Підтверджені випадки COVID-19 на 09.07.2020:

51 224

В Україні
(1327 померли, 23784 одужали)

748

На підконтрольній Донеччині
(10 померли, 258 одужали)

1319

На непідконтрольній Донеччині
(78 померли, 594 одужали)
*неофіційно, дані бойовиків

СПЕЦТЕМА
image

Регіон на межі. Чого варто чекати Донбасу від вступу України до НАТО

|
12 Грудня 2019

Регіон на межі
Чого варто чекати Донбасу від вступу України до НАТО
Чи будуть на сході "бази НАТО", якщо Україна стане членом блоку? Чи вигідно сходу приєднання до Північноатлантичного альянсу? Та які перспективи є для ймовірного крайнього регіону НАТО на кордоні з Росією? Відповіді на ці питання ми шукали разом з аналітиком родом Донецька, заступником міністра закордонних справ та дослідником міжнародних відносин національного університету.
"Вони не кажуть "ворог". Тут просто є 2 позиції"
Мешканці сходу України дізнаються про НАТО максимум в 11 класі. Про блок говорять на уроках історії України.

"В курсі історії України ми знайомимося в 11 класі у нас є "Співпраця з НАТО". Як вона відбувається, на яких засадах і які перспективи в Української держави щодо вступу в НАТО. Я хочу сказати, що у нас були конкурси місцевого рівня, обласного і всеукраїнського, і творчі роботи діти писали "Україна і НАТО". І всі школи нашого міста брали участь. І ці роботи писали учні і 10, і 11, і навіть 9 класів", — розповідає вчителька історії бахмутської школи №24 Світлана Логвінова.
Та вже на уроках можна помітити — до альянсу ставляться по різному. Часом у школярів вже сформували ставлення до нього батьки. Та агресії немає, запевняє вчителька.

"Вони не сперечаються, вони просто кажуть те, що відбувається вдома і як ставляться до цих подій. Ми ж також маємо таке ставлення двояке. Двоякість в тому, що ми живемо ще багато хто за радянськими стандартами. І вважають, що НАТО — це ворог, від якого треба відійти якомога далі. Вони не кажуть "ворог". Тут просто є 2 позиції: одна — що треба співпрацювати активно і рухатися до НАТО, а інша — що треба зберігати нейтралітет".

Фото: Вільне радіо/Світлана Логвінова
Особливості ставлення на сході можна побачити і з соціологічних досліджень. Наприклад, дані дослідження соціологічної групи "Рейтинг" за червень 2019 року. Опитування показало, що підтримка членства України у НАТО досягла найвищого показника за останні роки - 53%, але найнижчі показники саме в наближених до Росії областях.
Дані соціологічної групи Рейтинг
Нинішнє ставлення деяких людей на сході — це часткові відголоски з Радянського Союзу. Тоді боротьба з НАТО — це була окрема ідеологія та тема для пропаганди.
Останній рубіж НАТО та Росії
Станом на 2019 рік в Конституції України вже прописаний курс на вступ до НАТО. І після приєднання до альянсу саме схід України стане останнім рубежем між Росією та альянсом.
Тепер же поговоримо про загальні перспективи саме для Донбасу.
Про бажання нейтралітету ще в не окупованому Донецьку свого часу чув Ігор Тодоров. Зараз чоловік викладає в Ужгородському університеті і є експертом Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції. Згадує, 14 років тому він з командою займався просуванням теми необхідності членства в НАТО для України. І тоді їх не всі підтримували, але й не заважали.
"В 2005 році в Донецькому університеті, я хочу це підкреслити, ми відкрили Центр міжнародної безпеки та міжнародного співробітництва. Ми видавали збірники, виступали по радіо. В 2010 році у мене була передача на державному радіо в Донецьку, яка звалася "Партнерство заради миру" про співпрацю з альянсом. І все це сприймалося принаймні спокійно. Хоча звісно, коли ми якісь проводили конференції — приходили бабусі від Вітренко та грюкали кастрюлями. Але в цілому все було нормально", - згадує Ігор Тодоров.

Фото: Вільне радіо/Ігор Тодоров
"Палкий євроатлантист", як сам себе називає, вважає, що раніше Україна була ближча до вступу в НАТО. І Донбасу це було б на користь. Бо було у що вкладати. Натомість зараз схід вже не може отримати рівня розвитку навіть 6-річної давнини.
"Можливо вступ до НАТО збільшив би інвестиції зокрема у Донбас. Але насправді Донбас, мені здається, така чорна діра, що ніякі інвестиції якогось реального покращення тотального не дадуть. Поки що я не бачу такої перспективи. Я не маю оптимістичного погляду на Донбас. Тим паче, що я згадую як це все було. І у Донецька, у Донбасу була перспектива, якби не зовнішнє втручання. Зовнішнє втручання, російська агресія все зіпсувала", — каже Тодоров.
"Зовнішнє втручання, російська агресія все зіпсувала"
А от в українському уряді більш оптимістично дивляться на перспективи сходу. Заступник міністра закордонних справ Єгор Божок зазначає: стати членом НАТО Україна може швидше, ніж очікують експерти. І це перетворить Донбас на рубіж між силами НАТО та Росією. Та це не означає, що там розбудують бази альянсу. Мова йде про загальну інфраструктуру в першу чергу, запевняє посадовець.
"Ми розуміємо, що на сході у нас є доволі агресивний і небезпечний сусід. Ми ж від нього нікуди не дінемось. І він теж не зникне. Тому звичайно нам потрібен серйозний захист на нашому східному кордоні. Для того, щоб створити цей рівень захисту, нам перше що потрібно зробити — відбудувати все те, що зруйновано. Тому що в пустелі, яку наразі залишили окупанти на тих територіях, створити оборону не можна", — каже Єгор Божок.

