Що робив начальник Сіверської військової адміністрації у США у 2026 році та про яку допомогу домовився для громади (ІНТЕРВʼЮ)

3,5 роки Сіверськ та американський Вестон співпрацювали дистанційно. За цей час американці допомагали дітям із громади, передавали автомобілі для евакуації та підтримували переселенців. У вересні 2026 року начальник Сіверської МВА Олексій Воробйов вперше зустрівся з партнерами особисто. Чому раніше відмовився від поїздки, що найбільше запамʼяталося у США та яку допомогу американці обіцяють громаді надалі — журналісти Вільного Радіо розпитали в інтервʼю.

x

Поїздка у вересні цього року в Штати планувалась давно чи це організували оперативно?  

Це точно не спонтанне рішення було. Насправді, це вже друге запрошення. Мене ще минулого року запрошували, але я мав відмовити. Тоді була дуже складна ситуація в місті, згодом окремі населені пункти також визнали окупованими. Тоді мій навіть тимчасовий відʼїзд я не уявляв. Тобто я відмовився саме через безпекові моменти, але пообіцяв, що колись обовʼязково приїду. 

А ініціювала все це мер міста Вестон штату Коннектикут Саманта Нестор і організація Ukraine Aid International. 

Запрошували Вас особисто чи це стосувалося всієї делегації від Донеччини?

Я можу тут відповідати тільки за свою громаду, а не за всю делегацію.

Тоді розкажіть саме про Вашу мету. Я так зрозуміла, що це особисто Саманта Нестор Вас запрошувала і минулого року, і у вересні 2026-го? 

Так, це було навіть запрошення від міста Вестон, бо це місто-побратим Сіверська. І мені було важливо саме особисто зустрітися з цими людьми. 

Крім того, наша поїздка припала на 11 вересня — день, коли американці вшановують пам’ять жертв терактів 2001 року. І ми долучалися до пам’ятних заходів.

Для американців це дуже трагічна дата. Ми ж добре розуміємо цей біль, бо щодня стикаємося з наслідками російського терору, втрачаємо людей, домівки.

Під час візиту я також нарешті особисто зустрівся із Самантою Нестор, яка очолює Вестон. Ми співпрацюємо вже три з половиною роки, але до цього спілкувалися лише дистанційно. Для мене було дуже важливо побачитися з нею та подякувати за всю допомогу, яку їхня громада надає Сіверську.

Про яку саме допомогу йдеться?

Наші американські партнери повністю взяли на себе організацію та фінансування літнього оздоровлення дітей із Сіверської громади. Також забезпечують їх подарунками до новорічних свят. Крім того, за їхньої підтримки ми отримали три автомобілі (відповідно до інформації зі сторінки адміністрації, це авто марок Fiat Ducato та Mercedes-Benz Vito, — ред.).

x

Для чого використовуєте ці автомобілі? Чи всі вони зараз на ходу?

Ми використовували їх для евакуації людей. Один з автомобілів сильно постраждав, тоді ж поранення дістав наш співробітник. Згодом цю автівку додатково захистили бронею, щоб вона могла й надалі виконувати свої завдання. Зараз вона продовжує працювати для потреб нашої громади.

А як узагалі розпочалася співпраця Сіверська з американським містом Вестон? Хто запропонував стати містами-побратимами?

Усе почалося завдяки організації Ukraine Aid International. Її представники приїхали до нас і запропонували налагодити співпрацю зі Сполученими Штатами. Мене ця ідея зацікавила, так і почалося наше партнерство з Вестоном. За що я завжди буду вдячний і організації, і жителям міста.

Якою була зустріч наживо після стількох років дистанційного спілкування?

Нас дуже тепло зустріли. Як я вже казав, поїздка припала на дні вшанування памʼяті загиблих Тому важливо було разом брати участь в цих заходах.

x

Ми також бачили на фотографіях, що Ви зустрічалися з українськими дітьми, які зараз живуть у США. Як минула ця зустріч?

