Підтримайте Вільне Радіо
Понад 45 тисяч бахмутян мають статус ВПО, але реальних переселенців ще більше. Вони розкидані по всій Україні й потребують власного житла, а не тимчасового притулку. Проте без чіткої державної стратегії місцева влада, благодійники та громади-партнери не можуть системно розв’язати проблему. Про це говорили під час дискусії в Києві, присвяченої довгостроковому розв’язанню житлових потреб переселенців із Бахмутської громади.
Захід проводили в межах проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).Проєкт “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу ВПО з Бахмута” реалізовували ГО “Бахмутська фортеця” (аплікант проєкту), ГО “Антикризовий медіа-центр” та урбаністична коаліція “Ro3kvit” у партнерстві з Бахмутською міською військовою адміністрацією.
Перед основним обговоренням урбаністична коаліція “Ro3kvit” представила висновки свого дослідження щодо можливих розв’язань житлових потреб переселенців. Його розпочали у вересні 2025 року і зараз вже змогли поділитися результатами. Міська планувальниця і представниця “Ro3kvit” Софія Бондар нагадала про основні моделі заселення для ВПО, які доступні вже зараз або розглядаються в майбутніх проєктах.
Йдеться не про житлові сертифікати, бо цей варіант для переселенців із тимчасово окупованих територій поки можливий лише для захисників зі статусом УБД чи інвалідністю внаслідок війни. Також у Бахмутській громаді такі компенсації доступні жителям Андріївки та Кліщіївки, якщо факт знищення житла підтвердить спеціальна комісія.
Тому наразі більшість бахмутян можуть розраховувати на:
Софія Бондар наголосила, що перед початком будь-якого житлового проєкту треба з’ясувати, для кого саме і де треба будувати.
“Уявімо, що будуємо житло для людей з Бахмутської громади. Хто ці люди, в яких умовах вони зараз, які в них потреби? Ми намагалися це дослідити. Наразі знаємо, що більше ніж половина (понад 58%) населення громади мають статус ВПО — це 45 805 людей. Але також ми знаємо, що переселенців значно більше, вони не завжди узаконюють цей статус. Переважно ці люди розкидані по всій Україні, але найбільше — у Дніпропетровській, Київській та Полтавській областях”, — поділилась результатами дослідження урбаністка.
Тому в “Ro3kvit” провели окреме опитування на 700 людей, а також кілька воркшопів та глибинних інтерв’ю, щоб дізнатися, в яких умовах живуть зараз люди з Бахмутської громади.
Більшість опитаних (38%) після виїзду з Донеччини живуть в одному місці 3 і більше років. Загалом є запит на те, щоб не переїжджати багато разів. Часто — через прив’язку до роботи або догляд за родичами чи близькими людьми. Водночас більше ніж половина респондентів (55%) готові переїхати, якщо буде пропозиція більш доступного житла. Близько 15% не прив’язані до теперішнього місця проживання і можуть переїхати. І 7% активно шукають можливості, щоб переїхати.
“7% — це та цільова аудиторія, з якою можна працювати, і вони будуть майбутніми мешканцями житла, яке зараз планують будувати. З умов для переїзду вони також називають можливість працевлаштування та відчуття безпеки. І, цікаво, багато людей говорили, що важливо мати на місці спільноту, яка приймає і підтримує”, — розповіла міська планувальниця Софія Бондар.
За результатами дослідження урбаністична коаліція “Ro3kvit” підготувала рекомендації для Бахмутської міської військової адміністрації.
“Найліпша модель для бахмутян — це муніципальна оренда житла. Її можна розділити на кілька категорій: з правом викупу, з правом пільгової оренди, з правом довгострокової оренди. Також ще залишається потреба на тимчасове житло. І адміністрації також варто закладати в майбутнє житло і потреби жителів приймаючої громади. Тобто разом із закриттям потреб бахмутян має бути врахований якийсь відсоток житла і для місцевих. Тільки тоді можлива повноцінна інтеграція в новий простір”, — додала Бондар.