В планах уряду збудувати на Донбасі не бази НАТО, а заводи. Щоправда, все ж військового спрямування і з іноземними власниками та інвесторами.

Фото: Вільне радіо/Єгор Божок
"У нас, ви ж знаєте, на Донбасі дуже серйозний індустріальний потенціал. І ми дуже багато можемо розмістити там виробництва товарів військового призначення, подвійного використання. І тих товарів, які будуть спрямовані на посилення нашої обороноздатності", — додає заступник міністра закордонних справ.
Заводи країн-членів НАТО на сході — це те, над чим посадовці вже працюють, запевняє Єгор Божок. Для цього Україні не обов'язково вступати в альянс, достатньо партнерства та привабливої пропозиції.

"Це в наших інтересах створити такі умови, щоби НАТО і ЄС розміщували свою інфраструктуру на східному кордоні України, бо це додаткова гарантія недоторканності нашого Донбасу. Тому що мова буде йти не тільки про наш Донбас, але й про інфраструктуру НАТО"

Щоб залучити іноземних виробників військового профілю в Україну, в міноборони планують ввести нову систему закупівель. Коли вона відповідатиме стандартам НАТО, то бізнесмени з інших країн зможуть долучитись до озброєння української армії, або ж забезпечувати їх одягом. Для цього, запевняє Єгор Божок, в країні є великий бюджет на оборону.
Криза вже є
Український схід — не єдина можлива точка стику Росії та НАТО. Тож приєднання до альянсу не означає гарантоване постійне напруження на Донбасі.
Наприклад, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов найбільш напруженим регіоном зараз вважає Калінінградську область та кордони з нею.
"Якщо ми подивимось як після 2014 року розгорталися події, то адміністрація Дональда Трампа прийняла рішення створити свою військову базу в Польщі, маючи на увазі Калінінград, як ось такий апендикс, який так би мовити безпосередньо втручається в тіло НАТО. Ну і на сьогодні фактично розпочато будівництво цієї бази", — наводить приклад Мартинов.

Це ж підтверджують заяви на самміті НАТО 3-4 грудня 2019 року в Лондоні. Наразі 29 держав-членів погодили військовий план захисту Польщі, Литви, Латвії й Естонії на випадок нападу Росії.
Фото: прес-служба НАТО
З 2018 року також готували план "Чотири тридцятки". Його погодили на минулорічній зустрічі.
"Я можу оголосити, що ми виконали план з підвищення боєготовності своїх сил, NATO Readiness Initiative. Союзники виділили 30 батальйонів, 30 повітряних ескадрилій та 30 бойових кораблів, які будуть доступні для НАТО протягом 30 днів (у випадку кризи, - ред.)", - заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг за результатами зустрічі на саміті 2019 року.

"Чотири тридцятки" - це план вдосконалення сил НАТО. Головна мета: підготуватись до швидкого реагування на загрози.

Фото: прес-служба НАТО
Зазначимо, мова не про створення нових підрозділів, а про перепідготовку вже задіяних військовослужбовців різних профілів. Загалом буде шість бригад, які координуватимуть з Великої Британії, Німеччини, Італії, Франції, Іспанії та Польщі. Наприклад, за словами президента Польщі Анджея Дуди, вони нададуть два наземних батальйони, дві ескадрильї винищувачів F-16 і два військових кораблі.

Додамо, що за словами глави Національного бюро безпеки Польщі Павела Солоха, до бригади під командуванням Польщі увійдуть також батальйони від Чехії та Словаччини.

Деякі дані про свою роль повідомили і представники Великої Британії.

"Ми очолимо одну армійську бригаду, надамо дві ескадрильї винищувачів, шість військових кораблів, включно з двома авіаносцями. Ці сили діятимуть в рамках ініціативи НАТО у разі потреби, решту часу вони будуть доступні для британських потреб", - сказав прем'єр Британії Борис Джонсон.

Представники альянсу зазначають, що "чотири тридцятки потрібні саме для захисту східного кордону НАТО. Куди Україна поки не входить.

Та не слід забувати і про ситуацію в Грузії, яка також прагне стати членом північноатлантичного альянсу. Регіон не менш напружений, ніж Україна, в питанні конфліктів з Росією. Наближення до вступу підтвердив і самміт НАТО 2018 року, і зустріч в 2019. Однак, часових проміжків для повноцінного членства країни, як і для України, не дають.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись публікацією

Проект «Підвищення рівня знань про НАТО серед жителів Донецької області» реалізується завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(-ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: