8 травня в Україні та всьому світі визначене як День пам’яті та примирення. У цей день ми згадуємо жертв Другої світової війни, найбільш кривавої та жорстокої війни в історії людства.
Друга світова війна – це чорна сторінка в історії. За оцінками різних дослідників, у ній загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Це ті, хто загинув на фронті, в окопах, і ті, кого вбили під час бомбардувань, у полоні, концтаборах. Ті, хто помер як мирний мешканець від поранень або голоду.
“У нас хіба святкують День Перемоги? Ні. Для мене це образа. Стільки загинуло народу, залишилися живі, нема нікому ніякої пам’яті. Сумку принесуть з крупою, хіба це пам’ять? Все одно ми святкуємо цей день. Святкуємо і плачемо. Шкода, звичайно. Скільки молодих хлопців загинуло, ніхто не повернувся. По двоє, по троє з дому забирали, і ніхто не повернувся. З нашої вулиці чоловік 40 молоді загинуло.”, — каже ветеранка Олена Пилипівна Чернишова.
Вона в Другу світову війну допомагала партизанам на Донеччині. Неподалік від Бахмута існувала підпільна організація, заснована дітьми – Каровська спілка піонерів. Дванадцять каровців чим могли допомагали партизанам. Вона — остання з тих дітей-героїв, хто залишився в живих.
Олена Пилипівна народилася й весь час жила у селі Покровському. Перед початком війни в 1939 році їй було 9 років. Окупанти прийшли в село Покровське в 1942-му році. Група школярів організувала підпільну організацію “Каровська спілка піонерів”.
“Ми працювали підпільно, були пов’язані з партизанським загоном. Збирали зброю, передавали їм, відомості про розташування німців передавали, розклеювали листівки, різали німецькі дроти, зв’язок їхній. Збиралися у Васі Носакова (засновника спілки, – ред.) вдома, ніхто з сусідів не помічав. Вони просто думали, що ми там збираємось гуляти – молодь, дітвора. А ми потайки рили печеру. Там був такий ярок, весь зарослий терником, а поряд протікала річка, німці коней в ній купали. А ми печеру рили, відрами тягали глину”, — пригадує ті часи Олена Пилипівна.
Каровці також допомагали старшим дівчатам ховатися від облав нацистів, які ловили молодь для відправки на примусові роботи до Німеччини. А також ховали у печері поранених солдатів. Під час цих подій Олені було 12 років. Повну версію розмови з ветеранкою Другої світової війни читайте або слухайте тут.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
