати медицину, ми маємо розвивати будівництво та точки тяжіння для міста. Тому той штат, який є, він оптимальний, але він у будь-якому разі зростатиме. Але це означає, що повинні зростати і доходи — тому що просто так штат не зростатиме”, — так коментував Гончаренко збільшення штату.
За час його каденції Гончаренко запам’ятався боротьбою з незаконними білбордами та МАФами. Кілька кіосків демонтували, втім дозволили встановити 20 нових фірмі “Крамагросвіт”, серед співзасновників якої нардеп Максим Єфімов.
Також під час роботи Гончаренка мером Краматорська, тут уніфікували в одну квитанцію платежі за різні комунальні послуги й зменшили комісії за оплату, ввели єдиний номер Контакт-центру міськради.
“Наводимо порядок у ЖКГ і транспорті — доопрацьовуємо схему транспортних перевезень у Краматорську, потрібно оптимізувати маршрути, зробити так, щоб приватний автотранспорт не завдавав шкоди нашому трамвайно-тролейбусному управлінню. Ця робота почалася попередньою владою і до літа ми цю роботу плануємо завершити. Не може бути такого, що приватні перевізники шкодять комунальному підприємству і їздять тими самими маршрутами, що й тролейбуси”, — коментував Гончаренко свої перші 100 днів на посаді міського голови.
Критикували Гончаренка за підвищення тарифів на опалення та невирішення комунальних питань. Наприклад, у 2020 році комунальники не впорались з ожеледицею, через що були проблеми з рухом транспорту.
“Відвертий конфлікт райдужних передвиборчих обіцянок та суворої міської реальності. Так, обіцянка розібратися з тарифами наштовхнулася на необхідність коригування норм споживання тепла практично на першому засіданні виконкому. А бажання боротися із засиллям МАФів на міських вулицях поки що вилилося в дозвіл встановити ще з десяток кіосків із молочкою у самому центрі міста.
Засмутив цей відрізок часу також відродженням майже забутої у місті практики купівлі послуг ЗМІ щодо прославлення досягнень міського керівництва. Зрозуміло, що називається все це “висвітлення діяльності”, але ми все розуміємо, що ніякої критичної, а тим більше негативної оцінки вчинків міського керівництва в рамках цього процесу чекати не доводиться. Просто мерія купила собі теплу інформаційну ванну за рахунок платників податків”, — так коментував діяльність Гончаренка у 2021 році координатор Центра гражданского контроля “ДІЙ-Краматорськ” Андрій Романенко.
Депутатка Краматорської міськради Ангеліна Шостак в коментарі Вільному Радіо вже у 2025 році каже, що деякі, на її думку, важливі ініціативи депутатів голова на чолі з виконкомом, не брали до уваги і не підтримували.
“Головне питання, яке ми піднімали (депутати фракції Європейська солідарність) і підготували проєкт рішення “про фінансування з місцевого бюджету територіальної оборони” і заклик до підготовки до повномасштабного вторгнення хоча б шляхом підготувати листи оповіщення населення — були проігноровані”, — розповідає Ангеліна Шостак.
“Я, як і більшість мешканців, [24 лютого 2022-го] прокинувся десь о 5-й від двох вибухів. Почалися телефонні дзвінки, мені зателефонував заступник з питань ЖКГ. Він першу ракету почув дуже гарно, а другу навіть побачив: вона летіла дуже низько. Я одразу зателефонував до поліції, і вже десь о 6-й я і майже всі мої заступники зібрались, проводили нараду, було спілкування телефоном з губернатором, потім інформування населення у соцмережах”, — розповідав Гончаренко в інтерв’ю про початок повномасштабного вторгнення.
Першу нараду присвятили захисту міста та Краматорського району. Свої дії узгоджували з військовими, прикордонниками та правоохоронцями.
“Маючи досвід 2014 року, ми розуміли всі напрямки, з яких могла надходити загроза з боку російської армії, і вже з 25 лютого на ключових маршрутах ми почали будувати блокпости, звозити будівельні матеріали, робити завали на ключових шляхах до міста”, — згадував Гончаренко.
