Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Більш як половину депутатів Держдуми Росія планує обрати за участю жителів тимчасово окупованих територій — йдеться про 236 із 450 місць у парламенті. Також Кремль прагне показати на захоплених українських землях високу явку та щонайменше 70% підтримки “Єдиної Росії”.
Журналісти Вільного Радіо зібрали висновки фахівців про те, як окупаційна влада домагатиметься потрібних цифр, чому людям можуть не залишити вибору та які наслідки для жителів ТОТ можливі після голосування.
Про ризики, якими російські вибори загрожують жителям окупованих територій, говорили під час дискусії “Російські вибори та тимчасово окуповані території: виклики для України” в Українському кризовому медіацентрі.
У вересні Росія планує провести вибори до Державної думи. Ще на початку літа російський лідер Володимир Путін підписав відповідний указ. Ці вибори незаконно організують і на тимчасово окупованих територіях України, зокрема Донецької області. Голосування має тривати три дні — з 18 по 20 вересня.
Для участі мешканців тимчасово окупованих територій російська влада сформувала окремі виборчі округи. Загалом їх сім, кожен обирає одного депутата. На окупованій частині Донецької області таких округів три, на Луганщині — два, а в Запорізькій та Херсонській областях — по одному.
Згідно з окупаційними джерелами, три округи на окупованій частині Донеччини охоплюють понад 1,6 млн виборців.
Території: Макіївка, Іловайськ, Харцизьк; “муніципальні округи” Амвросіївки, Старобешевого та Бойківського (до декомунізації — Тельманове); частина Донецька — м. Моспине, Богодухівський та Чумаківський райони (раніше — Будьонівський та Пролетарський відповідно); селища Горбачево-Михайлівка, Ларине; села Бірюки, Вербова Балка, Гришки, Михайлівка, Новодворське, Олександрівське (раніше — Октябрське), Павлоградське, Темрюк.
Території: Маріуполь, Докучаєвськ, Красногорівка, Мар’їнка; Юзівський, Калинівський, Рутченківський, Олександрівський та Вознесенський райони Донецька (раніше — Ворошиловський, Калінінський, Кіровський, Ленінський та Петровський відповідно); селища Олександрівка, Старомихайлівка, Лозове; села Кремінець, Луганське; “муніципальні округи” Великої Новосілки, Волновахи, Микільського, Добропілля, Покровська, Курахового, Мангуша та Новоазовська.
Території: Горлівка, Бахмут, Дебальцеве, Єнакієве, Сніжне, Шахтарськ, Ясинувата, Чистякове (раніше — Торез), Олександрівка; Київський та Смілянський (раніше — Куйбишевський) райони Донецька; села Веселе, Піски та Спартак.
Крім того, до цього округу віднесли Краматорськ, Костянтинівку, Лиман та Слов’янськ. Навколо цих міст тривають бої, але під контролем російської влади вони не перебувають.
Втім, експерти закликають не сприймати це як звичайні парламентські вибори. На їхню думку, для Кремля це не стільки боротьба за місця у Держдумі, скільки ще один спосіб показати, що окуповані українські території нібито вже стали невіддільною частиною Росії.
Наприклад, голова аналітичного центру “Ділова столиця” Вадим Денисенко пояснює: хоча результати голосування в Росії фактично визначені заздалегідь, сам виборчий процес залишається важливим для влади. Він має створити враження, що росіяни підтримують курс Володимира Путіна та продовження війни.
“У нас складається враження, що ці вибори не мають жодного значення, тому що їхні результати давно відомі. Але попри все треба розуміти, що Росія — це плебісцитарна автократія. І ці вибори повинні показувати підтримку населенням курсу президента Російської Федерації. Логіка цих виборів — це плебісцит щодо підтримки дій Путіна та продовження безкінечної війни”, — каже аналітик.
Для окупованих територій, зазначають учасники дискусії, ці вибори мають ще одне значення. Росія намагається поступово вбудувати захоплені українські регіони у власний політичний простір, а голосування до Держдуми може стати черговим кроком у цьому процесі.
Це не перша спроба Росії залучити мешканців окупованої частини Донеччини до власних виборчих процесів. Після незаконних референдумів 2014 та 2022 років загарбники регулярно влаштовують там псевдовибори до російських органів влади та підконтрольних їм “місцевих рад”.