Для архітекторів і планувальників майбутнього житла урбаністи також прописали рекомендації:
Також фахівці радять залучати майбутніх мешканців на етапі проєктування, аби під час будівництва врахувати особливості їхніх повсякденних звичок.
Одним з основних факторів успіху майбутніх житлових проєктів адвокатка Євгенія Деменкова назвала довіру між жителями громади й місцевою адміністрацію. Зараз, на її думку, цей рівень довіри низький, але подібні зустрічі можуть змінити ситуацію. Деменкова також переселенка з Бахмута, і до неї часто звертаються саме щодо житлових проблем.
“Житлове питання для переселенців — це питання номер 1. І я зараз не про тимчасове, соціальне житло та муніципальну оренду. Все-таки люди хочуть власне житло, щоб бути там господарями. Переселенцям потрібні гарантії, що завтра їх ніхто не вижене”, — зазначила Деменкова.
Адвокатка розповіла, що багато людей свого часу виїжджали з надією повернутися за кілька тижнів, тож не забрали з собою всі необхідні документи. Через це зараз їм важко підтвердити право власності на нерухомість в окупації. Іноді ситуацію полегшує те, що є записи в Реєстрі нерухомого майна. Також за останні роки налагодилась комунікація з комунальними підприємствами міста, які на адвокатські запити надають необхідну інформацію. Це допомагає людям довести своє право власності через суди.
Окремо учасники дискусії зупинилися на системних прогалинах у державній житловій політиці для переселенців. Зокрема, згадали про законопроєкт №11161, який пропонує прирівняти все житло на тимчасово окупованих територіях до знищеного. Документ уже пройшов два читання у Верховній Раді, однак із грудня 2024 року очікує на підпис Президента.
За словами голови “Асоціації молодих ВПО України” Аркадія Петросяна, без чіткої загальнонаціональної стратегії питання житла для ВПО з окупації неможливо розв’язати лише зусиллями громад.
“Питання внутрішньо переміщених осіб — загальнонаціональне. Тому поки не буде стратегії на 3-5-7 років, чесної комунікації з людьми, якоїсь чіткої програми від профільного міністерства — неважливо, як його вже будуть називати — ми далеко не просунемося”, — зазначив Петросян.
Відсутність житлових програм у великих містах впливає на навантаження на регіони, розповів голова Ради ВПО Київської області та радник голови Київської облдержадміністрації Олександр Явтушенко. За його словами, логічно, що значна частина переселенців, зокрема й бахмутян, їдуть до Києва через ширші можливості для працевлаштування. Водночас у самій столиці майже немає місць тимчасового проживання або повноцінних програм розселення для ВПО, тому більшість людей осідають у передмісті та в області.
“У Київській області на сьогодні в нас є 33 місця тимчасового проживання, де офіційно проживають понад 6 тисяч людей. І по факту розселенням людей, які приїжджають навіть на евакуаційних поїздах до Києва, все одно займається Київська обласна військова адміністрація”, — пояснив Олександр Явтушенко.
Серед реальних прикладів розв’язання житлового питання Явтушенко назвав комплекс індивідуальних і багатоквартирних будинків для ВПО, який фінансує американський благодійник Делл Лой Хансен. Найближчими місяцями фонд планує запуск нового житлового проєкту на Київщині.
Серед варіантів, куди можуть поселити переселенців у Київській області, є:
Ще одна ініціатива, яку нині адвокатує Рада ВПО Київської області, — агромістечко з модульних будиночків. Цей проєкт, який розробили ізраїльські архітектори, передбачає не лише житло, а й можливість працевлаштування поруч із місцем проживання, а також перекваліфікацію для переселенців. Водночас для старту першого етапу — зокрема будівництва теплиць — наразі шукають донора.
“Ми як рада ВПО саме в таких проєктах вбачаємо найкращу можливість для працездатного населення і молоді серед переселенців. Якщо ж ми говоримо про людей пенсійного віку, то звичайно, що обов’язок держави — подбати про цих людей і забезпечити їм гідні умови проживання до кінця життя”, — додав Явтушенко.