Він розповідав, що тоді домовлявся з лікарями, комунальниками, бізнесами, аби не всі виїжджали з міста. Працівникам, які погодились залишатись і від яких залежала критична інфраструктура, збільшили зарплатню приблизно у півтора рази. Водночас посадовець закликав місцевих виїжджати з міста: “45 кілометрів. Рівно стільки відокремлює наше місто від бойових дій. ЗСУ борються як леви в лісах Амазонки. <…> Ворог підло обстрілює інфраструктуру міста ракетами, артилерією та іншою літаючою нечистістю. Його мета — знищити все живе.
Краматорськ! Друзі! Я вас прошу! Зберіть волю в кулак і вивезіть свою сім’ю до безпечних регіонів. Поки що це дозволяє зробити транспортна розв’язка”, — писав посадовець на початку повномасштабного вторгнення.
За даними проєкту DeepState станом на середину грудня 2025 року відстань від Краматорська до тимчасово-окупованої території Донеччини становить близько 17 км. Через безпекову ситуацію на початку листопада 2025 року обмежили рух поїздів Краматорського напрямку. Зараз поїзди курсують до меж Харківської області, звідти до Краматорська та Слов’янська пасажирів везуть автобусами (їх організували благодійники).
До повномасштабного вторгнення у Краматорській громаді проживали близько 200 тисяч людей.
“Ми також домовлялися, що якщо ворог [після окупації Лимана] перейде річку Сіверський Донець в бік Райгородку, займе Райгородок і буде наближатися до траси Харків — Ростов, то це буде для нас певний сигнал [до евакуації], це такий “маячок” для працівників комунальних підприємств і лікарень”, — казав Гончаренко.
Станом на початок листопада 2025 року у Краматорську шість стаціонарних пунктів очікування — адреси тримають в секреті.
Першочергово вивозять дітей, людей на цілодобовому утриманні та тих, хто залежить від безперервної медичної допомоги.
Водночас немає домовленостей, куди саме прийматимуть евакуйованих. Кількість місць у безпечних областях не визначена.
Нині люди виїжджають переважно самостійно або з допомогою волонтерів. А на випадок загострення з варіантів матимуть хіба визначені спільні прихистки, де можна зупинитись на короткий період.
Під час відкритої війни в Краматорську облаштовували укриття, закуповували оборонні перешкоди.
“Місто готується до кругової оборони, зокрема шляхом фінансування та будівництва бетонних споруд. Комунальні підприємства, з використанням своєї техніки, беруть безпосередню участь у копанні траншей та підготовці інших споруд. Ставляться “зуби дракона”, колючий дріт, та інше. Я з повною впевненістю можу стверджувати: місту не може бути соромно, ми робимо все, що маємо і можемо”, — розповідав Гончаренко у 2024 році.
Також у Краматорську ухвалили програми фінансової підтримки для постраждалих від війни — виплачують 50 тис. грн з міського бюджету за пошкоджене житло та до 20 тис. грн у разі поранень та родичам загиблих військових і цивільних краматорців.
Оселя самого Гончаренка у Краматорську зруйнована внаслідок російських обстрілів.
“[Вулиця] Зарічна 24 – приліт двох “Іскандерів”. Не пошкодували 2 мільйони доларів. І дачу в Діброві також знищили. На щастя, ніхто із членів родини не постраждав”, — розповідав посадовець у 2024 році.
Під час повномасштабного вторгнення у Краматорську крім тероборони створили добровольчий батальйон при міськраді, який не входить до складу ЗСУ.
“Займається охороною об’єктів критичної інфраструктури, таких як фільтрувальна станція, склади з гуманітарною допомогою, банки, поштові відділення тощо. Хлопці роблять це безкоштовно, натомість отримують посилену гуманітарну допомогу від нас. На жаль, законодавство не дозволяє фінансувати збройні добровольчі формування з місцевого бюджету”, — розповідав Гончаренко.
Окрім викликів воєнних, виникають й інші. Так, у 2023 році через прорив дамби під Краматорськом затопило близько 260 будинків на 30 вулицях, тоді власникам пошкоджених будинків виплачували компенсації з міського бюджету.