Але вересневі парламентські вибори будуть першими настільки масштабними на окупованих українських територіях, наголошує голова правління Українського кризового медіацентру, Надзвичайний і Повноважний Посол Валерій Чалий. На його думку, в такий спосіб Росія намагається створити додаткові аргументи для просування своїх претензій на ці землі.
“Масштаб загрози для України дуже великий. Ці вибори — це спроба зробити серйозний крок у легітимізації своєї присутності на окупованих територіях. Якщо міжнародне співтовариство обмежиться лише занепокоєнням, цього буде замало. Досвід показує, що краще зараз зробити кроки для недопущення цього процесу, ніж потім розгрібати наслідки такої легітимізації під час війни”, — зазначає Валерій Чалий.
Схожої думки дотримується й експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ, заступник голови Центральної виборчої комісії України у 2007–2018 роках Андрій Магера. Він наголошує, що говорити про законність такого процесу неможливо.
“Ці вибори на окупованих територіях України є нікчемними. Нікчемність — це те, що не потребує доведення, це очевидно самим фактом. Україна нікому нічого не зобов’язана доводити щодо нікчемності й нелегітимності цього процесу”, — пояснює експерт.
Тим часом російська влада вже стверджує, що завершила “інтеграцію” у своє правове поле “історичних регіонів” — так вони називають тимчасово окуповані території України. Задля цього країна-агресорка ухвалила близько 70 законів. Одним із показників успіху “інтеграції” росіяни вважають вибори до Державної думи за участю жителів ТОТ.
Експерти звертають увагу, що до окупованих українських територій Кремль підходить не так, як до решти російських регіонів. Для них готують окремий сценарій виборів із власними показниками явки та підтримки влади.
За словами політолога Вадима Денисенка, якщо по всій Росії перед партією “Єдина Росія” поставили завдання отримати 52–54% голосів, то на окупованих територіях вимоги значно вищі. Там, каже експерт, хочуть показати щонайменше 70% підтримки партії влади та забезпечити явку не нижче за 65–67%.
“По окупованих територіях стоять окремі задачі для того, щоб показати, що ці території повністю інтегровані в Росію і вони повністю підтримують воєнні дії. Росія хоче провести фестиваль підтримки дій Володимира Путіна”, — каже голова аналітичного центру “Ділова столиця”.
Досягти цих показників мають керівники окупаційних адміністрацій. За словами Денисенка, саме від результатів виборів залежатиме їхнє подальше політичне майбутнє. Якщо потрібні цифри не вдасться забезпечити, ставленики Кремля на цих територіях можуть втратити свої посади.
Окрему увагу Кремль приділяє й тому, який вигляд матиме саме голосування. За даними, які озвучили учасники дискусії з посиланням на російські джерела, на окупованих територіях планують відкрити понад 3,2 тисячі виборчих дільниць: 626 — у Донецькій області, 581 — у Луганській, 599 — у Запорізькій, 175 — у Херсонській, ще 1285 — у Криму.
Втім, колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера сумнівається, що всі ці дільниці реально запрацюють, особливо поблизу лінії фронту. На його думку, для Росії важливіше інше — створити ілюзію підтримки.
“Їм не так важливо подати достовірні дані — вони їх просто сфальсифікують. Прийде одна кількість людей, напишуть зовсім інше. Для них важливо подати картинку: “бачите, ми проводимо голосування”. Потім вони скажуть, що вже провели весь цикл: місцеві вибори, президентські, тепер парламентські, а отже нові регіони повністю інтегровані до складу Російської Федерації”, — пояснює експерт із конституційного права.
Саме тому, додає Магера, Кремль не вдаватиметься до електронного голосування, хоча технічно це було б простіше. Фізичні виборчі дільниці, бюлетені та кадри з голосуванням потрібні Росії насамперед як елемент пропаганди — щоб створити видимість нормального виборчого процесу на окупованих українських територіях.
Масштаб цієї кампанії не обмежується кількома депутатами, яких Росія хоче провести від окупованих регіонів. Як пояснює Андрій Магера, половину Держдуми — 225 із 450 депутатів — обирають за партійними списками, голосування за якими Росія планує проводити і на захоплених українських територіях. Ще 11 одномандатних округів окупанти утворили безпосередньо на ТОТ.
Отже, за підрахунками експерта, жителів окупованих територій Росія хоче формально залучити до обрання 236 депутатів — тобто більш як половини Держдуми. Саме тому питання стосується не лише законності окремих мандатів від ТОТ, а й легітимності майбутнього складу російського парламенту загалом.