Окрім благодійних проєктів, важлива також взаємодія між громадами. Про такий практичний етап співпраці розповів заступник начальника Гостомельської селищної військової адміністрації Олександр Івченко. За його словами, після перших складних переговорів Бахмутської МВА з приватними власниками землі Гостомельська громада запропонувала кілька локацій для можливого розміщення житлового об’єкта. Наразі між структурними підрозділами двох адміністрацій уже тривають робочі зустрічі щодо реалізації проєкту.
“Я думаю, що сьогодні кожна громада в Україні готова до об’єднання. Нові люди — це економічний та культурний розвиток, це новий досвід і здорова конкуренція”, — зазначив Івченко.
Як підкреслив заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко, місцева влада не може самостійно розв’язати житлову проблему всіх мешканців громади, адже без відповідних державних рішень це протизаконно. За словами посадовця, місцеві адміністрації можуть і повинні працювати над житлом для ВПО, але тільки в межах чинних повноважень і після ухвалення необхідних законів.
Утім, у межах можливостей Бахмутська міська ВА працює над кількома житловими проєктами, зазначив Марченко. Першим із них стала “Сталева мрія” — проєкт відбудови житлового кварталу безпосередньо в Бахмуті.
Цю ідею презентували громаді, зібрали зауваження та пропозиції й доопрацювали.
“Проєкт “Сталева мрія” розроблений, підрахований, лежить і чекає свого часу на реалізацію на території Бахмута під державним прапором України”, — зазначив Марченко.
Наступним кроком став пошук земельних ділянок в інших громадах, адже людям, які втратили домівки, вже зараз потрібні конкретні рішення. За словами Марченка, цей процес виявився складним, адже в Україні раніше фактично не існувало практики передачі землі від однієї громади іншій під житлові потреби ВПО. Часто проблеми виникали на етапі документації та юридичних підстав для такої передачі.
Попри це, Бахмутська громада стала однією з перших, яка отримала земельну ділянку в постійне користування під будівництво житлового кварталу для ВПО — у селищі Гоща Рівненської області. Проєкт триває понад рік. Спершу повноцінне містечко хотіли звести в Баришівці на Київщині, але через суперечки щодо земельної ділянки будівництво перенесли в інший регіон. Станом на січень 2026 року команда формує технічне завдання і готується до тендера на проєктно-кошторисну документацію.
Цей проєкт уже презентували на трьох міжнародних виставках — двічі у Варшаві та один раз у Римі. Його підтримують Донецька обласна військова адміністрація, профільне міністерство та Гощанська селищна рада.
Паралельно Бахмутська МВА працює й над іншими житловими рішеннями. На Київщині триває співпраця з Гостомельською громадою щодо розміщення житлового об’єкта для бахмутян. Також у Кропивницькому готують проєкт реконструкції гуртожитку на 210 місць, який фінансує міжнародний фонд НЕФКО. Найближчим часом планують підписати грантову угоду на 4,5 млн євро — кошти передбачили не лише на ремонт, а й на повне меблювання. Заступник начальника адміністрації Олександр Марченко наголосив: у документах чітко зафіксовано, що житло призначене для мешканців Бахмутської громади.
Крім того, в селищі Софіївка на Дніпропетровщині планують переобладнати будівлю амбулаторії під житловий будинок для переселенців. Проєктно-кошторисна документація вже готова, наразі шукають фінансування.
Підсумовуючи, Марченко визнав, що головний виклик для всіх цих ініціатив — нестача коштів. Саме тому проєкти постійно презентують на міжнародних заходах і подають на державні конкурси. Зокрема, житловий квартал у Гощі представили на ReBuild Ukraine 2025 — серед двох проєктів від України, обидва з Донецької області. Наразі Бахмутська МВА подала додаткову заявку до профільного міністерства на участь у конкурсі для фінансування саме для цього проєкту.
Нагадаємо, влада Бахмута розповіла, з якими питаннями до них зверталися мешканці громади у 2025-му. Найбільше місцевих цікавив соціальний захист населення та компенсації за знищене житло.