Колишнього “регіонала” затримали при спробі виїхати з України. Наразі чоловікові оголосили підозру за виправдовування збройної агресії Росії та співпрацю з окупантами.
Про затримання чоловіка повідомили в СБУ. Силовики не вказують імені фігуранта, втім в мережі зʼявилися фото з не закритим обличчям Владислава Лукʼянова.
Правоохоронці кажуть, що не дали колишньому народному депутату від забороненої “Партії регіонів” втекти за кордон.
Чоловіка затримали поблизу пункту пропуску на Одещині. Звідти 60-річний фігурант намагався виїхати до сусідньої країни, як людина непризовного віку.
Зазначимо, що на 10 квітня 2024 року Владислав Лук’янов досі числиться депутатом Бахмутської міськради від “ОПЗЖ”. Цю інформацію Вільному радіо підтвердила начальниця організаційного відділу Бахмутської міськради Тетяна Чернікова. На сайті “Миротворець” чоловік вказаний як посібник терористів, який брав участь в захопленні міськради Харцизька. Голосував за диктаторські закони 16 січня. У вересні 2014 року їздив до Держдуми Росії. Також Лук’янов голосував за підтримку перебування російського флоту в Криму. У 2017 році вони мали вийти з півострова, але Верховна Рада за часів Януковича продовжила договір на 25 років.
“Після захоплення частини регіону фігурант пішов на співпрацю з ворогом і “перереєстрував” власну компанію інтернет-провайдера за російським законодавством. Крім того, він надав ФСБ повний доступ до наявного обладнання, що дозволило російській спецслужбі контролювати інтернет-активність місцевого населення”, — зазначають в СБУ.
Там додали, що Лук’янов переїхав на підконтрольну Україні територію та звідти управляв компанією у віддаленому режимі. Втім, оскільки його бізнес перереєструвався за російським законодавством, всі податки регулярно йшли до бюджету загарбників у вигляді “податків” та “зборів”.
Таким чином, кажуть в СБУ, підозрюваний фінансував військово-промисловий комплекс Росії та її окупаційні угруповання, які воюють проти України.
Ймовірно, йдеться про ТОВ “Фінфорт-трейдинг”. Відповідно до даних аналітичної системи Youcontrol, її кінцевим власником є Лук’янов, ця фірма понад 26 років надає послуги зв’язку та зареєстрована у Донецьку.
Це не єдиний бізнес у власності депутата. Зокрема, він є бенефіціаром бахмутської газети “Собитія” та кількох фірм.
Лук’янова також підозрюють в публічному виправдовуванні російської агресії, про що він буцімто неодноразово розповідав у чатах прокремлівських телеграм-каналів.
Правоохоронці стверджують, що під час обшуків у затриманого знайшли мобільний телефон та чорнові записи із доказами його злочинних дій.
Наразі Владиславу Лук’янову повідомили про підозру за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Росії проти України та глорифікацію (возвеличення) її учасників (ч. 2 ст. 436-2 ККУ). За цією статтею він може отримати покарання у вигляді виправних робіт та нагляду, або тюремне ув’язнення до трьох років.
Втім, у СБУ зазначають, що додатково розслідують й іншу діяльність Лук’янова.
Затримання колишнього нардепа та “регіонала” Владислава Лук’янова, про яке повідомили 10-го квітня, відбулось ще у лютому. Після цього Соломʼянський райсуд Києва 27-го лютого відправив його під нічний домашній арешт без електронного браслета, як підозрюваного у виправданні збройної агресії Росії.
Про це пише видання “Watchers” з посиланням на отриманий коментар від Київської обласної прокуратури.
Журналісти припускають, що СБУ навмисно опублікували інформацію про затримання Лук’янова тільки зараз. Зробили це нібито для покращення “іміджу” Департаменту Кібербпезки СБУ після розслідування медіа “Слідство. Інфо” про очільника відомства Іллю Вітюка.
У свіжому пресрелізі СБУ про лютневе затримання Лук’янова вказано, що саме “кіберфахівці Служби безпеки завадили втечі з України колишнього народного депутата від забороненої ”Партії регіонів”.
Нагадаємо, ще двох ймовірних співробітників окупаційних адміністрацій Маріупольського району оголосили у розшук. Фігуранти справ нібито добровільно допомагають існувати російським окупаційним адміністраціям на Донеччині, переконуючи цивільних у легітимності російської влади.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.