Для жителів окупованих територій участь у російському голосуванні навряд чи буде питанням власного вибору. Експерти прогнозують, що окупаційна влада, як і під час попередніх кампаній, використовуватиме звичні механізми тиску — від залежності людей від роботи й соціальних виплат до ризику втратити житло чи можливість вести бізнес.
Експерт із конституційного права Андрій Магера каже, що для багатьох людей участь у виборах стане лише спробою уникнути проблем, які можуть виникнути через відмову.
“Контроль за цим буде, і чимало українських громадян зі зрозумілих причин підуть голосувати, бо вони розуміють наслідки для себе. Це робота, це житло, це майно, це якась підприємницька діяльність — людям треба виживати в цих місцевостях”, — пояснює Магера.
Водночас експерт наголошує, що українців, яких змусили взяти участь у голосуванні, не повинні ототожнювати з організаторами псевдовиборів. За його словами, кримінальна відповідальність стосується тих, хто забезпечує проведення незаконного голосування: членів виборчих комісій, агітаторів, так званих спостерігачів, представників окупаційної влади та силовиків.
Однак Валерій Чалий звертає увагу ще на один ризик: люди мають усвідомлювати, що ніхто не може гарантувати їм безпеку під час такого голосування.
“Вони живуть в умовах окупації і під час активних бойових дій. Якщо буде інтенсивний обмін ударами, то виникає велике питання, чи взагалі буде можливість проводити такі вибори. Адже ті, хто їх організовуватиме, зі зброєю стоятимуть на виборчих дільницях і є законною ціллю для українських Збройних сил”, — зазначає голова правління Українського кризового медіацентру.
Ще один можливий наслідок виборів — нова хвиля мобілізації в Росії. Голова аналітичного центру “Ділова столиця” Вадим Денисенко вважає, що Кремль свідомо відклав це рішення до завершення голосування, аби не псувати потрібну картину підтримки влади.
“У них є всі інструменти для того, щоб провести мобілізацію вже сьогодні. Просто вона переноситься на післявиборчий період. Я оцінюю ймовірність її проведення приблизно як 75 на 25. Якщо не буде якихось надзвичайних подій, то мобілізація, на жаль, практично неминуча”, — каже аналітик.
Хоча Денисенко говорить про мобілізацію в Росії загалом, це питання напряму стосується й жителів окупованих територій, адже після примусової паспортизації Кремль уже неодноразово залучав їх до служби у своїй армії.
Експерти сходяться в одному — якщо Україна та її міжнародні партнери хочуть мінімізувати наслідки російських псевдовиборів на окупованих територіях, діяти потрібно вже зараз. Після завершення голосування зробити це буде значно складніше.
Експерт із конституційного права Андрій Магера вважає, що українська влада має діяти активніше ще до початку голосування. Йдеться не лише про політичні заяви, а й про конкретні юридичні кроки.
“Мають відкриватися кримінальні провадження, мають оголошуватися підозри всім так званим кандидатам на одномандатних округах на окупованих територіях. Українська сторона має чітко показати, як вона реагує на це. Зрозуміло, що всі ці особи підпадатимуть під санкції — як України, так і інших держав”, — наголошує Магера.
Окрему увагу, на його думку, варто приділити так званим міжнародним спостерігачам. Він зазначає, що до Росії та на окуповані території нерідко приїжджають громадяни європейських країн, які своїми заявами створюють видимість законності виборчого процесу. Саме тому, вважає експерт, українські спецслужби та дипломати мають активніше співпрацювати з іноземними партнерами, щоб перевіряти таких людей та їхні можливі зв’язки з Росією.
Втім, Надзвичайний і Повноважний Посол Валерій Чалий переконаний, що цього недостатньо. На його думку, Україні потрібен комплексний план реагування, який обʼєднає дипломатичну, правоохоронну, розвідувальну та інформаційну роботу.
“Ми що чекаємо? Вересня, коли вже все буде здійснено? Зараз уже серпень, залишилося менше двох місяців. Треба сформувати план, який залучить Міністерство закордонних справ, розвідку, військові структури, Міністерство оборони. Сценарії можуть бути різні, і держава має бути готовою до кожного з них”, — зазначає дипломат.
Вже є повідомлення про те, що росіяни почали “передвиборчу кампанію” на окупованих територіях України.
Нагадаємо, раніше журналісти Вільного Радіо вже аналізували, хто йде в депутати до Держдуми Росії від так званої “ДНР”.