Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Тільки в 12 громад Донеччини ще продовжують виїздити рятувальники. Лише 9 екіпажів ще можуть приїхати на допомогу й загасити вогонь. а гасити є що майже після кожного з десятків обстрілів щодня. А залишати треба час і на знешкодження небезпечних предметів та евакуацію.
Про те, як у 2026 році змінилася робота ДСНС на Донеччині та з якими викликами стикаються рятувальники журналістка Вільного Радіо поговорила з начальником Головного управління ДСНС України у Донецькій області Яковом Немикіним.
У квітні 2026 року Яків Немикін очолив Головне управління ДСНС у Донецькій області. До цього він понад 20 років працював у системі служби, обімав посаду заступника начальника управління та відповідав за напрям запобігання надзвичайним ситуаціям.
За словами Якова Немикіна, після призначення найбільше змінилося відчуття відповідальності.
“Стала значно більшою відповідальність — і за людей, і за всю систему ДСНС. Як керівник ти відповідаєш за життя особового складу, за збереження майна та техніки, за роботу підрозділів і виконання завдань”, — каже він.
Попри довгу роботу в системі ДСНС, оцінювати власну роботу на посаді начальника обласного управління Яків Немикін поки не береться.
“Я пропоную говорити про результати хоча б через рік керівництва”, — говорить начальник ДСНС.
Рівень завантаженості у перші місяці на новій посаді показує навіть наше інтервʼю. Домовлятись про нього ми почали у квітні. Лише після десяти перенесень (часто в останній момент) все ж вдалося поговорити.
До початку повномасштабної війни Донеччина була одним із найбільших промислових регіонів країни, тож роботи рятувальникам вистачало. Після 2022 року викликів побільшало, а причини для них змінилися.
За словами Якова Немикіна, нині більшість виїздів пов’язані саме з російськими обстрілами.
“У середньому за добу маємо від 50 до 70 викликів. Близько 70% із них — це наслідки артилерійських обстрілів або авіаударів. Йдеться про пожежі, руйнування будівель та порятунок людей”, — розповідає новий очільник ДСНС.
Пожежі, додає начальник управління, супроводжують майже кожен російський удар. Наприклад, з початку 2026 року одним із напрямів роботи рятувальників є ліквідація руйнувань в Олексієво-Дружківці та Дружківці. Там вдалося врятувати 90 людей, серед них — 6 дітей.
Окремий напрям роботи спецрозділів ДСНС — ліквідація наслідків ударів по житловій забудові та розбір завалів.
“Розбір завалів — наша щоденна робота. Її обсяги залежать від інтенсивності обстрілів. Бувають відносно спокійні дні, а бувають такі, коли рятувальники майже безперервно працюють на місцях влучань”, — каже Немикін.
До початку російської агресії донецький гарнізон ДСНС був одним із найбільших в Україні за чисельністю особового складу та кількістю техніки. Та це змінилося.
“У нас залишилося 12 територіальних громад із 46 [підконтрольних на початок 2022 року]”, — зазначає начальник управління.
ДСНС Донеччини продовжують їздити на виклики в девʼять громад Краматорського району (Андріївську, Дружківську, Краматорську, Миколаївську, Новодонецьку, Олександрівську, Святогірську, Слов’янську та Черкаську) та три громади Покровського району (Білозерську, Добропільську та Криворізьку).
В таких умовах ДСНС продовжує розвивати проєкт “Офіцер-рятувальник громади” в населених пунктах, де дозволяє безпекова ситуація. Через нього організовують заходи цивільного захисту, профілактичну роботу з населенням, евакуацію людей та реагування на надзвичайні події.
Евакуація мирного населення залишається одним із головних напрямів роботи рятувальників. За словами Немикіна, вона займає приблизно п’яту частину всієї діяльності служби. Зокрема, у силах ДСНС цим займається евакуаційний екіпаж “Фенікс”, який вивозить людей із прифронтових територій.
Від початку повномасштабного вторгнення співробітники ДСНС евакуювали з Донеччини понад 13 тисяч людей. З початку 2026 року — близько 500 мешканців громад.
Раніше рятувальники також забезпечували підвезення людей до евакуаційних потягів. Нині цей напрям роботи припинено.
Однак навіть під час гуманітарних місій рятувальники дедалі частіше стають цілями російських атак.
“За останній місяць [з середини травня 2026 року] два евакуаційні екіпажі двічі потрапляли під удари FPV-дронів. Окупанти не зважають на те, що ми виконуємо гуманітарну місію та рятуємо людей”, — говорить керівник ДСНС області.
Роботу рятувальників ускладнюють зруйновані армією РФ дороги, пошкоджені мости та постійна загроза повторних ударів під час ліквідації наслідків обстрілів.
За словами Немикіна, від початку бойових дій 43 підрозділи ДСНС у Донецькій області постраждали від атак росіян.
“Наразі функціонують дев’ять підрозділів. Вони регулярно зазнають пошкоджень від FPV-дронів та авіаударів”, — каже він.
Попри складні умови робити, проблем із забезпеченням технікою та пальним немає, запевняє керівник відомства. Щодоби на чергування заступають 112 рятувальників. Для виїздів на виклики є 32 машин.
Ще одним викликом для рятувальників залишається масштабне забруднення територій вибухонебезпечними предметами. Від початку 2026 року піротехніки ДСНС виявили та знешкодили близько 1300 боєприпасів і мін. Водночас говорити про повністю безпечні райони станом на червень 2026 року неможливо.
“Я вважаю, що вся територія Донецької області забруднена вибухонебезпечними предметами. Є дистанційне мінування, тривають обстріли. Навіть після обстеження територія може знову стати небезпечною”, — наголошує Немикін.
За його словами, через постійні обстріли та дистанційне мінування саперам доводиться знову перевіряти вже обстежені ділянки.
Наприкінці інтерв’ю, запитуємо, за якими критеріями чоловік оцінюватиме свою роботу через рік.
“Буде добре, якщо вистоїть Донецька область. Якщо ми вистоїмо”, — підсумовує Яків Немикін.
Раніше ми пояснювали, у яких випадках слід звертатися до ДСНС та як правильно подати заяву про надзвичайну подію.