Так, я відвідав місцеву школу, де навчаються, зокрема, діти, які виїхали з України. Вони з різних куточків нашої країни, але дітей із Сіверської громади серед них поки немає. Втім, у нас уже є домовленості, тому я впевнений, що згодом і наші діти там будуть.

Це була дуже зворушлива зустріч. Мене тепло приймали не лише українські, а й американські школярі. Вони навіть ставали в чергу, щоб зі мною сфотографуватися! Для мене це було дуже приємно й несподівано.

x

А які питання обговорювали з американськими посадовцями під час зустрічі в Конгресі?

Щодо посадовців, я можу говорити лише про нашу співпрацю з Вестоном і зустріч із Самантою Нестор. Про роботу всієї делегації Донеччини краще запитати в представників області.

Про що ви говорили під час особистої зустрічі, обговорювали подальшу співпрацю?

Дивіться, Саманта з нами практично від початку повномасштабної війни. І навіть коли у США відбувалися вибори, змінювалася політична ситуація, вона не відвернулася від нас. Саманта підтримує демократів, і попри всі політичні процеси, Вестон продовжував допомагати Сіверській громаді. Усі домовленості, які в нас були, американські партнери виконували.

Тому для мене ця поїздка була насамперед можливістю особисто подивитися цим людям в очі, подякувати за все, що вони для нас зробили. Ну і, звичайно, обговорити, як працюватимемо далі. Ми не збираємося зупиняти нашу співпрацю.

За час партнерства допомогу отримали майже 900 дітей із Сіверської громади. Але зараз один із найбільших запитів переселенців — житло. Чи обговорювали ви це питання з американськими партнерами?

Ми займаємося питанням житла, і досить активно. Є інші партнери, які готові нам допомагати в цьому напрямку. Адже ви самі розумієте, що організувати таку підтримку зі Сполучених Штатів непросто.

Але поки я не хотів би розкривати подробиці. У нас уже є певні напрацювання щодо будинків для наших жителів. Думаю, незабаром зможу про все детально розповісти. Це окреме питання, над яким ми зараз працюємо.

А про що конкретно вдалося домовитися? Яку допомогу Сіверська громада отримуватиме надалі?

Ми продовжуємо працювати в тому напрямку, який уже добре налагодили, — це відпочинок та оздоровлення наших дітей, а також подарунки до новорічних свят.

Зараз американські партнери закуповують для нас великий автобус. Він потрібен, щоб ми могли самостійно перевозити дітей на відпочинок як Україною, так і за кордон.

Бо зараз із залізницею дуже складно. Батьки хвилюються, не завжди погоджуються відпускати дітей у такі поїздки. Цього року діти теж встигли відпочити. А коли матимемо власний автобус, організовувати такі поїздки буде значно простіше.

Скільки зараз дітей із Сіверської громади потребують такої підтримки?

Ми намагаємося охопити всіх наших дітей, які потребують допомоги. 

Що обговорювали поза питаннями гуманітарної допомоги? Чим цікавилися ?

Їх цікавить практично все, що відбувається в Україні. Ми із Самантою спілкуємося приблизно двічі на місяць. Вона також організовує прямі ефіри, під час яких наші діти спілкуються з американськими школярами.

Тому діти в Коннектикуті знають, що зараз відбувається в нашій громаді, як ми живемо, з якими труднощами стикаємося і яка допомога нам потрібна. Це теж дуже важливо, бо так вони більше дізнаються про Україну.

Що американські діти знають про Україну, її культуру та традиції? Можливо, навіть вивчили якісь українські слова?

“Слава Україні” точно знають. І ще одну відому фразу про Путіна, яку зараз не буду повторювати, але думаю, що всі здогадалися про який наспів йде мова.

Я дуже пишаюся нашими дітьми, які зараз живуть за кордоном. Вони постійно нагадують, що вони українці, розповідають про свою країну. Для мене це дуже важливо.

А ще ми хочемо, щоб наші люди, які виїхали за кордон, згодом поверталися в Україну. Ми над цим працюємо, вже маємо певні ідеї та напрацювання.