Щоб полегшити роботу бізнесу в умовах повномасштабного вторгнення, у 2024 році у громаді встановили пільги на плату за землю.
“Зменшення плати за землю допоможе бізнесу прифронтової громади міцніше стояти на ногах, а надалі, сподіваюсь, відобразиться і на цінах на деякі категорії товарів для краматорців”, — зазначав Гончаренко.
У 2025 році у громаді опікуються не лише безпековими питаннями. У Краматорську планують реконструювати кисневу станцію для хворих на COVID-19, на це виділяють майже сім мільйонів гривень. Закуповують обладнання для лікарень, послуги з утримання зелених насаджень за 450 тисяч гривень, екскаватор, ремонтують трубопроводи опалення.
Ремонтують дороги та купують авто, щоб перевіряти їхню якість, а ще закуповують нові світлофори.
Очільник ВА підписав меморандум про співпрацю з містом Перечин Закарпатської області, де ремонтують шкільну будівлю. Після реконструкції там розмістять Перший Краматорський ліцей, який довелося релокувати через війну.
Для ВПО з Краматорської громади працюють хаби підтримки у безпечніших регіонах.
У 2023 році Олександр Гончаренко емоційно висловився на адресу містян, які розкритикували його за недоцільне на їхній погляд розподілення місцевого бюджету. Це сталося після виходу матеріалу Вільного радіо про те, що у Краматорську витратять майже 600 тисяч гривень на озеленення.
Очільник Краматорської МВА Олександр Гончаренко долучився до дискусії у коментарях. Він вилаявся на коментаторів — українською та російською — і перейшов на особистості. Ось декілька його реплік (ми закрили деякі літери зірочками з міркувань цензури):
“Ви у нас хто такий ? Ви у нас на фронті!? Тому не пи*дить! Ви той, хто спитає ? Не заеб@шься спрашивать ? Я думаю , что зае@бёшься”.
“Можно ничего не сажать ! Конечно! Давайте наш город уничтожим и превратим в Славянск и Дружковку ! Не обижая соседей, но посмотрите, мы ведь пытаемся сохранить город за минимум затрат в сравнении с периодом до 24.02.22! Конечно, мы можем поступить, как вы и предлагаете — в гавно и без цветов !”
Конфлікти саме в соціальних мережах керівника громади виникають періодично.
“Зараз місто дійсно живе і оговтується від майже щоденних обстрілів. Хоча тут велика підтримка саме благодійних організацій, які допомагають матеріалами і роботою.
Та все ж темпи підготовки до оборони і захисту міста, захист місцевих памʼятників від обстрілів, витрати на невиправдано безглузді ремонти — як то перекриття даху на БК “Будівельник” — залишаються без належного контролю. І головне — без комунікації з боку пана голови. Ба більше, у нього увійшло у звичку “банити” тих, хто критикує або не згоден”, — каже опозиційна до керівника адміністрації депутатка Краматорської міської ради Ангеліна Шостак.
Після кількох скандалів щодо витрат на озеленення, квіти для клумб у Краматорську вирішили вирощувати самостійно, а не купувати.
Коментуючи скандал з витратою грошей на озеленення, у відповіді на запит Вільного радіо у міській адміністрації повідомили, що дерева, які закуповують (платани за 390 тисяч гривень), планують висадити на території Меморіалу Слави загиблих військовослужбовців.
А на питання, чи вистачає грошей у бюджеті на більш нагальні потреби, пов’язані з війною, відновленням інфраструктури після обстрілів та безпекою місцевих жителів. Олександр Гончаренко запевнив, що грошей на ці потреби достатньо.
“На даний час у місцевому бюджеті вистачає грошей на заплановані потреби, пов’язані з безпекою жителів громади та ремонти пошкоджених обстрілами об’єктів”, — йшлося у відповіді на інформаційний запит.
Також під час повномасштабного вторгнення Гончаренка критикували за укладання бруківки в Саду Бернацького. Тоді в МВА пояснили, що Краматорську її замінюють по гарантії, без додаткових витрат.
“Після тривалих перемовин та листування між сторонами в листопаді цього року ТОВ “Стройуком” розпочало виправлення прихованих дефектів раніше укладеного гранітного покриття власним коштом, у межах гарантійних зобов’язань за договором. Роботи можуть продовжитися залежно від погодних умов”, — зазначив у відповіді Гончаренко.
