Селу Свято-Покровському у Сіверській громаді — 325 років. Чи ні? (роз’яснення краєзнавця)
5 років тому тут святкували 320-річчя села, але у давній даті сумніваються дедалі більше та збираються її перевірити.
День села зі старовинним Свято-Покровським храмом тут святкують 14 жовтня, на свято Покрови. Але якщо з днем більш-менш зрозуміло, то в році не впевнені та будуть його уточнювати.
Про це Вільному радіо розповідає староста Різниківського старостинського округу Ніна Різник. Святкують цього року теж умовно, бо через пандемію всі святкові заходи скасували.
“Над цим працюють історики. Так воно передавалося з року в рік: 320, 321 і пішов відлік… Зараз постало таке питання, і визначаються з точною, хоча б примірною, але дійсною датою. Депутати наші беруться до цього, вчителі історії, ми будемо давати запити у музеї, може, в якісь архіви”, — розповідає староста округу.
Селимівка — Кірове — Свято-Покровське
За словами Ніни Різник, у селі нині немає ніякого музейного куточка, хоча колись був такий у місцевій школі. А розповісти тут є про що. До радянських часів село називали Селимівкою. На мапах-триверстовках Шуберта (це мапи царських часів) ще вказана Селимівка або Сулимівка, тоді як на німецьких картах часів Другої світової війни село вже позначене як “Кірово”.
“Свято-Покровським” воно стало у 2016-му році внаслідок декомунізації. Місцеві мешканці вирішили не повертати стару, автентичну назву, а обрали нову, за назвою місцевого храму.
За даними, що є у старости, Селимівку заснували наприкінці 18 століття. Тож, у місцевій церкві вважають, що село молодше, ніж 325 років.
“Село Селимівка засноване наприкінці 18 століття майором царської армії Олександром Григоровичем Шаховим у гирлі ріки Сухої, яка впадає у ріку Бахмут. З кінця 18 століття у Селимівці жили понад 1 100 людей. Панський дерев’яний дім на кам’яному фундаменті був побудований прямо на березі річки Сухої”, — йдеться у приходському листку Свято-Покровської церкви.
Свято-Покровська церква — історичний центр села
Храм — одна з центральних історичних будівель тут. За тією інформацією, яка є в громаді, нинішній, кам’яний його варіант, побудували у 1850-ті роки. Причому ймовірно за стандартним проєктом харківського архітектора Федора Данилова. А раніше тут був інший храм — дерев’яний. Його побудували в далекому 1795 році.
За даними, які є у старости, кам’яний храм побудував тут землевласник Іван Шахов. Його маєток був напроти тієї дерев’яної церкви, яка почала руйнуватися. Тож її розібрали, а з дерева зробили церковну огорожу. Старожили села розповідали, що мешканці Селимівки жертвували яйця, їх нібито додавали у будівельний розчин для міцності.
А коли церкву майже закінчили, Шахов вже продав маєток графу фон Стенбок Фремору. При церкві працювала й церковно-парафіяльна служба, а навколо були старі поховання. Все це згадується у краєзнавчому приходському листку. Але це не офіційне видання, тож все це варто перевірити.
Сіверський краєзнавець: Свято-Покровському — 256 років
Краєзнавець, член Спілки краєзнавців Донеччини з Сіверська Максим Меценко знає багато про історію цих місць і теж вважає дату заснування села 325 років тому помилковою. Одразу ж зазначає: Свято-Покровське утворилось від злиття двох сіл: Різниківки та Селимівки.
“Різниківка — це було казенне поселення та входило до складу Ямполя. А Селимівка спочатку належала Шахову, потім її перекупив інший та збудував там економію, землю вони обробляли. Тобто, Різниківка належала державі, а Селимівка — дворянам. А між ними річка Суха, притока Бахмута. Різниківка — на лівому березі, Селимівка — на правому, і він був менш населений, ніж лівий”, — розповідає історію цих місць Максим Меценко.
І ключовою датою в тутешній історії слід вважати 1765-й рік, коли тут пройшло перше розмежування земель.
“Нинішню Донеччину заселяли військовими з півночі на південь”
До того, на початку 18 століття, територія нинішньої Донеччини була малозаселеною, тому що зовсім близько були землі кримських татар.
“Так просто ніхто не приходив і не селився, тому що у нашому регіоні була військова колонізація. Ці землі заселяли з півночі на південь. Тільки з 1730-х років почали роздавати землі на лівому березі (Сіверського Дінця, — ред.) старшинам слобідських полків. А на правий берег перейшли вже, коли вплив Золотої Орди зменшився”, — пояснює він.
Та зазначає: навіть більший населений пункт — Крива Лука — вперше згадується тут у 1765-му. Тоді на правому березі Дінця існували лише Слов’янськ, Маяки, Бахмут, Серебрянка, а пізніше почали забудовувати маленькі хутори.
Краєзнавець вважає: дату заснування села можна легко встановити по церковних справах та записах.
“325 років Свято-Покровському — це так само як Бахмуту “причепили” 1571-й рік як рік заснування”, — резюмує він.
Нагадаємо, нещодавно в Бахмуті традиційно святкували 450-літній ювілей міста. Хоча деякі історики та краєзнавці наголошують, що Бахмут ймовірно заснували пізніше. Місцева влада хотіла замовити в Нацбанку випуск ювілейної монети, але це не вдалося, тож виготовили ювілейні сувенірні медалі.
Читайте також:
- Нові фото старого міста. З’явилися раніше не опубліковані кадри Бахмута часів нацистської окупації
- Цей тиждень в історії Донбасу: розгром журналу “Забой”, пуск каналу “Сіверський Донець-Донбас” та Сіверській дитячій бібліотеці — 36 (ФОТО)
- Як гартували українське слово на Донеччині Феня Пустова та Вадим Оліфіренко (ФОТО)
489Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