Ви підтримуєте звʼязок із жителями Сіверської громади, які виїхали? Знаєте, де вони зараз живуть і якої допомоги потребують?

Ми не приблизно знаємо, а намагаємося максимально точно відстежувати, де зараз перебувають наші родини.

На жаль, людям, які виїхали за кордон, ми не можемо надавати гуманітарну допомогу. Але ті, хто залишається в Україні, отримують її щокварталу. Ми надсилаємо допомогу через Нову пошту та Укрпошту. Вони теж наші партнери, і я їм дуже вдячний за цю співпрацю.

Ви розповідали, що автомобілі, які передали американські партнери, використовували для евакуації. А які завдання вони виконують зараз?

Ми й зараз займаємося евакуацією, причому не лише жителів Сіверської громади, а й людей з усієї Донецької області. Зокрема, допомагаємо вивозити родини з дітьми, адже в області триває примусова евакуація.

До речі, дітей із нашої громади на Донеччині вже немає. Ми всіх вивезли. Зараз продовжуємо працювати з родинами, допомагаємо людям виїжджати з небезпечних територій.

З яких саме населених пунктів зараз евакуюєте людей? Це переважно Словʼянськ і Краматорськ?

Я б не хотів називати конкретні населені пункти, звідки ми зараз вивозимо людей. Навіщо завчасно про це говорити? Коли евакуація вже відбулася, ми можемо опублікувати інформацію, фотографії. Ви, мабуть, і самі бачили такі повідомлення на сторінках нашої адміністрації.

Але загалом ми працюємо по всій Донецькій області. І, звичайно, не забуваємо про своїх жителів.

А куди переважно виїжджають люди? Обирають області ближче до Донеччини чи намагаються перебратися якомога далі?

По-різному. Хтось обирає області неподалік Донеччини, хтось їде значно далі. Ми намагаємося пояснити людям, що краще виїжджати якомога далі від зони бойових дій, за межі центральної частини України.

Але буває, що люди хочуть залишитися ближче до дому. Не на Донеччині, але десь поруч. Це їхнє рішення, і ми не можемо змусити їх обрати інше місце. 

Що найбільше запамʼяталося вам під час поїздки до США? Можливо, якась зустріч чи розмова, про яку ви ще не розповідали?

Найбільше запамʼяталися самі люди. Вони дуже відкриті, щирі, прямі у спілкуванні. І найголовніше — справді хочуть нам допомагати. Вони так само, як і ми, чекають на нашу перемогу.

Зараз відносини України та США на державному рівні не завжди прості. Як вам здається, чи впливає політична ситуація на бажання звичайних американців підтримувати Україну?

Я можу говорити лише про Вестон, про тих людей, із якими ми співпрацюємо. І на них, я переконаний, політична ситуація не впливає.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, жителі Вестона ухвалили для себе рішення: вони допомагатимуть Україні, допомагатимуть Сіверську. І все. Вони обрали цей шлях і продовжують ним іти.

Для них це принципова позиція. Я не думаю, що хтось зможе змусити їх відмовитися від підтримки нашої громади.

Якби ми повернулися до цієї розмови через пів року, який конкретний результат поїздки ви хотіли б показати жителям Сіверської громади?

Дивіться, у нас із Самантою є домовленість, що вони й надалі допомагатимуть нам у тих напрямках, які вже взяли на себе. І вони справді дуже добре з цим справляються. 

Це відчутна підтримка для нашої громади. Бо це дозволяє нам спрямувати вже кошти нашого бюджету на інші витрати і не переживати, що діти залишаться без відпочинку чи подарунку.  

Якщо вони і надалі будуть закривати ці наші потреби, то  це для мене і означатиме вдалий результат поїздки.

Нагадаємо, Сіверськ на Донеччині перебуває під російською окупацією. Раніше Вільне Радіо розповідало, який вигляд має місто після захоплення. На кадрах, які поширили окупанти, можна побачити, зокрема, місцеву лікарню, центр культури та житлові будинки.