У серпні 2024-го Антимонопольний комітет зобов’язав Краматорську міську ВА скасувати своє розпорядження про те, що на території громади транспортування тіл померлих з місця смерті до міської лікарні №3 може здійснюватися виключно КП “Ритуальна служба”, яке належить міській адміністрації. Комітет побачив у цьому порушення законодавства про економічну конкуренцію, адже від цього рішення постраждали приватні надавачі ритуальних послуг у Краматорську. Втім суд дозволив КП залишитись єдиною службою, яка може перевезти тіло померлого до лікарні.
“На жаль, централізація влади в одних руках не йде на користь міста. І декілька кейсів, в тому числі корупційних і монопольних (як то скандал з ритуальними службами, підрядниками виконання оборонних замовлень) — є тому підтвердження. А сайт Краматорської міської військової адміністрації перетворився на перепости щоденних вечірніх зведень президента.
Також є підозри на нецільове використання коштів громади — ремонт школи в місті Перечин Закарпаття. Це може бути проявом його залежності від Максима Єфімова, який зацікавлений в переносі як виробництва, так і політичного впливу, на Закарпаття”, — додає Ангеліна Шостак.
З проханням прокоментувати роботу посадовця Вільне Радіо зверталося додатково до кількох краматорських активістів та журналістів, більшість відмовились давати оцінку діяльності Гончаренка, зокрема й через те, що зараз живуть в евакуації, а також, аби не псувати відносини. Якщо вам є що розповісти (зокрема, й про посадовців, чиїх досьє поки немає на нашому сайті) — зверніться до команди Вільного Радіо у Telegram, Instagram чи Facebook. Можливо, саме ваша думка зробить досьє об’єктивнішим та допоможе нам у роботі над текстами.У текстах для рубрики “Досьє” ми беремо до уваги оцінку роботи очільників громад від місцевих жителів та від самих посадовців. Наша мета — зібрати різносторонні думки, якщо такі є.
Посадовець одружений з Крістіною Вікторівною Гончаренко. Подружжя має доньку Євгенію.
В соцмережах Крістіна Гончаренко вказує, що є стилістом та лайфстайл коучем, а також дає лінк на магазин жіночих рукавичок, що працює у Києві та Парижі. На людину з таким же ПІБ у Києві зареєстрований ФОП з виробництва одягу та аксесуарів.
Також Крістіна Гончаренко була співзасновницею ТОВ “Краматорський кролик” (вирощування інших багаторічних культур, виробництво кормів для тварин), ПП “Астон” (лиття чавуну та сталі, тут вона в керівниках разом зі свекрухою Ніною Гончаренко). Через ці компанії родичок журналісти “Точки доступу” вказували на можливий конфлікт інтересів Олександра Гончаренка, коли він був депутатом міськради та працював директором з маркетингу та збуту на підприємстві по виробництву литих і кованих виробів для металургії ПП “Егергомашспецсталь”.
Також разом зі свекрухою Крістіна Гончаренко мала звʼязки з київськими компаніями з виробництва електроенергії ТОВ “Альтернатив електрик” та ТОВ “Свідевець Енерго”.
При цьому жодних доходів дружини посадовець не декларує.
Крістіна Гончаренко разом з донькою неодноразово з’являлись на модних показах. Зокрема, у мережі є її фото з подругою Лідою Петровою — дружиною міжнародного ТВ-менеджера, віце-президента телеканалу Euronews Валіда Афруша.
Разом з донькою — Євгенією — Крістіна Гончаренко зараз живе у Франції. Фото Євгенії є на сайтах французької міжнародної школи у Києві Lycée français Anne de Kyiv та французького освітнього закладу Ermitage International School. Тож вірогідно саме там отримувала освіту донька посадовця.
Батько Олександра Гончаренка — Василь — близько 20 років працював головним санітарним лікарем Краматорська. В березні 2020 року він став виконувачем обов’язків директора Донецького обласного лабораторного центру МОЗ України. Зараз на пенсії.
Мати — Ніна Гончаренко — була співвласницею низки компаній разом з невісткою. Крім “Краматорського кролика” у родини є й ТОВ “Олександрівський кролик”, зареєстроване у Краматорську на Ніну Гончаренко. Станом за кінець 2025 року Олександрівська селищна ВА судиться з Ніною Гончаренко з приводу визнання незаконним та скасування рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки.
Крім того, Ніна та Василь Гончаренки були співзасновниками нині закритого ТОВ “Протос” (виробництво чавуну, сталі та феросплавів).
Зараз подружжя має ТОВ “Офіс Центр 2” на Закарпатті. Компанія займається здачею нерухомості в оренду.
Брат посадовця Сергій Гончаренко з 2015 по 2019 рік працював у Департаменті екології та природних ресурсів Донецької ОДА, після — став директором Департаменту ЖКГ, звідки звільнився у 2024 року після звинувачень у корупції і переїхав до Ужгорода, придбавши там будинок. На кінець 2025 року знаходиться під слідством за підозрою у корупції, його заарештували.
Братів Гончаренків розслідувачі неодноразово звинувачували у тому, що вартість їхнього майна перевищувала офіційні доходи і підозрювали у відмиванні грошей.
Наприклад, у 2021 року Олександр Гончаренко з дружиною продали ТОВ “Краматорський Кролик” Петрову Руслану Анатолійовичу, зареєстрованому в окупованому Криму. Керівниками підприємства були батько Крістіни Гончаренко — Віктор Нікітін — та її брат — Даніїл Нікітін. А борги з підприємства стягували через суди. В декларації Гончаренко вказав ціну у 6 млн грн, що вірогідно перевищувало ринкову вартість збиткового підприємства. Тому цей продаж розслідувачі називали “фіктивним” з метою легалізації Гончаренком неофіційних доходів.
Серед закупівель Краматорської ВА також є ті, що викликають питання. Так у 2025 році керівництво Краматорська замовило відновлення після обстрілу будинку по вулиці Богдана Хмельницького, 4 за 18 млн грн, пише видання “Наші гроші”. За даними журналістів, ціна була завищена вдвічі.
До того ж, у більшості випадків договори укладаються без конкуренції та з фірмами, які мають або дуже сумнівну репутацію або дуже тісні зв’язки з чинною міською владою, пише видання “Новини Донбасу”.
Згідно з декларацією, у 2024 році посадовець був зареєстрований у Краматорську в квартирі Лозової Ганни Володимирівни. Та орендує сім земельних ділянок у Ясногірці Краматорської громади. Має фермерське господарство “Ясногорівське”, яке наразі не приносить доходу.
У 2025 році купив AUDI Q3 Sportback за 2 млн грн. До того продав старе авто за 359 тис. грн.
У 2024 році Олександр Гончаренко заробив на посаді начальника Краматорської ВА 1,3 млн грн (після вирахування податків у середньому 88 тис. грн на місяць). Середньомісячна зарплата за 9 місяців 2025 року — 83 тис. грн.
Готівкою посадовець вказував, що зберігав 4,2 млн грн, на банківських рахунках — 78 480 грн та 4893 євро. Ще Гончаренко має 201 230 грн внесків до недержавного пенсійного фонду.
У березні 2023 року Олександра Гончаренка помітили в аеропорту “Кот Д’Азур” у Ніцці, повідомило видання “Українська правда” у розслідуванні “Батальйон Монако-3”. Посадовець приїхав туди, коли мав перебувати з офіційним візитом у Словаччині. Спочатку Гончаренко заперечував своє перебування у Ніцці, згодом тодішній очільник Донецької ОДА Павло Кириленко підтвердив поїздку і зазначив, що Гончаренко полетів до Франції, аби зустрітись з родиною, бо зустріч у Словаччині перенеслась і він мав вільний час.
У декларації за 2024 рік посадовець не вказує жодних доходів чи майна дружини. У попередні роки вказував у її власності квартиру й паркомісце у Донецьку, будинок та житлову ділянку у Діброві (за словами посадовця, зруйнований обстрілами), нежитлове приміщення у Краматорську, придбану у 2020 році квартиру у Києві.